Постанова № 38218912, 01.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19464/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2013 року №0000663720.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за вересень 2013 року ТОВ "АТ Каргілл"

За результатами перевірки складено Акт від 08.11.2013 року №1335/40-50/37-10/20010397 у якому зазначено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст. 200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язаним та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року на суму ПДВ 1 607 344 грн.; п.200.4, ст.200 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2013 року в розмірі 1 607 344 гри., яке підлягає зменшенню.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013 року №0000663720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 607 344 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступного

Судом першої інстанції встановлено, що в листопаді 2013 р. в доповнення до уточнюючого розрахунку за вересень 2012 р., позивачем було подано в довільній формі додаток 8 до якого включено податкові накладні (виписані у вересні 2012 р.) незареєстровані в ЄДР контрагентами на суму ПДВ, що дають право на формування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або ж дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або ж - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, підставою для відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість результатів обліку є проведені платником податку господарські операції, підтверджені податковими накладними чи іншими документами відповідно до вимог закону.

Положеннями п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу

Нормами п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

В судовому засіданні податковий орган не заперечував факт подачі уточнюючого розрахунку відповідним платником податку за вересень 2012 року разом з податковими накладними, які не були зареєстровані в ЄДР та пакетом документів, проте заперечував строки подачі таких документів.

Проаналізувавши норми чинного податкового законодавства України, які регулюють порядок та складання та видачу податкових накладних, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, звітним (податковим) періодом, для формування складу податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом включення до складу податкового кредиту через додаток 8 до податкових декларацій з податку на додану вартість податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних за попередні звітні (податкові) періоди, може бути будь-який календарний місяць у якому було подано відповідні заяви про відмову постачальника надати податкові накладні за такі податкові періоди.

Обмеження встановлено лише п.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме -у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Проте, чинним законодавством передбачена можливість подання платником податків у межах 365 календарних днів з дати складання податкової накладної відповідної заяви зі скаргою на недобросовісного платника податків, що порушує порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, лише з податковою декларацією за той звітний (податковий) період, в якому платник податків включив суму податку на додану

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у спірних правовідносинах наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2013 року № 0000663720, оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року - скасувати.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2013 року № 0000663720.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 02 квітня 2014 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.