Рішення № 3822317, 25.03.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.09р.

Справа № 33/85-09 (6/112-08)

За позовом Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ, Донецька область

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 13 669 грн. 28 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Юркова Т.О. (юрисконсульт 2 категорії), довіреність № 009/юр-5 від 01.01.2009 року

Від відповідача: Чобанюк Т.М. (заступник начальника юридичного відділу), довіреність № 52-16/111 від 23.12.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 13 669 грн. 28 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.08 року позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.08 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2008 р. у справі № 6/112-08 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2008 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.08 р. у справі № 6/112-08 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у цій справі - скасовані, а справу № 6112-08 передано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2009 року справу прийнято до провадження суддею Рудовською І.А. та призначено до розгляду в засіданні на 24.02.2004 року.

В судове засідання 24.02.2009 року з’явилися представники сторін. Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні та у своєму відзиві позов не визнає, посилаючись на те, що продукцію від позивача отримав з недостачею на суму 8 888 грн. 40 коп., про що свідчать акти від 04.07.2007 р. та акт приймання-передачі № 619 від 04.07.2007 р.

В судовому засіданні 24.02.2009 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 25.03.2009 року.

В судовому засіданні 25.03.2009 року за згодою представника позивача та відповідача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ :

19.04.2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 329д/21/36-06 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов’язався передати у власність покупцю товар згідно Додатку-Специфікації до Договору, а покупець взяв на себе зобов’язання прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 2.6. Договору сторонами передбачено, що прийомка товару по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю»від 15.06.1965 р. № П-6 та Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР «Про порядок прийомки продукції по якості» від 25.04.1966 р. № П-7. В разі виявлення невідповідності якості товару, подальша прийомка повинна бути зупинена та продовжена за участю представників постачальника. При цьому документи, складені представниками обох сторін (акти, протоколи відбору проб, зразків та ін. документи) будуть вважатися належними доказами фактичної якості товару, який поставляється.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поставка товару здійснюється партіями на протязі дії даного Договору. Конкретні об’єми та строки поставки узгоджуються сторонами в робочому порядку шляхом обміну письмами, телеграмами, факсограмами. А також місячними та квартальними заявками.

Згідно з пунктом 3.2. Договору поставка товару постачальником здійснюється (згідно Інкотермс в редакції 2000 року):

- для автомобільного транспорту –на умовах франко-склад ВАТ «ПГЗК»(датою поставки вважається дата отримання товару на складі ВАТ «ПГЗК»);

- для залізодорожнього транспорту –на умовах поставки СРТ, станція Допоміжна Придніпровської з.д. ВАТ «ПГЗК». Датою поставки вважається дата штемпеля станції Допоміжна Придніпровської з.д. на залізодорожній накладній.

Згідно з пунктом 4.1. Договору ціна товару складає грошову суму, виражену в національній валюті України, вказану в Специфікації на відповідну партію товару.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. Договору оплата товару покупцем проводиться акредитивами на користь постачальника на суму узгодженої поставки згідно п.3.1. Договору, строк дії акредитиву 45 календарних днів для місячних заявок та 90 календарних днів для квартальних заявок з моменту відкриття акредитиву.

Позивач, на виконання свої зобов’язань за Договором відвантажив залізничним транспортом відповідачу броню у кількості 128 шт. загальною вагою 47 240 кг вартістю 428 400 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією про прийом вантажу № 49519746 від 28.06.2007 року (т.1 а.с. 20).

Відповідач свої договірні зобов’язання в частині оплати за товар виконав частково, сплативши позивачу 419 511 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 12634 від 31.08.2007 р. (т. 1 а.с. 29).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по договору поставки № 329д/21/36-06 від 19.04.2006 року на момент розгляду справи складає 8 888 грн. 40 коп., яка повністю підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в сумі – 4 171 грн. 87 коп. та 3 % річних - 609 грн. 01 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Доводи відповідача у відзиві від 28.05.2008 р. за вих. № 52-16/521 щодо недостачі товару на суму 8 888 грн. 40 коп. та акт від 04.07.2007 р. і акт приймання-передачі № 619 від 04.07.2007 р. суд не може прийняти в якості доказів в силу наступного.

Відповідно до пункту 16 Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю»від 15.06.1965 р. № П-6, якщо при прийомці продукції виявлена недостача, то отримувач зобов’язаний зупинити подальшу прийомку, забезпечити збереження продукції, а також прийняти заходи до запобігання її змішення з іншою однорідною продукцією. Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, які проводили прийомку продукцію.

Відповідно до пункту 25 вказаної Інструкції, якщо при прийомці продукції за участю представника, вказаного пп. 17, 18 даної Інструкції, буде виявлена недостача продукції проти даних, вказаних в транспортних чи супроводжувальних документах (рахунку-фактурі, специфікації, опису та ін.), то результати прийомки продукції по кількості оформлюються актом. Акт повинен бути складений в той же день, коли недостача виявлена. Пп. а-т п. 25 даної Інструкції передбачено, що повинно бути зазначено в акті недостачі продукції. Акт повинен бути підписаним всіма особами, які приймали участь в прийомці продукції по кількості. Особа, яка не згодна зі змістом акту, зобов’язана підписати акт із застереженням про незгідність та викласти свою думку. В акті перед підписами осіб, які брали участь у прийомці, повинно бути вказано, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, який містить дані, які не відповідають дійсності.

Таким чином, додані відповідачем до відзиву акт від 04.07.2007 р. і акт приймання-передачі № 619 від 04.07.2007 р. (а.с. 90-91) оформлені в односторонньому порядку та в порушення п.п. 16, 17, 25 та 26 Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю»від 15.06.1965 р. № П-6.

На підставі викладеного, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 8 888 грн. 40 коп. –основного боргу по договору поставки № 329д/21/36-06 від 19.04.2006 року, 4 171 грн. 87 коп. –інфляційних, 609 грн. 01 коп. –3% річних.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладати на відповідача .

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 258, 267 Цивільного кодексу України, п.п. 16, 17, 25, 26 Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю»від 15.06.1965 р. № П-6, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, п/р 26000150593062 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" (84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 5, п/р 26006190409001 в Краматорській філії КБ Приватбанк, МФО 335548, код ЄДРПОУ 05763599) 8 888 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 40 коп. –основного боргу, 4 171 (чотири тисячі сто сімдесят одна) грн. 87 коп. –інфляційних, 609 (шістсот дев’ять) грн. 01 коп. –3% річних, 136 (сто тридцять шість) грн. 69 коп. –держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

І.А. Рудовська

Рішення підписано 22.05.2009 року