Ухвала суду № 38219563, 04.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

О К Р Е М А У Х В А Л А

04.04.2014 р.

справа № 910/12670/13

Господарський суд міста Києва, розглядаючи скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у справі №910/12670/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані", Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз" про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооператив "Союз" про визнання недійсним договору.

Суддя Бойко Р.В.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/12670/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані", Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз" про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооператив "Союз" про визнання недійсним договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз", які обліковуються на відкритих ними рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми у розмірі 12 013 950,00 грн.

13.02.2014 р. до господарського суду міста Києва надійшли скарга Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

В ході розгляду скарги судом було виявлено недоліки в роботі Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, що полягають у наступному.

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 03.02.2014 р. ВП №41797999 відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу) з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. про забезпечення позову на підставі її невідповідності вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Такий висновок державного виконавця ґрунтувався на недотриманні судом вимог щодо зазначення у виконавчому документі одного стягувача та одного боржника.

За змістом ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону).

Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження” визначені виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, до числа яких віднесено, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.п. 1,2).

Отже, з аналізу положень ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що ухвала суду про забезпечення позову виступає самостійним виконавчим документом, який підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби України, а видача будь-яких інших документів з метою її виконання в такому разі положеннями чинного законодавства не передбачено.

Як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України “Про виконавче провадження”, а наказ при цьому не видається.

Отже, ухвала господарського суду про забезпечення позову має статус виконавчого документу і для її виконання видача наказу або будь-якого іншого виконавчого документу не потребується.

В той же час, за змістом ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, на невідповідність вимогам якої посилається державний виконавець, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Тобто, положення ч. 2 ст. 18 Закону стосуються порядку виконання судових рішень, для виконання яких нормами законодавства передбачена видача виконавчих документів.

Відтак, враховуючи, що для виконання ухвали господарського суду про забезпечення позову видача наказу не передбачена, а остання виступає самостійним виконавчим документом, положення ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” до таких ухвал не застосовуються.

Неправильне застосування наведених норм чинного законодавства призводить до безпідставного ухилення від виконання покладених на органи ДВС повноважень та призводить до невиконання судових рішень (порушення ст.ст. 19, 124 Конституції України), що є недопустимим.

На виконання, частин 3 та 4 пункту 3 Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого Указом Президента України від 6.04.2011 р. № 385/2011 (надалі – Положення), якими визначено, що одними із основних завдань ДВС України є забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством, здійснення освітньо-роз'яснювальної роботи з питань виконання рішень, Державна виконавча служба України листом №14-0-22-15/4.2 від 21.01.2014 р. надала роз’яснення державним виконавцям щодо виконання ухвал про забезпечення позову, в якому викладена аналогічна позиція стосовно виконання ухвал судів про забезпечення позову.

Однак, державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ні положення Закону України "Про виконавче провадження", ні даний лист не були враховані під час винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 03.02.2013 р. ВП №41797999.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 6 пункту 3 Положення передбачено, що Державна виконавча служба України здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями.

Судом за наслідками розгляду скарги позивача було винесено ухвалу від 04.04.2014 р. у справі №910/12670/13, якою визнано неправомірними дії державного виконавця та скасовано, як незаконну, постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

За таких обставин, господарський суд міста Києва виносить на адресу Державної виконавчої служби України окрему ухвалу про необхідність усунення викладених порушень та недоліків в роботі Державної виконавчої служби України та налагодження діяльність в сфері надання роз'яснень та/або рекомендацій державним виконавцям з питань примусового виконання ухвал господарських судів про забезпечення позову в контексті положень ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом доведення до відома державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції листа Державної виконавчої служби України №14-0-22-15/4.2 від 21.01.2014 р. "Щодо виконання ухвал судів про забезпечення позову".

Керуючись статтями 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Державній виконавчій службі України усунути недоліки в роботі Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з питань примусового виконання ухвал господарських судів про забезпечення позову в контексті положень ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі, шляхом ознайомлення Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції зі змістом листа Державної виконавчої служби України №14-0-22-15/4.2 від 21.01.2014 р. "Щодо виконання ухвал судів про забезпечення позову".

2. Окрему ухвалу направити Державній виконавчій службі України.

3. Зобов’язати Державну виконавчу службу України повідомити господарський суд міста Києва про результати розгляду даної окремої ухвали до 12.05.2014 р.

4. Попередити посадових осіб Державної виконавчої служби України про адміністративну відповідальність за невиконання вимог окремої ухвали суду відповідно до ст. 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення та кримінальну відповідальність згідно ст. 382 Кримінального кодексу України.

Суддя Р.В. Бойко