Ухвала суду № 38209991, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2014 року

справа № 1170/2а-3927/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року по справі № 1170/2а - 3927/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімвіскпром» до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімвіскпром» (далі-Позивач) звернулось до суду з позовом до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі-Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача від 23 жовтня 2012 року №0000082240, яким Товариству нараховано грошове зобов’язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконанні зобов’язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 14660 грн. 32 коп., в частині нарахування пені по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року за період з 22.05.2012 року по 11.09.2012 року на суму 9466,59 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що нарахування Товариству пені по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року за період з 22.05.2012 року по 11.09.2012 року, тобто, за період, коли господарським судом Кіровоградської області було порушено провадження за їх заявою про стягнення боргу з компанії – покупця за вказаним контрактом та справа перебувала на розгляді у даному суді, є неправомірним , оскільки, згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, визначені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується до розгляду судом. Рішення про задоволення вимог судом винесено 22 листопада 2012 року (а.с.3-6)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Хімвіскпром» задоволено у повному обсязі.

Судове рішення обґрунтовано тим, що само по собі добровільне погашення компанією-покупцем своїх зобов’язань по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року, яке мало місце у період після прийняття до розгляду позовної заяви Товариства та до винесення судового рішення про задоволенням позовних вимог, не може вважатись підставою, яка унеможливлює застосування до таких правовідносин приписів ч.2 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". (а.с.91-94)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Олександрійська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки заборгованість по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року нерезидентом погашено добровільно 11.09.2012 року, тобто, до винесення рішення господарським судом Кіровоградської області( воно винесено 22.11.2012 року, яким вимоги Товариства задоволено) , то нарахування пенні за період з 21.05.2012 року ( дати прийняття справи до провадження) і до 11.09.2012 року є правомірним.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з’явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється та справа розглядається за наявними у ній матеріалами без участи сторін.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що укладено експортні контракти із компанією “NEXUS BUSINESS MARKETING” LLP, UNITED KINGDOM, ENGLAND, LONDON, вуглелужного реагенту натрієвого (гумати натрію), в тому числі: №23/1-11 від 25.10.2011 р. на загальну суму 20160 дол.США та №4 від 18.01.2012 р. на загальну суму 1700000 дол.США.

На підставі п.1.1 обох контрактів продавець зобов’язаний поставити товар покупцю на умовах FСА – Александрия.

Згідно п.4.2 контрактів покупець оплачує партію товару прямим банківським переказом на валютний рахунок продавця в термін не більше 45 календарних днів з моменту постачання товару.

На виконання умов контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року, ТОВ “Хімвіскпром”, на адресу нерезидента відвантажено вуглелужний реагент на загальну суму 20160 дол.США згідно наступних ВМД: №901030000/2011/001402 від 18.11.2011 р. на суму 55332,59 грн. або 6930дол. США, (курс 7,9845), граничний термін закриття розрахунків – 16.05.2012р.; №901030000/2011/001527 на суму 52853,19 грн. або 6615 дол.США (курс 7,9899), граничний термін закриття розрахунків – 13.06.2012 р.; №901030000/2011/0011528 від 16.12.2011 р. на суму 52853,19 грн. або 6615 дол.США (курс 7,9899), граничний термін закриття розрахунків – 13.06.2012 р.

За результатами проведеної податковим органом перевірки (Акт №282/22-40/23690792 від 15 жовтня 2012 року) встановлено, що при виконанні вказаного контракту встановлено порушення ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, в зв’язку з несвоєчасним надходженням валютної виручки в сумі 18195 дол. США, в тому числі: 14700 дол. США по контракту №4 від 18.01.2012 року та 3495 дол. США по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 р. та ненадходження валютної виручки в сумі 16665 дол. США по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 р.

23 жовтня 2012 року, на підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082240, яким позивачеві нараховано суму грошового зобов’язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 14660,32 грн. (а.с. 17).

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржується Позивачем в судовому порядку в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9466.59. - пені, нарахованої за період з 22.05.2012 року по 11.0-9.2012 року, за перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року.

Щодо фактичних обставин справи, встановлених судом, заперечень у сторін не виникало.

Крім того, сторонами визнано, що 21 травня 2012 року Господарським судом Кіровоградської області було порушено провадження у справі №5013/493/12 за позовом ТОВ “Хімвіскпром” до “Нексус Бізнес Маркетинг” ЛЛП м.Лондон, Об’єднане Королівство Великобританія та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.11.2012 року (а.с.54).

Прийнятим за результатами розгляду даної справи рішенням від 22 листопада 2012 року позовні вимоги ТОВ “Хімвіскпром” задоволено у повному обсязі.

В той же час, поки справа знаходилась на розгляді у суді, на валютний рахунок ТОВ “Хімвіскпром”, зараховані від нерезидента “RCG ENTERPRISES LTD”, BELIZE, валютні кошти в загальній сумі 18195 дол.США, в тому числі 11.09.2012 р. в сумі 3495 дол.США або 27935,54 грн., які спрямовані банком на закриття розрахунків по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ “Хімвіскпром”, суд першої інстанції входив з того, що само по собі добровільне погашення компанією-покупцем своїх зобов’язань по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року, яке мало місце у період після прийняття до розгляду позовної заяви Товариства та до винесення судового рішення про задоволенням позовних вимог, не може вважатись підставою, яка унеможливлює застосування до таких правовідносин приписів ч.2 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідач, нараховуючи вказану пеню, виходив з положень ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" , в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

Законодавство України до судових рішень відносить рішення, ухвали та постанови, які приймаються судами при здійсненні ними судочинства.

Відповідачем не заперечується, що 22 листопада 2012 року Господарським судом Кіровоградської області по справі №5013/493/12 винесено рішення яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з “Нексус Бізнес Маркетинг” ЛЛП м.Лондон, Об’єднане Королівство Великобританія на користь ТОВ “Хімвіскпром” заборгованість за поставлену за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу №23-1-11 від 25.10.2011 року продукцію (а.с. 75-77).

Виходячи з аналізу зазначених правових норм в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскільки припинення нарахування пені пов'язане із зверненням резидента за захистом порушеного нерезидентом права на отримання валютних цінностей, коштів згідно умов зовнішньоекономічного контракту, нарахування пені за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено, здійснюється тільки у разі прийняття судом негативного вирішення спору між резидентом і нерезидентом, тобто вирішення спору на користь відповідача.

Отже, само по собі отримання коштів від боржника-нерезидента після порушення провадження у справі свідчить про обґрунтованість вимог позивача, що фактично підтверджено прийняттям рішення про задоволення вимог ТОВ “Хімвіскпром” , та не може слугувати доказом порушення приписів частини 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення рішення від 23 жовтня 2012 року №0000082240, в частині нарахування пені по контракту №23/1-11 від 25.10.2011 року за період з 22.05.2012 року по 11.09.2012 року на суму 9466,59 грн. слід визнати таким, що прийняте з порушенням приписів частин 2 та 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а тому воно підлягає скасуванню.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, зробив обґрунтований висновок про задоволення заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року по справі № 1170/2а - 3927/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко