Ухвала суду № 38211719, 08.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 61107/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.11.2011 року:

№0003912302/39739, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 74 973,61 грн., з яких основний платіж - 63 375,99 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11 597,61 грн.;

№0003922302/39738, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 60 471,88 грн., з яких основний платіж - 50 741,61 грн., штрафні (фінансові) санкції - 97 30,27 грн.,;

№0003932302/39740, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 256 грн.;

№0003942302/39741, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі на суму 77,21 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ТзОВ «Мета-Логістик» правомірно віднесено до складу валових вартість маркетингових послуг, послуг по передпродажній підготовці (консультування споживачів продукції з питань її якісних характеристик, представлення товарів на полицях магазинів, просування товару шляхом його оптимальної пропозиції споживачу), а також рекламних послуг отриманих від ТзОВ «Торговий дім «Аванта», ТзОВ «Аріол», ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек», ТзОВ «Торгово виробнича компанія «Львівхолод», ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок».

Суд першої інстанції зазначає, що між ТзОВ «Мета-Логістик» та ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс» щомісячно складались акти виконаних робіт (наданих послуг) з транзиту електроенергії та використання силових мереж в яких чітко фіксувався обсяг спожитої електроенергії, які відповідають вимогам до первинних документів встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Орендодавець щомісячно виставляв ТзОВ «Мета-Логістик» рахунки за транзит електроенергії та використання силових мереж починаючи з листопада 2010 року в яких також зазначається обсяг спожитої електроенергії. На підставі вказаних рахунків ТзОВ «Мета-Логістик» проводило оплату ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс» за послуги з транзиту електроенергії та використання силових мереж.

Таким чином, ТзОВ Мета-Логістик» правомірно віднесено до складу валових витрат витрати понесені на оплату послуг з транзиту електроенергії та використання силових мереж, оскільки у підприємства є в наявності належним чином оформлені усі підтверджуючі документи і норма п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.138 Податкового кодексу України передбачає право платника податку на віднесення до складу валових витрат витрат з придбання електричної енергії.

Суд першої інстанції вказує на те, що витрати, пов'язані з заміною шин на дорожніх транспортних засобах, термін використання яких закінчився відповідно до норм експлуатаційного пробігу, включаються згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат за умови експлуатації дорожніх транспортних засобів у господарській діяльності.

Висловлене в акті перевірки припущення про те, що витрати понесені на придбання шин слід відносити до складу валових витрат в момент визнання шин непридатними для використання не заслуговує на увагу, оскільки в податковому обліку валові витрати формуються за правилом першої події.

Так як позивачем шини встановлюються на автомобіль у період придбання, залишки невстановлених шин на складі відсутні, про що свідчать дані регістрів бухгалтерського обліку, відповідно, сальдо по рахунку 207 «Запасні частини» на перше і останнє число звітного періоду дорівнює нулю, тому вартість переданих в експлуатацію, тобто встановлених на автомобіль шин не бере участь у перерахунку за п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем ведеться облік шин встановлених на автомобілі шляхом заповнення Карток обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (додаток 5 до пункту 7.1 Експлуатаційних норм). Крім того, позивачем ведеться Таблиця даних обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини де зазначається тип, модель, державний номер транспортного засобу, на який встановлено відповідну шину, дата встановлення, пробіг шини, технічний стан тини та інші необхідні параметри. Позивачем ведеться облік шин, встановлених на орендовані транспортні засоби, за загальними правилами шляхом заповнення Карток обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини, оскільки договором оренди транспортних засобів передбачений обов'язок Орендаря (ТзОВ «Мета-Логістик») здійснювати заміну тин.

Щодо посилання податкового органу, що вказані документи (картки обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини) є документами, яким підтверджується право платника податку на списання шини пневматичної, а не право платника податків на віднесення до складу валових витрат вартості придбаних шин судом встановлено, що право позивача на віднесення до складу валових витрат вартості придбаних пневматичних шин підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, рахунками та платіжними дорученнями про здійснення оплати за придбання шин пневматичних, таким чином, ТзОВ «Мета-Логістик» правомірно відносило до складу валових витрат вартість придбаних пневматичних шин в момент їх придбання та встановлення на транспортний засіб.

Суд першої інстанції прийшов до висноку, що оскільки у ТзОВ «Мета-Логістик» є в наявності належним чином оформлені податкові накладні, суми податку на додану вартість сплачені постачальникам послуг у складі вартості таких послуг, вказані послуги використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит в розмірі 51074,86 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2012 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що перевіркою встановлено, що за перевірений період ТзОВ «Мета-Логістик» здійснювало гуртову торгівлю макаронними виробами. В ході перевірки встановлено, що відповідно до п. 1.1 договорів купівлі-продажу та п.3.1 дилерських угод, укладених з покупцями товару, в тому числі ТД «Аванта», ТзОВ «ТМ «Барвінок», ЗАТ «Євротек», ТзОВ «Аріол», товар передається у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар». В цей же час, ТзОВ «Мета-Логістик» укладено угоди щодо одержання послуг від вищевказаних підприємств, а саме: маркетингових послуг, послуг оплати одноразової винагороди за вхід в торгову мережу, послуг по просуванню товару, тощо. Згідно представлених до перевірки документів (угоди, акти виконаних робіт, відомості по рах. 631 «Розрахунки з постачальниками», 6852 «розрахунки з іншими кредиторами») встановлено віднесення ТзОВ «Мета-Логістик» до складу валових витрат витрат на придбання маркетингових послуг, послуг оплати одноразової винагороди за вхід в торгову мережу, послуг по просуванню товару, тощо, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, так як продукція відвантажена та реалізована покупцям відповідно до укладених договорів, згідно яких відбувся перехід права власності на товар. Тобто, вищезазначені послуги на загальну суму 91749,09 грн. розповсюджуються на товар, що вже не є власністю підприємства. Крім того, до перевірки не представлено звітів про виконані маркетингові дослідження.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Мета-Логістик» з метою зберігання ТМЦ орендувало складські приміщення за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 367, а відповідно до договорів оренди, укладених з ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс». У п.5.4 договорів оренди зазначено, що вартість опалення та електроенергії не входить до вартості орендної плати. Перевіркою встановлено, що ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс» виставляло ТзОВ «Мета-Логістик» рахунки за «транзит електроенергії та використання силових мереж» на загальну суму 3100,86 грн., в тому числі ПДВ - 516,81 грн. До договору орендної плати не представлено розрахунку потреб у послугах по транзиту електроенергії та використанню силових мереж в середньому за місяць при здійсненні оренди двох складських приміщень. Крім того, у виставлених рахунках та актах виконаних робіт ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс» не зазначено показів лічильників, які підтверджують факт надання послуги по транзиту електроенергії та використанню силових мереж. В призначенні платежу у виставлених рахунках та у актах виконаних робіт ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс» зазначає «послуги по транзиту електроенергії та використанню силових мереж», хоча дане підприємство відповідно до КВЕД не надає таких послуг, тобто не являється транзитером електроенергії. Перевіркою проведених рахунків та актів виконаних робіт встановлено, що ТзОВ «Мета-Логістик» для зберіганні макаронних виробів на складах використовувало від 462 кВт до 5544 кВт електроенергії в місяць. В акті перевірки вказано, що електроенергія використовувалась підприємством фактично за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2011 року оренди складських приміщень, тоді як рахунки за її використання виставлялись за період з грудня 2010 року по червень 2011 року.

Таким чином, до перевірки не представлено розрахунок використання електроенергії помісячно та покази лічильника, згідно якого проводиться облік електроенергії на кінець кожного звітного місяця та станом на 12.08.2011 року, тому витрати платника податку по придбанню послуг транзиту електроенергії та використанню силових мереж, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В порушення п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст139 Податкового кодексу України, підприємством безпідставно включено до складу валових витрат за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року вартість придбаних нових автомобільних шин, термін пробігу яких не завершено, в загальній сумі 148 730,55 грн.,

Перевіркою встановлено, що підприємство проводило придбання шин пневматичних для вантажних автомобілів МАН та ДАФ, причепів та напівпричепів до них. Всього за перевірений період придбано шин до автомобілів як власних, так і орендованих автомобілів на загальну суму 178476,66 грн. Придбання даних шин віднесено підприємством до валових витрат в загальній сумі 148730,50 грн. у відповідні податкові періоди. Під час перевірки не було представлено актів списання та утилізації шин автомобільних, а також не надано актів введення в експлуатацію придбаних шин. Картки обігу пробігу шин, заповнено з порушенням Норм експлуатації пробігу шин та представлено лише по 27 шинах. Крім того, до договорів оренди вантажних автомобілів не надано карток обліку пробігу шин орендованих автомобілів.

Апелянт вказує на те, що в п. 3.2.2 «Податковий кредит» акту перевірки вказано, що враховуючи порушення, описані в п.3.1.2 даного акту, ТзОВ «Мета-Логістик» в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) та п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит у загальній сумі 51074,86 грн., у в зв'язку із неправомірним віднесенням до податкового кредиту в перевіреному періоді суми ПДВ: з вартості маркетингових послуг, непов'язаних з веденням господарської діяльності в загальній сумі 18349,8 грн.; з вартості електроенергії, не пов'язаної з веденням господарської діяльності в загальній сумі 2979,06 грн.; з вартості придбаних автошин, які безпідставно списані на валові витрати підприємства в загальній сумі 29746,00 грн. Дані порушення спричинили заниження податку на додану вартість всього у сумі 50 741,61 грн., у тому числі за квітень 2010 р в сумі 311,59 грн., за травень 2010 в сумі 112,00 грн., за червень 2010 в сумі 1396,13 грн., за липень 2010 р в сумі 2338,0 грн., за серпень 2010 р. в сумі 4792,0 грн., за вересень 2010 р в сумі 20749,33 грн., за жовтень 2010 року в сумі 2593,10 грн., за листопад 2010 року в сумі 924,22 грн., за грудень 2010 року в сумі 5700,71 грн., за січень 2011 року в сумі 1900,9 грн., за лютий 2011 р в сумі 2704,12 грн., за березень 2011 р. в сумі 2539,76 грн., за квітень 2011 р. в сумі 2271,90 грн., за травень 2011 р в сумі 2407,85 грн. та завищення значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за червень 2011 р в сумі 256,0 грн.

Апелянт акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції приймаючи рішення на користь позивача, не врахував положень п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у відповідності до якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібнтими документами згідно з пунктом 201.1 1 статті 201 цього Кодексу).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в серпні 2011 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова було проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2011 р. №2208/23-3/35775486 від 19 серпня 2011 року.

В процесі проведення перевірки встановлено порушення позивачем: п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1.1 п.138.1, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток та порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість.

5 вересня 2011 року на підставі вказаного Акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення: №0002452302/29073, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 74 974,60 грн., з яких основний платіж - 63 375,99 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 11 597,61 грн.; №0002462302/29071, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 60475,88 грн., з яких основний платіж - 50 741,61 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 9 734,27 грн. та №0002472302/29072, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 256 грн. та застосовано шраф в розмірі 1 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Львівській області та ДПС України і ДПІ у Залізничному районі м. Львова, з врахуванням результатів оскарження, 28 листопада 2011 року винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення: №0003912302/39739, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 74 973,61 грн., з яких основний платіж - 63 375,99 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11 597,61 грн.; №0003922302/39738, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 60 471,88 грн., з яких основний платіж - 50 741,61 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9730,27 грн.; №0003932302/39740, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 256 грн.; №0003942302/39741, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі на суму 77,21 грн.

Встановлено, що між ТзОВ «Мета-Логістик» та іншими субєктами господарювання було укладено ряд договорів поставки, а саме: договір від 22.12.2010 року №1366-10А з ТзОВ «Торговий дім «Аванта» (мережа супермаркетів КОЛІБРІС); договір від 01.07.2009 року №01/11ТО з ТзОВ «Аріол»; договір від 12.12.2010 року №Т0629 з ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек»; договір від 22.10.2010 року №1674 з ТзОВ «Торгово-виробнича компанія «Львівхолод»; договір від 23.03.2011 року №ТП-185 з ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок», за якими ТзОВ «Мета-Логістик» зобов'язувалось постачати даним підприємствам товар (макаронні вироби).

В подальшому між ТзОВ «Мета-Логістик» та вказаними суб'єктами господарювання було укладено додаткові угоди до діючих договорів поставки, окремі договора про надання маркетингових, рекламних та інших послуг, згідно яких ТзОВ «Торговий дім «Аванта», ТзОВ «Аріол», ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек», ТзОВ«Торгово виробнича компанія «Львівхолод», ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» зобов'язувались надавати ТзОВ «Мета-Логістик» маркетингові послуги, послуги по передпродажній підготовці (консультування споживачів продукції з питань її якісних характеристик, представлення товарів на полицях магазинів, просування товару шляхом його оптимальної пропозиції споживачу), а також рекламні послуги, а ТзОВ «Мета-Логістик» зобов'язувалось у строки, визначені договорами, оплачувати вказані послуги. Окремими договорами також передбачувалось і внесення одноразової винагороди за вхід у торгову мережу (ТзОВ «Торговий дім «Аванта»), і введення нової асортиментної позиції в товарну номенклатуру мережі (ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек»).

За результати виконання зобов'язань по вказаних договорах сторонами оформлено акти виконаних робіт, які відповідають вимогам до первинних документів, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивачем, на підставі виставлених ТзОВ «Торговий дім «Аванта», ТзОВ «Аріол», ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек», ТзОВ «Торгово виробнича компанія «Львівхолод», ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» рахунків, здійснено оплату за надані маркетингові, рекламні та інші послуги.

Позивачем до складу валових витрат віднесено вартість маркетингових послуг, послуг по передпродажній підготовці (консультування споживачів продукції з питань її якісних характеристик, представлення товарів на полицях магазинів, просування товару шляхом його оптимальної пропозиції споживачу), а також рекламних послуг, отриманих від ТзОВ «Торговий дім «Аванта», ТзОВ «Аріол», ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек», ТзОВ «Торгово виробнича компанія «Львівхолод», ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок».

Встановлено також, що у 2010-2011 роках між ТзОВ «Мета-Логістик» та ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс» було укладено договори оренди складських приміщень площею 127,5 та 200 кв. м. відповідно. 4 листопада 2011 року було проведено встановлення лічильника електроенергії на орендовані приміщення, який є власністю орендодавця, про що складено відповідний акт. В акті на встановлення лічильника електроенергії зафіксовано його показник станом на момент встановлення.

В подальшому між ТзОВ «Мета-Логістик» та ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс» щомісячно складались акти виконаних робіт (наданих послуг) з транзиту електроенергії та використання силових мереж, в яких чітко фіксувався обсяг спожитої електроенергії, які відповідають вимогам до первинних документів, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Орендодавець, тобто ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс», щомісячно виставляло ТзОВ «Мета-Логістик» рахунки за транзит електроенергії та використання силових мереж, починаючи з листопада 2010 року, в яких також зазначався обсяг спожитої електроенергії. На підставі вказаних рахунків ТзОВ «Мета-Логістик» проводило оплату ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс» за послуги з транзиту електроенергії та використання силових мереж.

Позивачем, відповідно, до складу валових витрат віднесено витрати, понесені на оплату послуг з транзиту електроенгергії та використання силових мереж.

Крім того, позивачем до складу валових витрат віднесено вартість придбаних нових автомобільних шин в сумі 148730,00 грн., термін пробігу яких не завершено.

Нормами Положення про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 №102 (далі - Положення №102), визначено порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів, який розповсюджується на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням №102 технічне обслуговування (ТО) - комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування. Примірні переліки з технічного обслуговування автомобільного транспорту наведено у додатках А, Б, В до Положення №102. Операції, які не передбачені цими переліками, не належать до технічного обслуговування автомобіля й розглядаються як поточний ремонт.

Щодо операцій із заміни на дорожньо-транспортних засобах (далі - ДТЗ) шин та акумуляторних батарей, то п.3.19 та п.3.20 Положення №102 визначено, що такі операції не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин та порядок їх коректування в залежності від умов експлуатації викладені у нормативному документі «Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин», затверджених наказом Мінтрансу України від 12.12.1997 №420. Зазначені норми обов'язкові для використання автотранспортними підприємствами незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості. Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.05.2006 року №488.

Враховуючи викладене, операції із заміни акумуляторних батарей та шин, згідно з нормами експлуатаційного пробігу, належать до технічного обслуговування автомобільного транспорту, і витрати, пов'язані з їх придбанням, є витратами з утримання основних засобів, які на підставі норм ст.138 ПКУ враховуються у складі:

загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, якщо транспортні засоби належать до основних засобів загальновиробничого призначення (пп.138.8.5 п.138.8 ст.138 ПКУ);

адміністративних витрат, якщо транспортні засоби належать до основних засобів загальногосподарського призначення (пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПКУ);

витрат на збут, якщо транспортні засоби пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПКУ).

Операції із заміни шин, пробіг яких не відповідає нормам експлуатаційного пробігу, не належать до техобслуговування, а відноситься до операцій з ремонту (поліпшення) основних засобів, і тому витрати на придбання таких шин оподатковуються відповідно до норм п.146.11 та п.146.12 ст.146 ПКУ, а саме:

первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення (п.146.11 ст.146 ПКУ);

сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат (п.146.12 ст.146 ПКУ).

Згідно з п.7.1 Експлуатаційних норм пневматичну шину списують у разі досягнення фактичного пробігу, що відповідає установленим (скоригованим) нормам. У картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (додаток 5) зазначають сумарний пробіг до списання та інформацію про подальше використання шини - відновлення зношеного протектора, ремонт або її переробка (утилізування). У цьому разі картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини має статус акта її списання. Картку підписують члени комісії з питань втрати пневматичними шинами споживчих властивостей.

Таким чином, витрати, пов'язані з заміною шин на дорожніх транспортних засобах, термін використання яких закінчився відповідно до норм експлуатаційного пробігу, включаються згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат за умови експлуатації дорожніх транспортних засобів у господарській діяльності.

Висловлене в акті перевірки припущення про те, що витрати понесені на придбання шин слід відносити до складу валових витрат в момент визнання шин непридатними для використання не заслуговує на увагу, оскільки в податковому обліку валові витрати формуються за правилом першої події.

Встановлено, що позивачем шини встановлювались на автомобіль у період придбання, залишки невстановлених шин на складі відсутні, про що свідчать дані регістрів бухгалтерського обліку. Позивачем вівся облік шин, встановлених на автомобілі, шляхом заповнення Карток обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (додаток 5 до пункту 7.1 Експлуатаційних норм) та Таблиця даних обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини, де зазначались тип, модель, державний номер транспортного засобу, на який встановлено відповідну шину, дата встановлення, пробіг шини, технічний стан шини та інші необхідні параметри.

Позивачем ведеться облік шин, встановлених на орендовані транспортні засоби, за загальними правилами шляхом заповнення Карток обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини, оскільки договором оренди транспортних засобів передбачений обов'язок орендаря (ТзОВ «Мета-Логістик») здійснювати заміну тин.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку, витрати банківських установ.

Відповідно до п.п.«г» п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ТзОВ «Мета-Логістик» правомірно віднесено до складу валових витрат вартість маркетингових послуг, послуг оплати одноразової винагороди за вхід в торгову мережу, послуг по просуванню товару, рекламних послуг, послуг по перепродажній підготовці, а також витрати, понесені на оплату послуг з транзиту електроенергії та використання силових мереж.

Право позивача на віднесення до складу валових витрат вартості придбаних пневматичних шин підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, рахунками та платіжними дорученнями про здійснення оплати за придбання шин пневматичних, у звязку з чим, на думку суду апеляційної інстанції, ТзОВ «Мета-Логістик» правомірно відносено до складу валових витрат вартість придбаних пневматичних шин в момент їх придбання та встановлення на транспортний засіб.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а пунктом 1.8 ст.1 визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 198.1 ст. 18 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскільки у ТзОВ «Мета-Логістик» є в наявності належним чином оформлені податкові накладні, суми податку на додану вартість сплачені постачальникам послуг у складі вартості таких послуг, вказані послуги використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит в розмірі 51 074,86 грн.

Враховуючи вищезазначене, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними та скасування скасування податкових повідомлень-рішень, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2012 року у справі №2а-87/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.04.2014 року.