Ухвала суду № 38207905, 13.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4560/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Славянка" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 квітня 2013 року № 0000212200 та 0000232200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Ірпінська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Та копром», їх реальності та повноти відображення в обліку за періоди з 01 січня 2012 року по 29 лютого 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 15 квітня 2013 року №220/22-24883794.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 55-1 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 66 607,00 грн., у тому числі у січні 2012 року на суму 20 291,00 грн., у лютому 2012 року на суму 46 316,00 грн.; порушення ст.. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток у розмірі на суму 69 938,00 грн. у І кварталі 2012 року.

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Бородянському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 квітня 2013 року №0000232200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 104 907,00 грн., в тому числі 69 938,00 грн. - основний платіж, 34 969,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0000212200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 99 910,50 грн., в тому числі 66 607, 00 грн. - основний платіж, 33 303,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В силу п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалами справи, 28 листопада 2011 року між ТОВ «Славянка» (Покупець) і ТОВ «Такопром» (Продавець) укладено договір №104/11, відповідно до умов якого Продавець зобов'язаний поставляти, а позивач приймати та оплатити товар (м'ясну продукцію). Дія договору до 31 грудня 2011 року.

Також, 03 січня 2012 року між ТОВ «Славянка» (Покупець) і ТОВ «Такопром» (Продавець) укладено договір №19/12, відповідно до умов якого Продавець зобов'язаний поставляти, а позивач приймати та оплатити товар (м'ясну продукцію). Дія договору до 31 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що на виконання вказаних договорів ТОВ «Славянка» отримано товар, у зв'язку з чим ТОВ «Такопром» виписано видаткові та податкові накладні за січень 2012 року на суму 121 747,25 грн., у т.ч. ПДВ - 20 291,21 грн., за лютий на суму 277 898,55 грн., в т.ч. ПДВ - 46 316,41 грн., всього на суму 399 645,80 грн., в т.ч. ПДВ - 66 607,62 грн.

Так, вказані суми податку на додану вартість ТОВ «Славянка» включило до складу податкового кредиту у січні та лютому 2012 року, а отримані від контрагента податкові накладні відобразило у реєстрі отриманих податкових накладних.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що по всіх контрагентах ТОВ «Такопром» (ПП «Матрікс», ТОВ «Трейдтех», ТОВ «ТК «Смарт») складено Акти, якими зафіксовано порушення вимог податкового та цивільного законодавства, що полягає у непідтверджені реального здійснення господарських операцій.

Разом з тим, реальність укладених між позивачем і ТОВ «Такопром» договорів купівлі-продажу м'ясної продукції 28 листопада 2011 року №104/11 і від 03 січня 2012 року №19/12, підтверджується наявними в матеріалах справи перинними документами, а саме: видатковими та податковими накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, які свідчать про факт транспортування придбаного товару у дні виписки контрагентом видаткових накладних на м'ясну продукцію.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що зі змісту правочинів між позивачем та контрагентом не вбачається їх протиправність, а відповідачем наявність умислу у діях сторін договорів про купівлю-продаж не доведено.

Водночас, з матеріалів справи вбачається вчинення позивачем дій, спрямованих на реальне виконання умов укладених угод, зокрема, постачання товарів, оплата їх вартості, використання їх у власній господарській діяльності.

Оскільки матеріали справи підтверджують факт здійснення позивачем розрахунку за придбаний товар, в ціну якого включено податок на додану вартість, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за договорами купівлі-продажу.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 19.03. 2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.