Рішення № 38223644, 10.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2014 р. Справа № 914/852/14

За позовом: Комунального підприємства "Жовкватеплоенерго", м. Жовква, Львівська область

до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства Шахта "Надія", с. Сілець, Сокальського району, Львівської області

про стягнення заборгованості у розмірі 9 000,00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: Голуб Н.С. - представник за довіреністю № 866 від 01.11.20013р.

Від відповідача: Мокрій Р.З. - представник за довіреністю № 09/01 від 08.01.2014р.

На розгляд господарського суду Львівської області Комунальне підприємство "Жовкватеплоенерго" подано позов до Державного відкритого акціонерного товариства Шахта "Надія" про стягнення заборгованості у розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 31.03.2014р. З підстав викладених в ухвалі суду від 31.03.2014р. розгляд справи було відкладено на 10.04.2014р.

31.03.2014р. після судового засідання від позивача надійшло уточнення (зменшення) до позовної заяви (вх.№ 1643/14), в якому просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн. заборгованості та супровідний лист (вх.№ 13584/14) з витребуваними документами, а саме: письмове підтвердження відсутності підстав передбачених п.2 ч. 1 ст. 62 ГПК України, копія витягу з ЄДР ЮО та ФОП щодо позивача та лист № 163 від 20.03.2014р. з доказами надіслання.

У судовому засіданні 10.04.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та з врахуванням заяви про уточнення позовної заяви, просить їх задоволити та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

У судовому засіданні 10.04.2013р. представник відповідача подав клопотання в якому, позовні вимоги визнає. Крім цього, з просять суд з підстав, викладених у поданому ним клопотанні розстрочити сплату заборгованості строком на 3 (три) місяці.

У судовому засіданні 10.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державним відкритим акціонерним товариством «Шахта «Надія» змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія».

15.01.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу вугілля №23 (надалі по тексту - договір).

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до моменту остаточного виконання, але в будь - якому випадку до 31.12.2013р. (п.9.1. договору).

Відповідно до п.1.1 договору продавець (відповідач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивача) вугілля, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати його на умовах договору.

Поставка вугілля здійснюється за рахунок покупця. Строк поставки - 14 днів з моменту узгодження ціни на товар на надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.п.2.1.,.2.2. договору).

Відповідачем було виставлено позивачу рахунки № 28 від 13.03.2013р. на суму 27 000,00 грн. та № 31 від 25.03.2013р. на суму 13 500,00 грн.

Згідно виставлених рахунків позивач здійснив оплату на загальну суму 40 500,00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № 202 від 13.03.2013р. на суму 13 500,00 грн., № 215 від 14.03.2013р. на суму 13 500,00 грн. та № 264 від 25.03.2013р. на суму 13 500,00 грн.

На виконання своїх зобов'язань за договором, відповідач поставив, а позивач отримав вугілля на загальну суму 31 500,00 грн., що підтверджується товарно- транспортною накладною № 10 від 14.03.2013р. 15 тон вугілля на суму 13 500,00 грн., товарно - транспортною накладною № 108 від 26.03.2013р. 15 тон вугілля на суму 13 500,00 грн. та товарно- транспортною накладною № 124 від 10.04.2013р. 5 тон вугілля на суму 4 500,00 грн.

Не поставленим залишилось вугілля на суму 9 000,00 грн.

06.08.2013р. рішенням сесії Жовківської міської ради № 48 передано котельню в м.Рава-Руська з балансу КП «Жовкватеплоенерго», що працювала на вугіллі у комунальну власність територіальної громади м. Рава-Руська. Ліквідовано Рава-Руську дільницю КП «Жовкватеплоенерго».

На підставі даного рішення 27.08.2013р. позивач звернувся до відповідача про повернення коштів в сумі 9 000,00 грн. які сплачені за вугілля.

01.10.2013р. та 29.01.2014р. позивач звертався з проханням повернути кошти в сумі 9 000,00 грн., тому що отримання вугілля на залишок коштів для підприємства не актуально, у зв'язку з тим, що відсутня єдина котельня на якій можна було б реалізувати його в якості палива. Крім цього дія договору закінчилась 31.12.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 12.03.2014р. частково плачена заборгованість в сумі 2 000,00 грн.

На момент розгляду справи, з врахування заяви про уточнення позовних вимог заборгованість становить 7 000,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Станом на день розгляду справи, сторони доказів сплати заборгованості в сумі 7 000,00 не представили, відповідач просить розстрочити сплату заборгованості на 3 (три) місяці.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з вищенаведеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 7000,00 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, такою, що не заперечується відповідачем та підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, які підтримуються позивачем та визнаються відповідачем.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.7.1.2 та п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» Відповідно до 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов, господарських судів» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Подані відповідачем докази підтверджують те, що він перебуває у складному фінансовому становищі. Крім цього, з врахуванням тяжких геологічних умов та скрутною фінансовою ситуацією на підприємстві та вугільній промисловості України, при винесені судом рішення одноразово - стягнення заборгованості підприємство, не в силі буде його сплатити, що призведе до арешту коштів боржника і в свою чергу позбавить підприємство можливості на проведення господарсько - фінансової діяльності, суд вважає за доцільне клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на три місця задоволити та розстрочити виконання рішення на три місяці. рівними частинами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючи, ст. ст. 509, 610, 611, 612, 626, 629, 655, 693 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» (80086, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00178175) на користь Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Л.Українки, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22356022) 7 000,00 грн. та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Розстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості в розмірі 8 827,00 грн. строком на три місяці згідно такого графіку: до 10.05.2014р. - 2 942,33 грн., до10.06.2014р. - 2 942,33 грн., до 10.07.2014р. - 2 942,34 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.04.2014р.

Суддя Коссак С.М.