Ухвала суду № 38219550, 04.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/12670/13 04.04.14

За скаргамиПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"на діїПершого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиціїу справі№ 910/12670/13за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані" 2. Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" 3. Кооперативу "Союз" про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн.за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічни завод"до 1. Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооператив "Союз"про про визнання недійсним договоруСуддя Бойко Р.В.

Представники сторін: Від позивача:Діденко Ю.О., Сімонова Є.О.Від відповідача 1: (відповідач 2 за зустрічним позовом)не з'явився Від відповідача 2: (позивач за зустрічним позовом) Авдієнко В.В.Від відповідача 3: (третя особа за зустрічним позовом)не з'явився Від ВДВСне з'явивсяВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/12670/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані", Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз" про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооператив "Союз" про визнання недійсним договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. заяву Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 12 013 950,00 грн., а також накладено арешт на грошові кошти Кооперативу "Союз", які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 12 013 950,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р., задоволено частково заяву Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" від 10.02.2014 р. про забезпечення позову, накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, а саме: 1) будівлі та споруди, загальною площею 5 075,90 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Д.Нечая, 25, а саме: будівля головного корпусу № 1 під літерою "А", загальною площею 914,00 кв.м; будівля головного корпусу № 2 під літерою "А'" "А''" "А'''", загальною площею 1065,8 кв.м; будівля складської дільниці № 2 під літерою "Б", "Б'", загальною площею 1100,6 кв.м; будівля складської дільниці № 1 під літерою "З", загальною площею 374,1 кв.м; будівля слюсарного цеху під літерою "И", загальною площею 728,7 кв.м; будівля котельної під літерою "К" загальною площею 301,5 кв.м; будівля складу готової продукції під літерою "Л", загальною площею 591,2 кв.м. 2) земельну ділянку за адресою: місто Тернопіль вул. Д. Нечая, 25, площею 0,9953 га, кадастровий номер: 6110100000:02:0110038, та накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод, які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 3 997 950,00 грн. та на грошові кошти Кооперативу "Союз", які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 3 997 950,00 грн.

13.02.2014 р. до канцелярії суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. розгляд скарги від 13.02.2014 р. призначено на 06.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2014 р. розгляд зазначеної скарги по справі №910/12670/13 відкладено на 20.03.2014 р. у зв'язку з неявкою представників відповідачів 1, 2, 3 (третя особа за зустрічним позовом).

06.03.2014 р. до канцелярії суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2014 р. розгляд скарги від 06.03.2014 р. призначено на 20.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2014 р. об'єднано скарги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" від 13.02.2014 р. та від 06.03.2014 р. на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в одне провадження, задоволено клопотання Кооперативу "Союз" та Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" про їх участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції та відкладено їх розгляд на 04.04.2014 р.

24.03.2014 р. до канцелярії суду надійшов відзив Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції на скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", в якій просить відмовити у задоволенні скарг, оскільки державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та відмовив у відкритті виконавчого провадження, так як у виконавчому документі не було зазначено власника майна, на яке необхідно накласти арешт, що унеможливлює виконання рішення.

В судове засідання, призначене на 04.04.2014 р., представники позивача (скаржника) з'явилися, подані скарги підтримали.

Представник відповідача 2 в судове засідання з'явився, проти задоволення скарг заперечував.

Представники відповідачів 1, 3 (третя особа за зустрічним позовом) та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, що належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарг, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В поданих скаргах скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясинського С.В. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р.;

- визнати недійсною постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясинського С.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документу до виконання) від 03.02.2014 р. ВП №41797999;

- визнати незаконними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясинського С.В. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р.;

- визнати недійсною постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясинського С.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документу до виконання) від 24.02.2014 р. ВП №42168078;

- визнати недійсною постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясинського С.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документу до виконання) від 24.02.2014 р. ВП №42167792;

- у випадку встановлення судом порушень та недоліків в роботі Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вирішити питання щодо можливого винесення окремої ухвали.

Скарги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (надалі - "ПАТ "Універсал Банк") від 13.02.2014 р. обґрунтовані тим, що на думку скаржника, Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвал господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 11.07.2013 р. та від

10.02.2014 р.

Розглянувши скарги, заслухавши пояснення представників позивача (стягувача) та відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для їхнього розгляду, господарський суд міста Києва вважає, що скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

По-перше, постановою державного виконавця Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясінським С.В. від 03.02.2014 р.

ВП №41797999 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. у справі № 910/12670/13.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження наведений у ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. у справі № 910/12670/13 відповідні органи ДВС посилаються на невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: ч. 2 ст. 18 (у виконавчому документі зазначено два боржники).

За змістом ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону).

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначені виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, до числа яких віднесено, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.п. 1,2).

Отже, з аналізу положень ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що ухвала суду про забезпечення позову виступає самостійним виконавчим документом, який підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби України, а видача будь-яких інших документів з метою її виконання в такому разі положеннями чинного законодавства не передбачено.

Як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається.

З наведеного вбачається, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має статус виконавчого документу і для її виконання видача наказу або будь-якого іншого виконавчого документу не потребується.

В той же час, за змістом ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", на невідповідність вимогам якої посилається державний виконавець, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Тобто положення ч. 2 ст. 18 Закону стосуються порядку виконання судових рішень, для виконання яких нормами законодавства передбачена видача виконавчих документів.

Відтак, враховуючи, що для виконання ухвали господарського суду про забезпечення позову видача наказу не передбачена, а остання виступає самостійним виконавчим документом, положення ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" до таких ухвал не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Державної виконавчої служби України №14-0-22-15/4.2 від 21.01.2014 р. "Щодо виконання ухвал судів про забезпечення позову".

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. у справі № 910/12670/13 відповідала встановленим Законом України "Про виконавче провадження" вимогам до виконавчого документа, а положення ч. 2 ст. 18 Закону в контексті виконання ухвали про забезпечення позову застосуванню не підлягають. За таких обставин дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови у прийнятті виконавчого документу до виконання) є незаконними.

По-друге, щодо відмови Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали суду від 10.02.2014 р. на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: в ухвалі господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. про забезпечення позову не зазначено власника майна, на яке необхідно накласти арешт суд зазначає наступне.

В ухвалі господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. вказано адреси будівель та земельної ділянки, на які накладається арешт та загальна площа кожної з них, що є достатнім для здійснення дій щодо накладення арешту на дане майно. Крім того, виконавчим органом у своєму відзиві на скаргу не наведено обґрунтування яким чином незазначення власника даного чітко визначеного майна унеможливлює виконання ухвали суду від 10.02.2014 р.

Пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено таку підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, як наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Однак державним виконавцем не наведено якою правовою нормою передбачено обов'язковість визначення власника майна, на яке накладено арешт ухвалою про забезпечення позову.

Посилання органу ДВС на відсутність інформації щодо власника майна, на яке накладено арешт, судом вважаються необґрунтованими, оскільки в мотивувальній частині ухвали вказано, що дане майно належить Публічному акціонерному товариству "Тернопільський електромеханічний завод", а відмова Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у відкритті виконавчого провадження щодо накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз", що чітко визначено у резолютивній частині ухвали, взагалі не мотивована.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання) на підставі п. 8 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вказані обставини, суд вважає обґрунтованими доводи скаржника щодо неправомірності дій Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, а відтак скарги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" підлягають задоволенню в частині визнання незаконними дій державного виконавця та визнання недійсними постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання) від 03.02.2014 р. ВП №41797999, від 24.02.2014 р. ВП №42168078, від 24.02.2014 р. ВП №42167792.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скарги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясінського С.В. щодо відмови у відкритті виконавчих проваджень (відмову у прийнятті виконавчих документів до виконання) на виконання ухвал господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 11.07.2013 р. та від 10.02.2014 р. у справі №910/12670/13.

3. Визнати недійсною постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясінського С.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання) від 03.02.2014 р. ВП №41797999.

5. Визнати недійсними постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Ясінського С.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання) від 24.02.2014 р. ВП №42168078 та від 24.02.2014 р. ВП №42167792.

Суддя Р.В. Бойко