Постанова № 3821694, 22.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.09 Справа№ 5/2425-26/439

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бейкер-Україна”, м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області

Торгового товариства з обмеженою відповідальністю „КВО СТІЛ” (KVO STEEL KFT), м. Дебрецен Угорщина

до відповідача: Державної податкової інспекції у Яворівському районі, м. Яворів Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, першої податкової вимоги та зняття податкової застави

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача1 не з’явився

від позивача2 не з’явився

від відповідача Салтинський С.О. –начальник юридичного відділу (довіреність № 3378/10/10-016 від 29.07.2008 р.)

Представнику відповідача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Бейкер-Україна”, м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області та Торгове товариство з обмеженою відповідальністю „КВО СТІЛ” (KVO STEEL KFT), м. Дебрецен Угорщина звернулося до господарського суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі, м. Яворів Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 9000071550/0 від 22.07.2005 р.; визнання нечинною першої податкової вимоги № 1/258 від 04.11.2005 р. та зобов’язання винести рішення про звільнення активів позивача1 з-під податкової застави та внесення змін до Державного реєстру застав рухомого майна про виключення активів позивача1 з податкової застави.

Ухвалою суду від 05.12.2005 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 23.12.2005 р. Ухвалою суду від 23.12.2005 р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 03.02.2006 р. Ухвалою суду від 03.02.2006 р. провадження у справі зупинялося до вирішення іншої справи, що розглядалася в порядку адміністративного судочинства Львівським апеляційним господарським судом. Ухвалою суду від 14.04.2006 р. за клопотанням відповідача поновлено провадження у справі і справу призначено до розгляду в засіданні на 05.05.2006 р. Ухвалою суду від 05.05.2006 р. провадження у справі зупинялося. Ухвалою суду від 24.02.2009 р. провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 20.03.2009 р. Ухвалою суду від 20.03.2009 р. розгляд справи відкладався до 30.04.2009 р. Ухвалою суду від 30.04.2009 р. розгляд справи відкладався до 22.05.2009 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на наступне. Відповідачем 22 липня 2005 року позивачу1 було надіслано податкове повідомлення-рішення № 9000071550/0 на підставі акта перевірки № 15-523/4/32296918 від 22.07.2005 р. про визнання суми податкового зобов’язання позивача1 за податком на прибуток у сумі 5 143,00 грн., з них 4 675,00 грн. основного платежу та 468,00 грн. штрафних санкцій. 4 листопада 2005 року відповідач надіслав податкову вимогу за № 1/258 та 10.11.2005 року зареєстрував в державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу на активи позивача1 згідно з Актом опису від 02.11.2005 року № 4731/10/24-3. Позивач1 є суб’єктом технопарку спеціальної економічної зони „Яворів”, зареєстрованим 19 лютого 2003 року Адміністрацією спеціальної економічної зони „Яворів” за реєстраційним № 101. 03.02.2003 р. Яворівською районною державною адміністрацією зареєстровано інвестиційний проект по переробці сільськогосподарської сировини за технологією „Вельтерверк” для виробництва вафельної продукції з тривалим терміном зберігання про що було видано свідоцтво за реєстраційним № 101. 26.05.2003 р. між позивачем1, Яворівською районною державною адміністрацією та Адміністрацією спеціальної економічної зони „Яворів” було укладено договір № 101 на реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні „Яворів”. Позивач2, який заснований та діє за законодавством Угорщини, є одним із Учасників позивача1, із часткою статутного капіталу 30%. Оскільки частка іноземного Учасника належним чином сплачена, отже (як зазначено в позовній заяві) позивач2 є іноземним інвестором України згідно Закону України „Про режим іноземного інвестування”. 25.03.2005 р. Верховною радою прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та до деяких інших законодавчих актів України” за номером 2505, який вступив в силу 31.03.2005 р. Розділом 23 даного Закону внесено зміни до Закону України „про спеціальну економічну зону „Яворів”, зокрема повністю виключено ст. 9 Закону, яка встановлювала пільговий порядок оподаткування суб’єктів СЕЗ. Також, виключена ст. 2, яка закріплювала за суб’єктами СЕЗ „Яворів” право, у випадку зміни законодавства України з питань оподаткування, застосовувати до них особливості оподаткування, передбачені цим Законом, та податкові пільги, встановлені іншими законами України на день їх реєстрації як суб’єктів СЕЗ „Яворів” на їх вимогу та протягом періоду функціонування СЕЗ „Яворів” Позивачі зазначають, що діючою на день подання позовної заяви ст. 13 Закону України „Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” встановлюється, що на всі об’єкти та суб’єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Таким чином, на суб’єктів СЕЗ „яворів” поширюються державні гарантії, передбачені Законами України „Про інвестиційну діяльність” та „Про режим іноземного інвестування”. Згідно ст. 8 Закону України „Про режим іноземного інвестування”, якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватись державні гарантії захисту іноземних інвестиції, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора зберігається застосування цих державних гарантій. Також, позивачі посилаються на ч. 2 ст. 397 ГК України, згідно якої у разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора у випадку і в порядку, визначених законом, застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій. Враховуючи вищенаведене, позивачі вважають, що мотивація відповідача, наведена в Акті перевірки полягала в тому, що станом після 31.03.2005 р., позивач1, як суб’єкт спеціальної економічної зони „Яворів не має права на пільги в оподаткуванні, передбачені Законом України „Про спеціальну економічну зону „Яворів”, в редакції, яка діяла до 25.03.2005 р. Позивачі вважають, що відповідач неправильно застосував норми законодавства та на підставі цього незаконно видав податкове повідомлення-рішення, першу податкову вимогу та наклав податкову заставу на активи платника податків –позивача1.

