Ухвала суду № 38221336, 16.01.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Нікітін В.В.

Доповідач - Коротких О.Г.

Справа № 422/4928/13-ц

Провадження № 22ц/782/5181/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Коротких О.Г.

суддів: Масенко Д.Є., Орлова І.В.,

при секретарі: Борзило О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу ВДВС Перевальського районного управління юстиції на ухвалу Перевальського районного суду Луганської області від 15.10.2013 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця -

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Відділу ДВС Перевальського районного управління юстиції в Луганській області та просив суд скасувати Постанову Головного державного виконавця від 19 серпня 2013 року про накладення на нього штрафу в розмірі 170 грн. за невиконання в добровільному порядку рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що невиконання ним рішення суду пов'язано із наявністю поважних причин та відсутності можливості виконати рішення суду, що є підставою для неможливості притягнення особи до відповідальності на накладення штрафу.

Ухвалою Перевальського районного суду Луганської області від 15.10.2013 року скаргу ОСОБА_2 було задоволено, скасовано постанову Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції від 19.08.2013 року про накладення ОСОБА_2 штрафу в розмірі 170 грн.

Не погодившись з ухвалою суду, начальником ВДВС Перевальського РУЮ було надано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2, з приводу порушення вимоги щодо законності та обгрунтованості прийнятого рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання заявником добровільно рішення суду відбулось з поважних причин, що відповідно до ч.2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» виключає можливість застосування до такої особи штрафу.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» (далі за текстом -Закон), у разі невиконання вимог з добровільного виконання судового рішення, яким боржника зобов'язано вчинити певні дії, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Оскарження постанови державного виконавця здійснюється в порядку статті 82 Закону та Розділу VII Цивільного процесуального кодексу України в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до статті 106 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадку, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

На виконання вказаної статті Державним комітетом України із земельних ресурсів прийнято Наказ № 376 від 18 травня 2010 року «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками».

Відповідно до п. 1.З. вказаної Інструкції фізична особа, яка не є сертифікованим інженером-землевпорядником, може бути лише замовником робіт зі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок та їх закріплення межовими знаками та не може бути виконавцем цих робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідно до Рішення Апеляційного суду Луганської області по справі № 22ц-3191/2012 від 03 грудня 2012 року, ОСОБА_2 було зобов'язано усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою, шляхом встановлення твердої межі по лінії, вказаній в акті приватизації земельної ділянки АДРЕСА_1 між земельною ділянкою ОСОБА_3 і земельною ділянкою ОСОБА_2, зобов'язавши ОСОБА_2 перенести межу, шляхом перенесення точки « 5» в сторону точки « 6» на 35 см., та проведенням лінії між новою точкою « 5» та точкою « 2» зазначених в акті приватизації земельної ділянки АДРЕСА_1 (а.с. 14-16).

На виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, було видано виконавчий лист (а.с. 22, 23), який подано на виконання 14 березня 2013 року (а.с. 29).

18 березня 2013 року Головним державним виконавцем ВДВС Перевальського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37105210, якою боржнику -ОСОБА_2 запропоновано в добровільному порядку виконати вказане судове рішення (а.с. 21).

ОСОБА_2 в усному порядку звертався до ПМП ВКЦ «Техзбут» ОСОБА_4, яка Постановою Головного державного виконавця ВДВС Перевальського РУЮ Луганської області від 16 липня 2013 року призначена експертом, суб'єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні № 37105210, в червні або в липні 2013 року (точної дати вона не пам'ятає) з питань приведення його земельної ділянки у відповідність з судовим рішенням.

Крім того, згідно з листом вих. № 70 від 17 липня 2013 року за підписом Директора ПМП ВКЦ «Техзбут», до ВДВС Перевальського РУЮ Луганської області було надано відповідь про неможливість проведення робіт з відновлення поворотних точок межі земельної ділянки АДРЕСА_1 та робіт з встановлення межі цієї земельної ділянки, через незакріплення меж цієї ділянки межовими знаками та відсутності плану прив'язок кутів повороту меж ділянки (а.с. 20).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, який не є суб'єктом землевпорядної або оціночної діяльності, не мав права самостійно проводити роботи зі встановлення меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками та, зі свого боку, здійснив усіх можливих заходів до виконання рішення Апеляційного суду Луганської області від 03 грудня 2012 року.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій до заявника та незаконності постанови державного виконавця, оскільки невиконання рішення суду відбувалося не з його вини та існували обставини, що унеможливлювали добровільне виконання рішення суду.

Доводи апелянта не знайшли підтвердження в матеріалах справи, є викладенням правової позиції відповідача по справі, їм надана належна оцінка судом першої інстанції, апелянтом не було надано суду доказів на підтвердження наявності вини у діях заявника з невиконання рішення суду.

Відповідно до п.1ч.1ст.312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 312, 314,315 ЦПК України,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу ВДВС Перевальського районного управління юстиції відхилити, ухвалу Перевальського районного суду Луганської області від 15.10.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: