Рішення № 3822314, 27.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.09р.

Справа № 33/86-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод металоконструкцій та металооснастки", м. Чернігів

до Приватного підприємства "НАТАЛ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 256 383 грн. 29 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Завод металоконструкцій та металооснастки" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "НАТАЛ" про стягнення 256 383 грн. 29 коп. –основного боргу по договору № 19/02-2 від 19.02.2008 року і витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 24.02.2009 року.

В судове засідання 24.02.2009 року з’явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документи, витребувані ухвалою суду від 30.01.2009 року, суду не надав. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009 року розгляд справи відкладено на 25.03.2009 року.

19.03.2009 року відповідачем надано відзив, в якому просить в позові відмовити, мотивуючи тим, що у відповідача відсутні грошові зобов’язання перед позивачем.

В судовому засіданні 25.03.2009 року позивач надав заяву про зміну позовних вимог, де просить стягнути з відповідача 226 383 грн. 29 коп. –основного боргу по договору № 19/02-2 від 19.02.2008 року і витрат по справі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечує.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2009 року розгляд справи відкладено на 21.04.2009 року. В судове засідання 21.04.2009 року з’явилися представники сторін, в засіданні оголошено перерву до 27.04.2009 року.

22.04.2009 року від представника відповідача надійшло клопотання про неможливість бути присутнім в даному судовому засіданні.

27.04.2009 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у зв’язку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні.

В судове засідання 27.04.2009 року сторони не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ :

19.02.2008 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір № 19/02-2 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору продавець взяв на себе зобов’язання поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості та по цінам згідно Специфікацій (Додаток № 1), які є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору продавець зобов’язується поставити продукцію в строки, які вказані в Специфікації (Додаток № 1), яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору ціна вказується в Специфікаціях (Додаток № 1), які є невід’ємною частиною даного Договору та додаються до нього.

Згідно з пунктом 5.1. Договору відвантаження продукції проводиться по вазі згідно відвантажувальних документів, а здача-прийомка згідно Інструкціям №№ П-6, П-7, затвердженим постановами Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965 р. та від 25.04.1966 р. (зі змінами та доповненнями, внесеними в указані Інструкції постановами Держарбітражу СРСР від 14.11.1974 р. № 98), в зв’язку невідповідності продукції по якості та/або кількості, виклик представників покупця та продавця є обов’язковим.

Згідно з пунктом 6.1. Договору вартість кожної відвантаженої партії оплачується прямим банківським переводом в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок продавця відповідно до умов, вказаних в Специфікаціях (Додаток № 1), які є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до Специфікації № 5 до Договору умови оплати –100% передоплата на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків на оплату продукції, що поставляється.

Позивач, на виконання умов Договору, здійснив попередню оплату продукції на загальну суму 1 287 275 грн. 30 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 263 від 25.02.2008 року на суму 268531,58 грн., № 386 від 18.03.2008 року на суму 64220,20 грн., № 180 від 24.03.2008 року на суму 5000,00 грн., № 184 від 24.03.2008 року на суму 352203,00 грн., № 422 від 24.03.2008 року на суму 195000,00 грн., № 235 від 08.04.2008 року на суму 40000,00 грн., № 677 від 11.06.2008 року на суму 50000,00 грн., № 671 від 11.06.2008 року на суму 34320,52 грн., № 418 від 24.06.2008 року на суму 78000,00 грн., № 851 від 18.08.2008 року на суму 200000,00 грн. (а.с. 22-31) згідно виставлених відповідачем рахунків-фактур, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 67-75).

Відповідач свої договірні зобов’язання в частині поставки товару виконав частково, поставивши позивачу продукції на загальну суму 950 892 грн. 01 коп., що підтверджується видатковими накладними № 21042 від 21.04.2008 року на суму 121601,29 грн., № 22042 від 22.04.2008 року на суму 121601,29 грн., № 23041 від 23.04.2008 року на суму 304817,69 грн., № 13051 від 13.05.2008 року на суму 114090,65 грн., № 18063 від 18.06.2008 року на суму 33245,41 грн., № 16043 від 16.04.2008 року на суму 255535,68 грн.

29.09.2008 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія (вих. № 1209), в якій позивач вказує, що заборгованість за не поставку продукції складає 336383 грн. 29 коп. та просить відповідача виконати зобов’язання по поставці продукції на вказану суму (а.с. 9).

У своєму листі (вих. № 22/10-1 від 22.10.2008 р.) відповідач повністю згоден з викладеним в претензії та гарантує оплату заборгованості в строк до 01.12.2008 року зі сплатою основної частини заборгованості та санкцій, відповідно до умов Договору (а.с.10).

01.10.2008 року та 28.11.2008 року відповідачем повернуто позивачу 80 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 2254, 2290 (а.с. 94-95).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у зв’язку з непоставкою продукції, складає 256 383 грн. 29 коп.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 30 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 443 від 02.02.2009 р. ( а.с. 96).

В частині стягнення заборгованості в розмірі 30 000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 226 383 грн. 29 коп. і підлягає задоволенню.

Твердження відповідача у своєму відзиві від 18.03.2009 року щодо відсутності відповідно до умов Договору у останнього зобов’язання про повернення попередньої оплати, суд вважає безпідставними, оскільки відповідач сам спростовує дане твердження, повернувши позивачу попередньої оплати на суму 110000,00 грн. у зв’язку з недопоставкою продукції (а.с. 94-96).

Позивач просить у своїй заяві від 18.03.2009 р. (а.с. 60) вжити заходи до забезпечення позову відповідно до ст. ст. 66-67 ГПК України. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву про зміну позовних вимог задовольнити.

Припинити провадження в частині стягнення 30 000 грн. 00 коп. відповідно до п. 1.-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Приватного підприємства "НАТАЛ" (49117, м. Дніпропетровськ, вул. Томська, 1, код ЄДРПОУ 20229331, ІПН 202293304683, свідоцтво 04660012, МФО 305299, р/р 26002050100230 у ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровська) на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод металоконструкцій та металооснастки" (14001, м. Чернігів, вул. Попова, 18, код ЄДРПОУ 01267930, ІПН 012679325263, свідоцтво 33863452, МФО 353649, р/рахунок 2600400017743 у філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Чернігова) 226 383 (двісті двадцять шість тисяч триста вісімдесят три) грн. 29 коп. –основного боргу, 2 563 (дві тисячі п’ятсот шістдесят три) грн. 84 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

Рішення підписано 19.05.2009 р.

І.А. Рудовська