Позивач1 явки повноважного представника в судове засідання призначене на 22.05.2009 р. не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання від 21.05.2009 р. (вх. № 10407 від 22.05.2009 р.) про відкладення розгляду справи.

Клопотання позивача1 про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю представника позивача1 у іншому судовому засіданні судом до уваги не приймається, так як його подано після проголошення вступної та резолютивної частини постанови у даній справі.

Позивач2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач свої заперечення проти позовних вимог мотивує наступним. 31.03.2005 р. набрав чинності Закон України „Про внесення змін до законів України „Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів” від 25.03.2005 р. № 2505-IV, відповідно до якого було внесено зміни до деяких законодавчих актів, якими було встановлено пільги зі сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) для окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності, що діють, зокрема, у технологічних парках та спеціальних економічних зонах. В результаті внесеними змінами було припинено пільгові податки та митні умови здійснення підприємницької діяльності відповідними суб’єктами. Наведене, зокрема, стосується спеціальної економічної зони „Яворів”. Відповідно, позивач1 позбавлено права на пільговий режим оподаткування. Норми Закону від 25.03.2005 р. № 2505-IV відносно оподаткування прибутку підприємств (п. 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення”) поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності цим Законом. Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 335/94-ВР для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні – квартал, півріччя, три квартали, рік. Відповідно до п. 16.4. ст. 16 цього Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Оскільки дата набрання чинності Законом від 25.03.2005 р. № 2505-IV припадає на звітний період І кварталу 2005 року, то пільги по податку на прибуток, передбачені Законом України „Про спеціальну економічну зону „Яворів”, скасовано з І кварталу 2005 року. Відповідно до ст. 19 Закону України „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 р. № 1560-ХІІ державні гарантії захисту інвестицій не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов’язкових платежів).

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та письмовому поясненні по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та об’єктивно дослідивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог у зв’язку з наступним.

03.02.2003 р. Яворівською державною адміністрацією був зареєстрований інвестиційний проект „Переробка сільськогосподарської сировини за технологією „Вельтерверк” для виробництва вафельної продукції з тривалим терміном зберігання, про що видано відповідне свідоцтво.

19.02.2003 р. Адміністрацією спеціальної економічної зони „Яворів” видано позивачу1 свідоцтво № 101 про реєстрацію суб’єкта технопарку спеціальної економічної зони „Яворів”.

26.05.2005 р. між позивачем1, Яворівською державною адміністрацією та Адміністрацією спеціальної економічної зони „Яворів” був укладений договір № 101 на реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні „Яворів”.

Позивач2 є одним із учасників позивача1 із часткою статутного капіталу 30%.

22.05.2005 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 9000071550/0 про визнання суми податкового зобов’язання позивача1 за податком на прибуток підприємства в сумі 5 143,00 грн. (в тому числі 4 675,00 грн. основного платежу та 468,00 грн. штрафних санкцій). Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало те, що з І кварталу 2005 року позивач1 як суб’єкт спеціальної економічної зони „Яворів” не має права на пільги в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, що передбачені Законом України „Про спеціальну економічну зону „Яворів”.

31.03.2005 р. набрав чинності Закон України № 2505-IV від 25.03.2005 р. „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів”, згідно якого були внесені зміни до деяких законодавчих актів, якими встановлювалися пільги зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) для окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності, що діють, зокрема, у технологічних парках та спеціальних економічних зонах.

В результаті внесених змін були припинені пільгові податкові та митні умови здійснення господарської діяльності відповідними суб’єктами і гарантії стабільності встановленого правового режиму функціонування цих парків та зон.

Зазначені положення також стосуються спеціальної економічної зони „Яворів”.

Положення Закону України № 2505-IV від 25.03.2005 р. „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів” поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності цим Законом.

Зазначений вище Закон був опублікований в офіційному друкованому виданні України –газеті „Урядовий кур’єр” від 31.03.2005 р. і набрав чинності з дня опублікування (п. 1 Прикінцевих положень).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 2505-IV від 25.03.2005 р. „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів” норми цього Закону щодо оподаткування прибутку підприємств поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності цим Законом.

Згідно вищенаведеного пільги по податку на прибуток підприємств, передбачені Законом України „про спеціальну економічну зону „Яворів” скасовані саме з І кварталу 2005 року.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 19 Закону України № 1560-ХІІ від 18.09.1991 р. „Про інвестиційну діяльність” державні гарантії захисту інвестицій не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов’язкових платежів).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 р. по справі між тими ж сторонами встановлено, що оскільки ТзОВ „Бейкер-Україна” (позивач1) втратив право на порядок оподаткування, передбачений Законом України „Про спеціальну економічну зону „Яворів”, та податкові пільги, встановлені іншими Законами України, у зв’язку із набранням чинності Законом України № 2505-IV від 25.03.2005 р. „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів” ДПІ у Яворівському районі Львівської області не вправі застосовувати до ТзОВ „Бейкер-Україна” спеціальний порядок оподаткування та пільги.

Зазначена вище ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 р. набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується посилання позивача1 на рішення Конституційного Суду України у справі № 10-рп/2008 про невідповідність Конституції України окремих положень (статей) Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” як на підставність позовних вимог, то вказане рішення не стосується Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 р.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України № 2505-IV від 25.03.2005 р. „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів” та ст.ст. 9, 17, 69, 70, 71, 86, 94, 139, 143, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя