Рішення № 3822473, 28.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.09 Справа№ 6/44

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Дрогобицький завод залізобетонних виробів”, м.Дрогобич

до відповідача: Приватного підприємства “Олвер-999”, м.Трускавець

про: стягнення 49527грн. 28коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Комаришин Н.С.

від відповідача: Федишин М.В.

Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області відкритим акціонерним товариством “Дрогобицький завод залізобетонних виробів” подано позов до приватного підприємства “Олвер-999” про стягнення 49527грн. 28коп. основного боргу.

Ухвалою суду від 27.02.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.03.2009р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 17.03.2009р. розгляд справи відкладено на 14.04.2009р.

В судовому засіданні 14.04.2009р. представником позивача подано суду клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 44527грн. 28коп. (в зв”язку із сплатою 5000грн.00коп.), 4942грн. 38коп. інфляційних втрат та 6127грн. 40коп. пені. З метою уточнення розрахунків між сторонами, ухвалою суду від 14.04.2009р. розгляд справи відкладено на 28.04.2009р.

Заявою від 28.04.2009р. та в судовому засіданні позивачем уточнено позовні вимоги, відповідно до яких позивач просить остаточно стягнути з відповідача 44527грн.28коп. основного боргу, 7114грн.31коп. пені, 4036грн.89коп. інфляційних втрат та 615грн.02коп. 3% річних.

Відповідачем подано контррозрахунок штрафних санкцій, позов визнано в частині стягнення 49699грн.70коп., з яких 44527грн. 28коп. основний борг, 4660грн. 54коп. інфляційних втрат та 511грн. 88коп. пені.

Представниками сторін подано акт звірки розрахунків у якому підтверджено заборгованість відповідача в сумі 44527грн.28коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до накладних, перелічених у позовній заяві та доданих до матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1213156грн.74коп., за яку відповідач розрахувався частково. Крім цього, відповідачем поставлено позивачу свою власну продукцію на суму 8895грн.00коп., що також підтверджується прихідними накладними, доданими до матеріалів справи.

Позивачем було надіслано претензію №39/К від 10.11.2008р. на суму 54527,28грн., після якої відповідачем було сплачено 5000грн.00коп. боргу.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача становить 44527грн.28коп.

За неналежне виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7114грн.31коп., а також, відповідно до ст.625 ЦК України 4036грн.89коп. інфляційних втрат та 615грн.02коп. 3% річних.

При прийнятті рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, збов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 44527грн.28коп. боргу, 4036грн.89коп. індексу інфляції та 615грн.02коп. 3% річних є обгрунтованими і підлягає до задоволення.

Що стосується вимог про стягнення пені в сумі 7114грн. 31коп., то в задоволенні позову у цій частині слід відмовити, оскільки поставка товарів відбувалась між сторонами в позадоговірному порядку, а тому нарахування пені є безпідставним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Державне мито, оплачене позивачем платіжним дорученням №1239 від 13.04.2009р. в сумі 112грн. 00коп. підлягає поверненню з державного бюджету як зайво сплачене.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.33,34,44,47,49, 82, 84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ПП „Олвер-999", м.Трускавець, вул.Стуса, 13/8 (код ЄДРПОУ 30250871) на користь ВАТ „Дрогобицький завод залізобетонних виробів", м.Дрогобич, вул.Фабрична,61 (код ЄДРПОУ 05505495) 44527грн.28грн. боргу, 4036грн.89коп. інфляційних втрат, 615грн.02коп. 3% річних, 491грн.79коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7114грн.31коп. пені - відмовити.

4. Видати ВАТ „Дрогобицький завод залізобетонних виробів" довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 112грн.00коп. як зайво сплаченого платіжним дорученням №1239 від 13.04.2009р.

Суддя Гоменюк З.П.