Рішення № 3822286, 18.05.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2009 р.

Справа № 27/2-09-229

За позовом

Акціонерне товариство закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо”

До відповідачів

1) Одеської залізниці

2) ДП „Донбассантрацит погрузтранс”

Про стягнення 5594,17 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:

Мазуренко М.А., довіреність від 09.01.2009 року;

Від відповідачів:

1) Одеської залізниці: Ксьондз А.В., довіреність № 131 від 08.01.2009 року;

2) ДП „Донбассантрацит погрузтранс”: не з’явився;

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –5594,17 грн.

Позивач наполягає на своїх позовних вимогах.

Ухвалою від 18.03.2009 року господарський суд Одеської області за власною ініціативою та на підставі ст. 24 ГПК України, залучив до участі по справі іншого відповідача - ДП „Донбассантрацит погрузтранс”, 94517, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Димитрова, 20, код ЄДРПОУ 26403327.

У судовому засіданні від 18.05.2009 року Одеська залізниця надала до господарського суду відзив на позов, в якому із посиланням на ст. ст. 31, 32, 114, 130 Статуту залізниць України, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідач (ДП „Донбассантрацит погрузтранс”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача (ДП „Донбассантрацит погрузтранс”).

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.

Відповідно до Договору № 1 від «03»січня 2007 року, укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ „Донпоставка АПБ”, відправник вантажу відпустив зі станції відправлення «Красний Луч»в адресу позивача вугілля марки AС у вагоні № 64074826 за залізничною накладною № 51358339 в обсязі 65000 кг. однак фактично на Велико-Михайлівський паливний склад у вказаному вагоні прибуло в об’ємі 56650 кг.

Відповідно до додаткової угоди № 31 від 24.09.2008 року до договору № 1 від «03»січня 2007 року, укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ „Донпоставка АПБ”, ціна однієї тонни вугілля марки AС становить 558,30 грн. за одну тонну вугілля без урахування ПДВ.

За поставку вугілля (зокрема у зазначеному вагоні) АТЗТ „ВО „Облпаливо” здійснило платіж на поточний рахунок ТОВ „Донпоставка АПБ” у розмірі 145129,44 грн. відповідно до платіжного доручення № 3025 від 02.10.2008 року.

При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 64074826 встановлена нестача вугілля в обсязі 8,35 т.

Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії БО № 610347 від 20.10.2008 року, у якому зазначено, що «по документу значиться, вантаж антрацит АС, навал Б –87050 кг, Тбр –22050 кг, Н –65000 кг, фактично виявилось: вантаж антрацит АС, навалом Б –78700 кг, Тбр – 22050 кг, Н –55650 кг, тобто менше проти ваги вказаної в документі на 8350 кг. Переваження робилося на електронних вагах ВЕТ –150 (повірка від 20.10.08р.). Навантаження у вагоні нижче за борти, в місцях поглиблення є непорушена маркіровка вапном, з лівого боку по ходу поїзда у вагоні було виявлено над 5,6 люками воронкоподібне поглиблення глибиною -1800 мм, довжиною - 4300 мм, шириною - 600 мм. Вагон технічно не справний, деформація і нещільне прилягання 5 люка 50 мм, довжиною - 250 мм, 6 люка - 80 мм, довжиною - 300 мм...»

- Актами загальної форми № 653-П від 19.10.2008 року, № 031 від 20.10.2008 року.

За комерційним актом серії БО № 610347 від 20.10.2008 року вагон не справний, що також підтверджується Актом про технічний стан вагону № 1 від 20.10.2008 року.

При подачі позову позивачем не враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме,

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані;.. У накладній в графі найменування вантажу зазначено, що вантаж навантажено у вологому стані. Таким чином необхідно застосовувати 2% при урахуванні сума норми природної втрати та граничного розходження маси вантажу.

Згідно з розрахунком відповідача (Одеської залізниці), з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають –4723,22 грн.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила, можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

Враховуючи те, що залізниця в порушення вимог ст. 31 Статуту подала під завантаження несправний вагон, а відправник не відмовився від його використання, відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 64074826 покладається в рівних долях, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, на вантажовідправника, тобто на ДП „Донбассантрацит погрузтранс” та на перевізника - Одеську залізницю.

На теж саме вказує і п. 3.9 Роз’яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» № 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.

Відповідач (ДП „Донбассантрацит погрузтранс”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили незважаючи на виклик суду.

Повідомлення належним чином ДП „Донбассантрацит погрузтранс” про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 573387.

Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористалися. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

Станом на 18.05.2009 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

Тому, подальше відкладення розгляду справи є неможливим та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача (ДП „Донбассантрацит погрузтранс”) у судове засідання.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Од. філії АБ «Експрес-банк», № 26031100003 в Од. філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 в ТОВ КБ «СКБ», МФО 388313 –2361,61 грн. основного боргу, 43,06 грн. держмита та 49,81 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з ДП „Донбассантрацит погрузтранс” (94517, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Димитрова, 20), код ЄДРПОУ 26403327, р/р 2600530121008 АК „ПІБ” м. Красний Луч, МФО 304375 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 в ТОВ КБ «СКБ», МФО 388313 –2361,61 грн. основного боргу, 43,06 грн. держмита та 49,81 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Семенюк Г.В.