Ухвала суду № 38219367, 14.04.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/69/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1118/14

Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М.

Доповідач Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б.., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2014 року

у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії заступника начальника державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Бороденко В.М. -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2014 року в задоволенні вказаної скарги відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою ОСОБА_2 подала на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення її скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Кременчуцького районного суду від 17 травня 2011 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року, які набрали чинності 28 вересня 2011 року, за заявою стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Кременчуцьким районним судом Полтавської області були видані виконавчі листи № 2-26 від 12.06.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» грошових коштів в сумі 111873 грн.45 коп. та 666 грн. 98 коп.

На підставі заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 13.11.2012 року, постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Бороденко В.М. від 15 листопада 2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаних виконавчих листів (а.с. 12, 13).

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2013 року, у зв'язку з розбіжностями у прізвищі боржника, визнано виконавчий лист № 2-26 від 12.06.2012 року виданий по справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням таким, що не підлягає виконанню (а.с. 19).

Згідно постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Бороденко В.М. від 01 листопада 2013 року про повернення виконавчого документу стягувачу, зазначені виконавчі листи були повернуті стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна», у зв'язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно боржника та відсутністю у нього іншого майна та джерел доходів. Окрім того вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 01 листопада 2014 року (а.с. 60, 61).

Стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повторно пред'явило вказані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» грошових коштів в сумі 111873 грн.45 коп. та 666 грн. 98 коп. до державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції та по яких 24 грудня 2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Бороденко В.М. було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 8-11).

Відмовляючи в задоволення скарги ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що заступник начальника відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Бороденко В.П. діяв відповідно чинного законодавства, тому відсутні будь-які порушення закону в його діях.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, а саме: виконавчі листи, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом, і що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Як вбачається, постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Бороденко В.М. від15 листопада 2012 року було відкрито виконавче провадження за заявою стягувача ТОВ «ОТП Факторинг України» від 13.11.2012 року з примусового виконання виконавчих листів № 2-26 від 12.06.2012 року, виданих Кременчуцьким районним судом Полтавської області на підставі рішення Кременчуцького районного суду від 17 травня 2011 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року, які набрали чинності 28 вересня 2011 року.

Тобто, виконавчі листи стягувачем були пред'явленні (13.11.2012 р.) через півтора місяці після закінчення річного строку пред'явлення виконавчих документів до виконання (29.09.2012 р.).

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей з яких причин стягувачем був пропущений такий строк та чи звертався він до суду з питанням про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, окрім того, відсутні будь-які дані про обставини, які б свідчили про переривання строку.

На неодноразові виклики до апеляційного суду стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не з'являлося.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Оскільки постанова заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Бороденко В.М. від 15 листопада 2012 року про відкриття виконавчого провадження була винесена з порушенням норм чинного законодавства, тому всі подальші дії державного виконавця в ході виконавчого провадження по виконавчим листам були неправомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином розглянувши скаргу та визнаючи оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи, тобто сам суд не вправі вчиняти виконавчі дії та перебирати на себе повноваження державного виконавця.

Оскільки питання про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про відмову у відкриття провадження та скасування постанови про арешт майна вирішується виключно в межах компетенції ДВС, суд не може заміняти собою такі органи, а отже дані вимоги ОСОБА_2 не підлягають до задоволення.

За вказаних обставин, ухвала Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2014 року підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення скарги.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2014 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Визнати неправомірними постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Бороденко В.М.:

- про відкриття виконавчого провадження ВП № 41307830 від 24.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» боргу в сумі 111 873, 45 грн.;

- про відкриття виконавчого провадження ВП № 41307776 від 24.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» судових витрат у сумі 666, 98 грн.;

- про арешт майна в межах суми звернення стягнення: 111 873, 45 грн. та оголошення заборони його відчуження ВП № 41307830 від 24.12.2013 року;

- про арешт майна в межах суми звернення стягнення: 666, 98 грн. та оголошення заборони його відчуження ВП № 41307776 від 24.12.2013 року.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Бутенко С.Б. /підпис/ Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ____Панченко О.О.