Ухвала суду № 38228115, 02.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22ц/790/2250/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 629/3989/13-ц Жмуд Н.М.

Категорія: спори, які виникають із договорів надання послуг Доповідач - Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Гальянової І.Г.., Колтунової А.І.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника акціонерної компанії «Харківобленерго» ОСОБА_3 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та судових витрат, -

в с т а н о в и л а

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 02 серпня 2013 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області, АК «Харківобленерго» відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію. Згідно відкритого особистого рахунку побутового абонента № 3210014 на підставі договору про користування електричною енергією, за адресою: АДРЕСА_1 використовує електроенергію для власних побутових потреб. Відповідно до умов Договору Енергопостачальник надає в користування зазначені послуги, а користувач зобов'язується сплачувати в повному обсязі одержану електричну енергію. Але на момент звернення до суду за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 41 грн. 75 коп. В зв'язку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просить стягнути з відповідача заборгованість за використану електричну енергію, а також судові витрати в розмірі 229,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності, в повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 зазначила, що вона позовні вимоги не визнає та не має наміру сплачувати заборгованість за електричну енергію, оскільки з 28 жовтня 2013 року за вказаною у позові адресою не проживає. Відповідачка не оспорює факт укладення між позивачем та нею договору про користування електричною енергією. Вона дійсно після того, як переїхала проживати у нову квартиру, не повідомила позивача про зміну свого місця проживання і про необхідність розірвання з нею договору про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1. Лише 29 квітня 2013 року вона написала заяву про розірвання договору.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року позов АК «Харківобленерго» в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» ОСОБА_4 задоволено частково; з відповідачки стягнуто заборгованість за використану електричну енергію на суму в 41,75 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішене питання щодо судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник АК «Харківобленерго» ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що під час ухвалення рішенням судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, якими врегульовано питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, внаслідок чого позивача позбавлено права отримати грошові кошти, сплачені ним в рахунок судового збору, і які повинні бути повернуті йому відповідачем внаслідок задоволення судом позовних вимог.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, у житловій кімнаті, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, колишнього гуртожитку «TOB «ЛEKC-2000», яку згодом передано у комунальну власність Лозівської міської ради Харківської області, з 22 травня 2003 року до 28 жовтня 2010 року, булла зареєстрована ОСОБА_5 разом із своєю родиною.

Судом також встановлено, що 19.07.2006 року між позивачем та відповідачем, було укладено Договір №3210014 про користування електричною енергією (далі за текстом Договір) (а.с. 5-6). Заяву ж про розірвання договору про користування електричною енергією за вищезазначеною адресою відповідачкою подано лише 29 квітня 2013 року (а.с.40).

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Розділом Договору «Права та обов'язки Споживача», зокрема пунктом 11 визначено, що споживач електричної енергії зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; вносити плату за електричну енергію відповідно до умов договору; не пізніше ніж за сім днів до припинення користування електричною енергією у квартирі або іншому об'єкті, письмово повідомити Енергопостачальника про розірвання договору та розрахуватися за спожиту електроенергію включно на день виїзду.

Як вбачається із Довідки розрахунку за спожитуелектричнуенергію на абонента ОСОБА_5, станом на 26.03.2013 року, в останньої виникла забогованість за використану електричну енергію в сумі 41 грн. 75 коп. (а.с. 7). Згідно Довідки абонета ОСОБА_5, (а.с. 8- 10), заборгованість за використану електричну енергію нею не погашена. Перед поданням позивачем позову до суду, ним було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5, суми боргу. 02 серпня 2013 ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження у справі (а.с.4).

Таким чином, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 за спожиті послуги на користь АК «Харківобленерго» у розмірі 41,75 грн.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 судових витрат, судова колегія вважає, що судом вірно застосовані правила ст. 88 ЦК України та зроблений висновок щодо стягнення з АК «Харківобленерго» судового збору на користь Держави.

Відповідно до ст. 88 ЦК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп.

Матеріали справи містять копію пенсійного посвідчення ОСОБА_5 серія НОМЕР_1 (а.с. 22-23), відповідно до якого вона є інвалідом ІІ групи.

Отже, висновок районного суду щодо відмови у стягненні з відповідачки судового збору є законним та обґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу акціонерної компанії «Харківобленерго» ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -