Постанова № 38212164, 08.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/52535/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б.-центр» до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування рішень №№ 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 1 квітня 2011 року.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач неправомірно застосував до нього фінансові санкції, оскільки норма закону, на підставі якої були нараховані вказані санкції, втратила чинність.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування вказаних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б.-центр» є юридичною особою, яка зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

1 квітня 2011 року на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято рішення №№ 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за періоди: з 6 жовтня 2008 року по 15 жовтня 2008 року - 2037 грн. 77 коп. та 183 грн. 40 коп.; з 20 жовтня 2008 року по 14 листопада 2011 року - 2037 грн. 77 коп. та 509 грн. 44 коп.; з 20 листопада 2008 року по 12 січня 2009 року - 2037 грн. 77 коп. та 419 грн. 23 коп.; з 22 грудня 2008 року по 14 січня 2009 року - 2087 грн. 26 коп. та 439 грн. 82 коп. відповідно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв протиправно, оскільки на момент прийняття цих рішень ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було виключено у зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Проте погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки суду першої та апеляційної інстанцій зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, до того ж не ґрунтуються на законі.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, що була чинною на час, за який донараховано страхові внески) передбачені випадки застосування фінансових санкцій виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20% зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50% зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що фінансові санкції та пеня, які виникли у позивача з 6 жовтня 2008 року, відповідно до вимог абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», мають бути стягнуті і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені фінансові санкції виникли в період дії п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення зазначеної заборгованості.

Така позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 3 грудня 2013 року (справа № 21-414а12).

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть залишатися без змін.

Відповідно до статті 229 цього Кодексу суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що всі ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б.-центр» до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та скасування рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк