Ухвала суду № 38212269, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/9991/26989/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників позивача:Малярчука Ю.Б.,відповідача:не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012

у справі № 2а-11875/11/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012, задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (надалі - позивач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»), до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, правонаступником якої є Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Ізюмська ОДПІ Харківської області): визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.08.2011 № 0000511501.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивачем спірні суми зобов'язань сплачено вчасно, а тому висновок відповідача про наявність порушень податкового законодавства в діях позивача є помилковим, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав клопотання про процесуальне правонаступництво.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є платником рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат.

Ізюмською ОДПІ у Харківській області було проведено невиїзну документальну перевірку карток особових рахунків ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питань дотримання вимог податкового законодавства по своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні.

За результатами перевірки складено акт від 14.04.2011 № 16/1501/30019775, яким встановлено несвоєчасне перерахування позивачем узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні, в сумі 75 937,58 грн. за листопад 2010 року - січень 2011 року та застосовано до позивача відповідальність, передбачену пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і положеннями п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011.

Нарахування та сплата рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат визначено Порядком обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256, що діяв до 31.12.2010.

Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією.

У п. 7 Порядку вказується, що платник протягом 20 календарних днів після закінчення звітного (податкового) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів (обов'язкових платежів) у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Абзацом 2 п. 8 Порядку передбачено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

З набранням чинності Податкового кодексу України порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат регулюються нормами ст. 260 даного Кодексу.

Згідно п. 260.2 ст. 260 Податкового кодексу України розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до ст. 259 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 260.3 ст. 260 цього Кодексу платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати.

Пунктом 260.5 ст. 260 Податкового кодексу України встановлено, що платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

При цьому, застосування штрафних санкцій на підставі норм ст. 126 Податкового кодексу України здійснюється лише у разі порушення платником податків норм даного Кодексу.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» рентну плату за природний газ було сплачено в строки, передбачені пп. 5, 6, 7, 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат», та п. 1 ст. 57, п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України, про що свідчать:

- податковий розрахунок з рентної плати за природний газ від 16.12.2010 № 8954 за листопад 2010 року, в якому визначено податкове зобов'язання у сумі 219 915,42 грн., та платіжне доручення від 30.12.2010 № 534 про його сплату;

- податковий розрахунок від 18.01.2011 № 9834 за грудень 2010 року, в якому визначено податкове зобов'язання у сумі 232 512,61 грн., та платіжні доручення від 10.01.2011 № 22 та від 01.02.2011 № 326 про його сплату;

- податковий розрахунок від 21.02.2011 № 1230 за січень 2011 року, в якому визначено податкове зобов'язання у сумі 277 043,33 грн., та платіжне доручення від 28.02.2011 № 43 про його сплату.

Щодо сплати рентної плати за природний газ за грудень 2010 року судами було зазначено, що між ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та Ізюмською ОДПІ Харківської області було підписано договір про розстрочення грошових зобов'язань від 28.01.2011 № 2/05, відповідно до якого відповідач надав позивачу розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 159 207,47 грн. під проценти строком з 30.01.2011 по 26.12.2011.

02.02.2011 між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору про розстрочення грошових зобов'язань від 28.01.2011 № 2/05. Відповідно до п. 1 даної угоди до договору від 28.01.2011 № 2/05 внесено зміни про дострокову сплату податкового зобов'язання по рентній платі за природний газ у сумі 159 207,47 грн.

Платіжним доручення від 01.02.2011 № 326 на виконання умов додаткової угоди позивачем достроково було сплачено податкові зобов'язання у сумі 159 207,47 грн.

Відповідно до абзаців 1 та 3 п. 4.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1036, що був чинним на момент укладення угоди про розстрочення сплати податкового зобов'язання та додаткової угоди, платник податків має право достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов'язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.

Для документального оформлення дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум грошового зобов'язання (податкового боргу) платник податків не пізніше третього робочого дня за днем дострокового погашення повинен звернутися до органу державної податкової служби, який укладав з ним договір про розстрочення (відстрочення), із заявою про скорочення строків дії розстрочення (відстрочення) внаслідок дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов'язань (податкового боргу) з обов'язковим визначенням сум та реквізитів документа про дострокове погашення.

Враховуючи наявність підтверджуючих документів про сплату податкових зобов'язань, а також беручи до уваги те, що позивач при сплаті податкових зобов'язань добросовісно реалізував передбачене діючим нормативно-правовим актом право на дострокове погашення розстрочених (відстрочених) сум грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачем було сплачено рентну плату за природний газ за період листопад-грудень 2010 року та січень 2011 року з дотриманням норм податкового законодавства, що спростовує позицію відповідача про необхідність застосування до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» штрафних санкцій.

З огляду на вищезазначене, висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводами касаційної скарги викладене не спростовується.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про здійснення процесуального правонаступництва задовольнити. Замінити Дочірню компанію «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у справі № 2а-11875/11/2670 її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування».

2. Клопотання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про здійснення процесуального правонаступництва задовольнити. Замінити Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області у справі № 2а-11875/11/2670 її правонаступником Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

3. Касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

4. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 у справі № 2а-11875/11/2670 залишити без змін.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна