Ухвала суду № 38212319, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/9991/24215/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників: позивача:Ярмоли А.Ю., Бунта В.О., відповідача:не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012

у справі № 2а-3507/11/1070

за позовом Приватного акціонерного товариства «Фора Рітейл»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2011 відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Фора Рітейл» (надалі - позивач, ПАТ «Фора Рітейл») до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, правонаступником якої є Сакська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (надалі - відповідач, Сакська ОДПІ в АР Крим), про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2011 № 0000971503.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанцій дійшов висновку про те, що обов'язок позивача з нарахування та сплати земельного податку виник з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, а не з моменту отримання довідки про нормативну грошову оцінку землі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2011 та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Фора Рітейл». Оскільки підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивач до отримання витягу із державного земельного кадастру та довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості, не мав підстав та об'єктивної можливості для нарахування земельного податку.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2011.

Позивач надав письмові заперечення, в яких наводить доводи законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у червні 2011 року посадовими особами Сакської ОДПІ в АР Крим було проведено камеральну перевірку позивача за 2010 рік, за результатами якої складено акт від 09.06.2011 № 680/1503/33870671. Згідно висновків акта перевірки було встановлено порушення ПАТ «Фора Рітейл» строку подання декларації з податку на землю.

Так, 22.04.2010 ПАТ «Фора Рітейл» придбало у власність нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 449,8 кв.м за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Радянська, буд. 2-а, на підставі договору купівлі-продажу, номер реєстрації № 218.

В пункті 1.3 вищевказаного договору зазначено, що згідно довідки, виданої міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Саки та Сакському районі АР Крим від 16.04.2010 № 1982/01-17, земельна ділянка по вул. Радянській, 2-а є державною власністю. Повноваження щодо розпорядження на підставі статті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України здійснює Сакська міська рада. Земельна ділянка не приватизована, державний акт на право власності на цю земельну ділянку не видався, договір оренди для обслуговування не укладався.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна було зареєстровано Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» 29.04.2010.

При цьому, розрахунок земельного податку позивачем було надано до податкового органу лише 13.12.2010.

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.07.2011 № 0000971503, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 170,00 грн.

Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка (ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України).

Тотожний зміст мають приписи статей 2 та 5 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII «Про плату за землю» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до набрання законної сили Податковим кодексом України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

У відповідності до приписів статті 15 цього ж закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави вважати, що земельний податок при набутті споруди (будівлі) має нараховуватись із дня виникнення права власності або користування на будівлю, споруду. Тобто, покупець після набуття права власності на будівлю (споруду) фактично використовує і земельну ділянку під нею, не зважаючи на відсутність у нього документів на землю (державного акта про право власності, договору оренди).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок позивача зі сплати земельного податку виникає з дати виникнення в нього права власності на вищезазначений об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованого договору купівлі-продажу, тобто з 29 квітня 2010 року.

На спростування доводів позивача щодо відсутності грошової оцінки земельної ділянки суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що оцінка земельних ділянок по м. Саки АР Крим була затверджена Рішенням 31 сесії 23 скликання Сакської міської ради від 27.12.2001 та введена в дію 01.01.2002. Наведене свідчить про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт, придбаний ПАТ «Фора Рітейл», та про можливість отримання позивачем даних щодо такої грошової оцінки для своєчасного нарахування та сплати земельного податку.

Посилання позивача на недотримання процедури проведення перевірки колегія суддів оцінює критично, оскільки при судовому розгляді спору було підтверджено факт порушення ПАТ «Фора Рітейл» порядку нарахування та сплати земельного податку, що і стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, що прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Згідно статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі № 2а-3507/11/1070 скасувати.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2011 у справі № 2а-3507/11/1070 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна