Рішення № 38213870, 13.04.2014, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/68/14 258/3077/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2014 р. Кіровський райсуд м. Донецька в складі

судді Юр'євої Т.І.

при секретарі Власенко Н.М.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідачки - ОСОБА_2

представника відповідачки - ОСОБА_3

представника відповідачки - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, 3-я особа - ТОВ «Горняк-2005», про вселення і усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, 3-я особа: ТОВ «Горняк-2005», про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду. На підставі рішення Кіровського РВК м. Донецька від 28.06.1989 року за № 413-6 за ним була закріплена вказана квартира, він є основним квартиронаймачем даної квартири. Квартира складає із 3-х житлових кімнати, загальною площею 44, 2 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м. У квартирі зареєстровані позивач і відповідачка. В зв'язку з тим, що відповідачка склала неприпустимі умови проживання у квартирі (постійні сварки, скандали, конфліктні ситуації), він вимушений був проживати за адресою АДРЕСА_2. Цей будинок належить ОСОБА_6, з якою він уклав зареєстрований шлюб 05.08.1989 року. Не зважаючі на те, що він проживав у будинку своєї дружини, однак своїм постійним місцем проживання він вважав спірну квартиру, він піклувався про її належний стан, оплачував постійно квартплату і комунальні послуги.

Він неодноразово пропонував відповідачки провести обмін спірної квартири на 2 квартири, пропонував приватизувати квартиру, продати її, та купити кожному своє житло. Відповідачка відмовлялась від його пропозицій.

Після розірвання шлюбу відповідачка змінила замки на вхідних дверях у квартиру, ключі від нових замків йому не надала, в квартиру не пускала.

17.03.2013 року він випадково зміг війти у квартиру, коли відповідачка відкрила двері для свого ученика репетитора. Він попросив у відповідачки ключі від замків у вхідних дверях у квартиру, вона йому відмовила. Він звернувся до міліції, але дільничного міліціонера не було. Він написав заяву, але відповіді не отримав.

У нього припинились шлюбні відносини з ОСОБА_6, 17.04.2013 року шлюб між ними розірваний. ОСОБА_6 просила його звільнити її будинок.

Відповідачка, незаконно, протиправно, порушуючи норму ст. 47 Конституції України, умисно позбавила його можливості користування житловим приміщенням у спірної квартири.

Іншого житла у нього не має. Він просить вселити його в квартиру АДРЕСА_1. Зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкоду у користування вказаною квартирою, зобов'язати відповідачку надати йому дублікати ключів від всіх замків у вхідних дверей у вказану квартиру.

У заві про уточнення позовних вимог, позивач просить визнати причину його відсутності в вищевказаній квартирі понад 6-ті місяців поважною. Продовжити йому строк користування вищевказаною квартирою, вселити його у вищевказану квартиру. Зобов'язати відповідачку надати йому дублікати ключів від всіх замків у вхідних дверей у вищевказану квартиру.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому вказує, що вона постійне проживає у спірній квартирі з 1983 року як член сім'ї ( дружина) основного квартиронаймача. 25 квітня 1989 року шлюб між нею і відповідачем був розірваний. Відповідач з початку 1989 року у спірній квартирі не проживає без поважних причин. Відповідач склав нову сім'ю, він зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 05.08.1989 року і з цього часу проживає за адресою АДРЕСА_2. У 1989 році відповідач зібрав всі свої особисті речі і частину спільно нажитого майна і переїхав проживати до дружини ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2. Вона ніколи ні чинила перешкод відповідачу у користуванні спірною квартирою. В 2007 році вона поставила металеву вхідну двір, дублікати ключів надала відповідачу. Вона оплачує спірну квартиру з 1989 року по наступний час. Відповідач спірним житлом ніколи не цікавився. Його особистих речей у квартирі не має. Ніяких перешкод у користуванні спірною квартирою вона відповідачу не чинила. Вона самостійно робить текучі ремонти у квартирі, поміняла три віконних блока на пластикові, замінила водопроводні труби на пластикові, замінила унітаз, встановила нову газову плиту.

Факт не проживання відповідача у вказаній квартирі з 1989 року без поважних причин підтверджується актом житлового органу и поясненнями свідків-сусідів.

На підставі ст.ст. 71,72 ЦК України, Позивачка по зустрічному позову просить визнати відповідача такими, що він втратив право на житло в квартирі АДРЕСА_1, оскільки відповідач не проживає у вказаній квартирі більше 6-ті місяців без поважної причини.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю, зустрічні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення, аналогічні вказаному у позові. Він вказує, що позивачу спірна квартира була надана державою, від неї він ніколи не відмовлявся, він постійно цікавився сантехнічними приборами у квартирі, він постійно відносився до квартири, як до свого постійного місяця проживання. Протягом з 1989 року по березень 2013 року он щомісячно оплачував квартплату і комунальні послуги, не допускав заборгованості перед житловими і комунальними органами. Іншого житла у нього не має. В наступний час він знаходиться на лікуванні у м. Одеса.

Відповідачка, та її представники з позовом не згодні, в судовому засіданні підтримали зустрічні позовні вимоги, суду надали пояснення, аналогічні вказаним у зустрічному позові.

ТОВ «Горняк-2005» про день слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явились, письмово просять розглянути справу за їх відсутністю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачку (позивачку по зустрічному позову) та її представників, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами щодо права користування жилим приміщенням, регулюються нормами Глави 2 «Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду» Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до статті 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

За правилами статті 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У частині 2 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що стаття 47 Конституції гарантує кожному, право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

На підставі рішення Кіровського РВК м. Донецька №413-6 від 28.06.1989 року особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 переоформлений на позивача ОСОБА_5, і за ним закріплена 3- кімнатна квартира за вищевказаною адресою, житловою площею 32,0 кв.м. на склад сім'ї: він та його дружина - ОСОБА_2

Даними особового рахунку, копією ордеру підтверджено, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду та перебуває на балансі ТОВ «Горняк-2005». Наймачем спірної квартири, яка складається з 3-х житлових кімнат, жилою площею 32,0 кв.м. є ОСОБА_5.

В спірній квартирі зареєстровані: позивач - ОСОБА_5 і відповідачка - ОСОБА_2 , що підтверджується довідками житлового органу, та даними паспортів сторін.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 в спірній квартирі фактично не мешкає з 1989 року, що об'єктивно підтверджено поясненнями представника позивача, поясненнями відповідачки, поясненнями свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, об'єктивними доказами по справі, а саме: актами про не проживання від 05.07.2013 року і від 10.09.2013 року, складеними за участю свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_9, та затвердженими ТОВ «Горняк-2005».

Але ні з пояснень вищевказаних свідків, ні з актів про не проживання, затверджених житловим органом, не вбачається, що ОСОБА_5 не проживає у спірній квартирі без поважних причин.

Згідно рішення Кіровського райсуду м. Донецька від 14 квітня 1989 року шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 розірваний. З вказаного рішення вбачається, що між подружжя ОСОБА_2 дійсно склалися неприязнені відносини, виникали постійно сварки, скандали. Сторони подавали позові про розподіл спільне нажитого майна, але в судовому засіданні написали заяви про залишення їх позовів у частини розподілу спільно нажитого майна без розгляду, в зв'язку з добровільним вирішенням цього спору.

З пояснень сторін встановлено, що між ними встановилися крайнє неприязнені відносини. Позивач ОСОБА_5 залишив спірну квартиру щоб уникнути від конфліктних ситуацій.

05.08. 1989 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 і почав проживати у її будинку за адресою АДРЕСА_2.

У 2012 року шлюбні відносини між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були припинені, а 17.04.2013 року шлюб між ними був розірваний за ініціативою ОСОБА_6

Позивач не втрачав зв'язок зі спірною квартирою, вважав її своїм постійним місцем проживання. За змовою з відповідачкою, яка не перешкоджала йому у користуванні квартирою, він цікавився сантехнічними приборами у квартирі, постійне сплачував за квартплату і комунальні послуги, що підтверджуються копіями квитанцій за період з 1989 року по березень 2013 року. З 1989 року по 2002 рік позивач повністю сплачував за квартплату і комунальні послуги, а з 2002 року він оплачував за квартплату, водопостачання і опалення, а відповідачка оплачувала за газопостачання, електроенергію і вивіз сміття. Суду був наданий оригінал розрахункової книжки, згідно якої позивач ОСОБА_5 постійно за період з початку 2011 року - по квітень 2013 року оплачував квартплату і комунальні послуги.

Приписами ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Оцінюючі зібрані докази, суд вважає визнати причину відсутності ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 понад 6-ті місяців поважною, та продовжити ОСОБА_5 строк на право користування вищевказаною квартирою.

17 березня 2013 року між сторонами виник конфлікт на ґрунті перешкоджання відповідачкою у користуванні позивачем вищевказаною квартирою.

Як пояснила відповідачка в судовому засіданні, та підтвердили допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_10 і ОСОБА_11, 17 березня 2013 року у спірну квартиру зайшов ОСОБА_5, який учинив сварку з ОСОБА_2, запитував її чому вона не бере телефонну трубку та не відповідає на його дзвінки, став шукати по квартирі і просити надати йому ключі від вхідної двері. Не отримав відповіді від відповідачки, він знайшов у квартирі інструменти та зняв замки на вхідній двері у спірну квартиру і пішов з квартири.

На наступний день позивачка поставила нові замки на вхідної двері у спірну квартиру.

Оцінюючі зібрані докази, суд вважає встановленим, що відповідачка ОСОБА_2 дійсно чинила перешкоду у користуванні позивачем житловим приміщенням у спірній квартирі, тому слід вселити позивача у вищевказану квартиру та зобов'язати відповідачку не чинити перешкоду у користуванні квартирою АДРЕСА_1 позивачем, зобов'язати видати йому дублікати ключів від замків з всіх вхідних дверей вищевказаної квартири.

Позивач 25.03.2013 року звернувся до суду з позовом про вселення, та усунення перешкод у користуванні спірною квартирою.

Відповідачка 28.03.2013 року звернулась до суду з позовом про встановлення порядку користування житловим приміщенням у спірній квартирі, в якому просила виділити їй у користування житлову кімнату площею 9 кв.м., а відповідачу житлову кімнату площею 6,1 кв.м., третю житлову кімнату та інші приміщення у квартирі залишити у загальному користуванні.

У вересні 2013 року ОСОБА_2 подала заяву до суду про залишення її позову про встановлення порядку користування житловим приміщенням у вищевказаній квартирі без розгляду. Ухвалою Кіровського райсуду м. Донецька від 23 вересня 2013 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування житловим приміщенням у вищевказаній квартирі залишено без розгляду.

ОСОБА_2 у липні 2013 року звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у вищевказаній квартирі. Позивачка у зустрічному позові вказує, що відповідач протягом тривалого часу ( з 1989 року) не цікавився квартирою. Вона самостійно замінила водопровідні труби, на металопластикові, змінила три віконних блока на пластикові, замінила сантехнічні прибори, та газову плиту, а також робить текучій ремонт у квартирі.

Згідно акту огляду технічного стану спірної квартири від 02.07.2013 року, складеного житловим органом - ТОВ «Горняк-2005», вбачається, що спірна квартира знаходиться у задовільному стані. Радіатори чугунні, стояки системи центрального опалення замінені з металу на пластик. В квартирі, в усіх кімнатах ( крім однієї спальні) віконні блоки замінені з дерев'яних на пластикові. Ванна - старенька, унітаз - новий, система труб каналізаційного постачання замінена з чугунних на пластикові. У кухні - газові прибори - нові.

Оцінюючі вищевказаній акт, суд вважає, що витрати відповідачки на текучій ремонт у спірній квартирі свідчить про те, що вона користується спірною квартирою та утримує її у задовільному стані. Ці дії відповідають вимогам Глави 2 «Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду» Житлового кодексу Української РСР. Суд враховує, що вона не пропонувала відповідачу по зустрічному позову про необхідність текучого ремонту з заміною труб водопостачання.

Суд вважає встановленим, що між сторонами склалося домовленість з питань користування спірною квартирою та оплатою за квартплату і комунальні послуги, ця домовленість свідчіть, що відповідач не втратив право користування житловим приміщенням у спірній квартирі.

Враховуючі вищевказане, суд вважає у зустрічному позові про визнання відповідача таким, що втратив право на житло в вищевказаній квартирі відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. 71,72 ЖК України, ст.ст. 213,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, 3-я особа - ТОВ «Горняк-2005», про вселення і усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням задовольнити.

Визнати причину відсутності ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 понад 6-ті місяців поважною.

Продовжити ОСОБА_5 строк на право користування квартирою АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоду у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_5, зобов'язати її видати йому дублікати ключів від замків з всіх вхідних дверей вищевказаної квартири.

У зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, 3-я особа: ТОВ «Горняк-2005», про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя: