ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/3005/14 31.03.14
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1простягнення 15 906,24 грн.Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
Від позивача:Дзюба І.М. Від відповідача: не з'явився Третя особа:не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (надалі - "ПАТ "СК "Провідна") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі - "ВАТ "НАСК "Оранта") про стягнення 15 906,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "Провідна" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0628239/0802/10 від 11.06.2010 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - "ДТП") виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Hundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1707382, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.03.2014 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1.
14.03.2014 р. до канцелярії суду надійшов відзив ВАТ "НАСК "Оранта" на позовну заяву з доданими матеріалами, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ПАТ "СК "Провідна" посилаючись на те, за наслідками розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування, ним було здійснено перерахунок страхового відшкодування та перераховано кошти у розмірі 9 711,73 грн. на рахунок позивача, а також відповідач вказує, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2014 р. у зв'язку з неявкою представників сторін та третьої особи, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи.
Представник позивача в судове засідання з'явилась, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103028381879 та №0103014190361, які були отримані 05.03.2014 р. та 21.03.2014 р. відповідно.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, вимоги ухвали суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила.
Таким чином, суд приходить до висновку, що учасники судового розгляду повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання учасники судового розгляду були належним чином повідомлений, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11.06.2010 р. між ПАТ "СК "Провідна" (страховик) та Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0628239/0802/10 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Hundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк".
08.02.2011 р. о 07:40 год. на перехресті вулиць Ярова та Лугова в м. Запоріжжі сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Hundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ, не дотримався безпечної швидкості, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу та здійснив зіткнення з автомобілем Hundai Sonata, під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою інспектора відділення оформлення ДТП при УМВС України в Запорізькій області та довідкою Відділу ДАІ УМВС України в Запорізькій області №8768081.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1
п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2011 р. у справі №3-832/2011, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до наданого позивачем звіту № 40 про оцінку автомобіля Hundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 04.03.2011 р. суб'єктом оціночної діяльності - аварійним комісаром Українського центру післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3, видане Фондом державного майна України 04.10.2008 р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Hundai Sonata, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при спірному ДТП, складає 16 826,40 грн.
На підставі страхового акту №0801/06/1357/57826 від 15.03.2011 р. у відповідності до розрахунку суми матеріального збитку, калькуляції №40 від 03.03.2011 р. та заяви страхувальника №0801/06/1357 від 08.02.2011 р. про факт настання події позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на користь вигодонабувача за Договором суму страхового відшкодування у розмірі 15 906,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0011550 від 18.03.2011 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що здійснив розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого розмір шкоди, завданої ДТП 08.02.2011 р. становить
9 711,73 грн. Проте, будь-яких доказів здійснення такого розрахунку, а також належних доказів розміру оціненої шкоди, завданої автомобілю Hundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1, ВАТ "НАСК "Оранта", до суду не надало.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи, зокрема, звітом №40 від 04.03.2011 р., поданим позивачем, підтверджується розмір завданої шкоди автомобілю Hundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підлягає відшкодуванню, а відповідачем належним чином не доведено, що такий розмір не відповідає дійсності.
Таким чином, до ПАТ "СК "Провідна" перейшло в межах суми 15 906,24 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2011 р. у справі №3-832/2011 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Hundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_1, який керував автомобілем ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Суд відзначає, що відповідно до наявного в матеріалах справи договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.04.2010 р. страхувальником, цивільно-правова відповідальність якого застрахована цим договором, є ОСОБА_1, однак при внесені інформації до єдиної централізованої бази даних МТСБУ допущено описку та вказано призвіще страхувальника "Писушин". Інших невідповідностей Інформації єдиної централізованої бази даних МТСБУ договору №ВЕ/1707382 від 27.04.2010 р. судом не встановлено.
Зазначена описка не впиває на розгляд справи та не заважає встановленню в ній істини щодо наявності у відповідача обов'язку відшкодувати шкоду, завдану автомобілю Hundai Sonata, оскільки основним доказом на підтвердження зобов'язання по відшкодуванню ВАТ "НАСК "Оранта" за заподіяну ОСОБА_1 шкоди, є укладений між ними договір цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс), який міститься в матеріалах справи.
Як вбачається з договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.04.2010 р., цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" згідно із полісом №ВЕ/1707382.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/1707382) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), а тому застрахованою є відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії даного договору з 27.04.2010 р. по 26.04.2011 р.
Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 51 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн. (пункт 2 полісу).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта".
З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача з претензією №2013-06/05-СКП від 06.06.2013 р. виплатити страхове відшкодування.
Згідно п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У своєму позові ПАТ "СК "Провідна" зазначає, що кошти від ВАТ "НАСК "Оранта" на виконання вимог претензії не надходили, а тому просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 15 906,24 грн.
Відповідач вказує, що за наслідками розгляду претензії ПАТ "СК "Провідна" сплатив кошти позивачу у сумі 9 711,73 грн. На підтвердження перерахунку зазначених коштів відповідач надав суду платіжне доручення №66350 від 15.10.2013 р. та просив припинити провадження у справі в частині предмета позову, а саме 9 711,73 грн. на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, так як відсутній предмет позову.
Відповідно до абз 3 п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Враховуючи, що відповідачем було сплачено частину страхового відшкодування 15.10.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням №66350, тобто на день подачі позову до суду - 26.02.2014 р. дана частина предмету позову не існувала, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в частині заявленої до стягнення суми у розмірі 9 711,73 грн.
Крім того, позивач не врахував положень п. 12.1. ст. 12 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, встановленої при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому сума відшкодування має бути зменшена на суму франшизи в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи визначені полісом №ВЕ/1707382 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ту обставину, що відповідач частково сплатив страхове відшкодування до моменту звернення позивача до суду з позовом, ВАТ "НАСК "Оранта" було зобов'язане відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 684,51 грн. у строк до моменту звернення ПАТ "СК "Провідна" до суду.
В своєму відзиві на позовну заяву ВАТ "НАСК "Оранта" вказує, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав пропустивши строк загальної позовної давності у три роки.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що перебіг позовної давності для позивача почався 08.02.2011 р., тобто від дня настання страхового випадку, та застосовується загальна позовна давність тривалістю в три роки, так як до ПАТ "СК "Провідна" перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-112цс13 від 25.12.2013 р.
Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Згідно з п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.
При цьому, відповідно до абз. 2 п. 4.4.1 зазначеної постанови до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, зокрема, віднесено часткову сплату боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Перерахування відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості, за наслідками розгляду претензії, на користь позивача 15.10.2013 р., призвело до переривання перебігу позовної давності та відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності почався заново, так як часткова сплата боржником основного боргу є дією, що свідчить про визнання боргу.
Оскільки 15.10.2013 р. відбулося переривання перебігу позовної давності та її перебіг почався заново, то ПАТ "СК "Провідна" звернулось до суду в межах встановленого строку позовної давності.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ВАТ "НАСК "Оранта" на користь ПАТ "СК "Провідна" суми страхового відшкодування у розмірі 5 684,51 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122; ідентифікаційний код 23510137) суму страхового відшкодування у розмірі 5 684 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 93 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 02.04.2014 р.
Суддя Р.В. Бойко
Судове рішення № 38219506, Господарський суд м. Києва було прийнято 31.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/3005/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: