Рішення № 3822472, 14.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.09 Справа№ 6/45

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кишенька”, м. Львів

про: стягнення 1532грн. 19коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Нагорний А.М.

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області товариством з обмеженою відповідальністю „Едемс” подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Кишенька” про стягнення 1532грн. 19коп..

Ухвалою суду від 27.02.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.03.2009р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою від 17.03.2009р. розгляд справи відкладено на 14.04.2009р.

В судовому засіданні 14.04.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарському суду пред`явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

28.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Едемс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кишенька” укладено договір купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу.

По видаткових накладних № Е00006123 від 11.06.2008р. та № Е00010383 від 22.10.2008р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1532грн. 19коп.

Як стверджує, позивач, поставка даного товару здійснювалась на умовах укладеного між сторонами договору від 28.09.2007р.

Позивачем 23.01.2009р. направлено відповідачу вимогу №1 про сплату боргу за отриманий товар у сумі 1532грн.19коп. протягом 7-ми банківських днів з дня отримання даної вимоги. Однак, дана вимога залишена відповідачем без розгляду.

Як вбачається з представлених суду копій видаткових накладних: №№Е 00006123 від 11.06.2008р. та Е 00010383 від 22.10.2008р., посилання на договір від 28.09.2007р. відсутнє. Крім цього, відповідно до п.11.1 договору термін його дії закінчився 31.12.2007р., доказів продовження терміну дії даного договору позивачем не подано. Враховуючи вказану обставину, суд прийшов до висновку, що поставка товару відповідачеві була позадоговірною.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача становить 1532грн.19коп.

При прийнятті рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, збов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509,526,530,625 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кишенька”, м.Львів, вул. Ч.Калини, 102/49 ( п/р 26009100000169 в філії АКБ „Індустріалбанк” у м.Львів, МФО 385424, код ЄДРПОУ 34711374) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс”, м.Львів, вул.Бузкова, 2 (р/р 26001615097701 в ЛОФ „Укрсоцбанк”, МФО 325019, код ЄДРПОУ 32181543) 1532грн. 19коп. боргу, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.