Вирок № 38226910, 15.04.2014, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/687/13-к

Провадження № 1-кп/177/1/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря

прокурора Савелової О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013040450000162 від 26.02.2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новопілля, Криворізького району, Дніпропетровській області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, раніше судимого:

- 05.08.2009 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 13.10.2009 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05.08.2009 р. та остаточно призначено покарання 4 роки позбавлення волі, звільнився 16.09.2011 року з Криворізької ВК № 80 Дніпропетровській області за постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровській області від 02.09.2011 року на підставі ст. 3 п. « А » ЗУ « Об амністії»;

- 01.11.2011 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 263 ч. 2, 309 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, звільнився 17.11.2012 року за відбуттям строку покарання,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

за ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Повторно, 24.02.2013 року на протязі дня ОСОБА_1, реалізуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна умисно, знаходячись за адресою мешкання його матері ОСОБА_2, АДРЕСА_1. Дніпропетровської області, скориставшись відсутністю своєї матері ОСОБА_2, шляхом вільного доступу таємно викрав: б/в а саме: електричної соковижималки марки «Журавлі» вартістю 150 гривень; соковарки алюмінієвої об'ємом на 6 літрів вартістю 30 грн., електричного фену (будівельного) вартістю 300 гривень: мікрохвильової печі марки «Сатурн» вартістю 500 гривень; DVD програвач вартістю 200 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1180 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, не заперечував обставин, викладених в обвинувальному акті. Вказував, що 24.02.2013 року, коли мати знаходилась в лікарні, він викрав з будинку та літньої кухні електричну соковижималку, соковарку алюмінієву, фен, мікрохвильову піч та DVD програвач, які належать його матері та продав, а виручені від продажу вказаних речей гроші витратив на горілку та продукти харчування.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2, яка будучи присутньою в судовому засіданні 19.03.2014 року пояснювала, що її син виносить з дому та продає речі, які витрачає на горілку, що коли 24.02.2013 року вона знаходилась в лікарні, її син викрав з дому її речі, а саме електричну соковижималку, соковарку алюмінієву, будівельний фен, мікрохвильову піч та DVD програвач.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується також іншими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, та містяться в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування, які долучені до кримінального провадження в судовому засіданні, а саме.

Протоколом огляду з фото таблицею до нього від 26.02.2013 року було оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1, де проживав обвинувачений з матірю та викрав її речі (а.с.7-10 т.1).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 18.03.2013 року за участі понятих та потерпілої, обвинувачений ОСОБА_1 на місці добровільно показував та розказував як він в будинку викрав DVD програвач, який знаходився на телевізорі, в літній кухні викрав соковижималку та соковарку, які знаходилась зверху на шкафу, мікрохвильову піч, яка знаходилась в іншому шкафу та з погреба викрав будівельний електрофен (а.с.44-49 т.1).

Як вбачається з протоколу добровільної видачі від 18.03.2013 року, ОСОБА_3 винесла під двір соковарку алюмінієву, яку викрав обвинувачений у потерпілої та продав (а.с.50-52 т.1).

Зазначена соковарка, визнана речовим доказом та передана потерпілій під розписку (а.с.53-54 т.1).

Оцінивши у сукупності досліджені по кримінальному провадженню докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1, який вину свою визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, частково відшкодована матеріальна шкода (а.с.54 т.1), що є обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 80а т. 1), перебував на обліку у лікаря нарколога з 2007 року по 12.04.2010 року з приводу психічного і поведінкового розладу в зв'язку з вживанням алкоголю, знятий в 2010 році як засуджений (а.с. 80б т.1), враховує і те, що він раніше судимий, характеризується негативно, переховувався від суду, думку потерпілої, яка відповідно до її заяви від 15.04.2014 року покладалася на розсуд суду, тому суд вважає за необхідне призначити покарання в виді реального позбавлення волі, в межах санкції інкримінованої статті, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для його виправлення.

Вирішуючи питання про речові докази, суд в силу п. 1ч.9 ст. 100 КПК України, вважає необхідним речові докази:

соковарку алюмінієву, визнану речовим доказом постановою слідчого СВ Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 18.03.2014 року та передану під розписку потерпілій ОСОБА_2 (а.с.53-54 т.1), - залишити власниці ОСОБА_2

Обраний ухвалою суду від 19.03.2014 року запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та продовжений ухвалою суду від 15.04.2014 року (а.с.57-59 т. 2), - залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 9 ст.100, ст.. 331, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 , п.1 ч.2 ст. 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 19.03.2014 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не змінювати та залишити у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців з моменту закінчення продовженого строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ухвали суду від 15.04.2014 року, а саме не більше ніж до 19.07.2014 року до 14 годин 00 хвилин.

Речові докази:

соковарку алюмінієву, яка передана під розписку потерпілій ОСОБА_2, - залишити власниці ОСОБА_2.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: