Ухвала суду № 38207351, 10.04.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"10" квітня 2014 р. Справа № 817/4269/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

за участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2014 р. у справі за позовом Центральної міської лікарні м.Рівне до Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року задоволено позовні вимоги Центральної міської лікарні м. Рівне.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 263 від 6 вересня 2013 року Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині нарахування та повернення коштів в сумі 2945,60 виплачених як допомога по вагітності і пологах ОСОБА_4 та в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1472,8 грн.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 240,87 грн.

В апеляційній скарзі Рівненське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням".

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної перевірки працівниками Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складено Акт перевірки від 05.09.2013 року № 1031, яким зафіксовано порушення використання страхових коштів Фонду при виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах в сумі 4036,93 грн.

За наслідками проведеної перевірки згідно ст.30 Закону № 2240-ІІІ заступником директора виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду прийнято Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності від 06.09.2013 року № 263 (далі Рішення № 263) яким зобов'язано страхувальника, Центральну міську лікарню м.Рівне, у десятиденний термін від дня його отримання повернути кошти фонду в загальній сумі 6055,40 грн., з яких 4036,93 грн. - витрати по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах, проведені з порушенням порядку використання страхових коштів Фонду та 2018,47 грн. - штраф за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.

На виконання зазначеного рішенням Центральна міська лікарня м.Рівне було повернуто до Фонду 1091,33 грн. - неправомірно витрачених коштів по 12 листках непрацездатності та 545,66 грн. штрафу за порушення порядку використання страхових коштів.

В частині оплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 в сумі 2945,60 грн. та штрафу на зазначену суму - 1472,80 грн. (разом - 4418,40 грн.), позивач не визнав вимоги та направив скаргу до виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду та надав додаткові документи щодо питань порушених у скарзі.

У зв"язку із відмовою у задоволенні скарги як виконавчою дирекцією Рівненського обласного відділення Фонду та виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м.Київ), позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач під час прийняття спірного рішення діяв не в спосіб визначений чинним законодавством.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з 02.04.2005 року ОСОБА_4 було прийнято на роботу в Центральну міську лікарню м. Рівне за сумісництвом на посаду лікаря-невропатолога цілодобового чергування неврологічного відділення для хворих з порушенням кровообігу згідно наказу від 01.04.2005 року № 240-к.

В кінці 2008 року ОСОБА_4 отримала відпустку по вагітності та пологах за першою дитиною, а з 29.05.2009 року їй надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку по 22.02.2012 року.

В період відпустки по догляду за першою дитиною, ОСОБА_4 отримала листок непрацездатності у зв'язку із вагітністю та пологами серія АІВ №369618 виданого 12.12.2011 року та подала його для оплати за основним місцем роботи до Представництва "Нікомед Остройропа Маркетинг Сервіс ГмбХ" (м.Київ) та за сумісництвом - до Центральної міської лікарні м.Рівне. Зазначений листок непрацездатності було оплачено позивачем.

Як на підставу для прийняття рішення про стягнення зазначених коштів, відповідач посилався на те, що при оплаті коштів за листком непрацездатності позивач не врахував, що відповідно до статті 176 КЗпП України, ОСОБА_4 не могла бути залучена до роботи у нічний час, надурочних робіт та направлення у відрядження вагітних жінок та жінок які мають дітей віком до трьох років. За змістом ст. 19 Закону України "Про оплату праці" працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Також, відповідач посилався на п.1 Постанови КМУ № 245 від 03.04.1993 року яка встановлює обмеження на сумісництво, яке може запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок;

Отже, на думку відповідача ОСОБА_4 повинна бути звільнена з роботи, на підставі зазначених правових норм, оскільки не могла працювати за сумісництвом.

Надаючи правову оцінку зазначеним висновкам Фонду та перевіряючи правомірність оплати листка непрацездатності ОСОБА_4, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що дії позивача узгоджуються з нормативними документами, які регулюють порядок оплати листків непрацездатності по вагітності та пологах сумісникам.

Правовідносини, що виникли між сторонами урегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням".

Як встановлено судом першої інстанції Центральна міська лікарня м. Рівне є страхувальником і зобов'язана надавати та оплачувати застрахованим особам, у разі настання страхового випадку, відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг передбачених Законом.

Частиною 3 п.3 ст.38 даного Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" - за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

За змістом п.1 ст. 50 зазначеного Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1,2 статті 34 Закону (допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах), яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Разом з тим, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи ( п.1 ст. 51 Закону № 2240-ІІІ).

Пунктом 21 Порядку № 1266 від 26 вересня 2001 року "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" - застрахованій особі, яка працює за сумісництвом, допомога по вагітності та пологах виплачується на підставі копії листка непрацездатності, виданого у встановленому порядку, засвідченого підписом керівника підприємства й печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Судом першої інстанції встановлено, що до народження другої дитини та на час оплати листка непрацездатності ОСОБА_4 не могла залучатися до робіт, визначених ст. 176 КЗпП України та до неї не могли бути застосовані обмеження, встановлені Постановою КМУ № 245 від 03.04.1993 року, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьохрічного віку.

Правомірність виплати зазначених коштів підтверджується і змістом листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Рівненської області № 17-08/205к від 17.12.2013 року в якому зазначено, що ОСОБА_4 має право на отримання допомоги по вагітності та пологах по місцю роботи за сумісництвом - лікаря (0,5 ставки) незалежно від виду трудового договору (строковий чи безстроковий).

Також, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 не могла бути звільнена з роботи під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

Згідно ч.3 ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок які мають дітей віком до трьох років (до шести років - част.6 ст. 179 КЗпП України) з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установа, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Посилання апелянта на статтю 7 КЗпП України як на підставу для звільнення ОСОБА_4 з роботи під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років є безпідставними, оскільки зазначена стаття встановлює особливості регулювання праці деяких категорій працівників.

Зокрема, за змістом даної статті, особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, тимчасових і сезонних працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, додаткові (крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством.

Проте, приписи зазначеної статті не передбачають підстав для звільнення осіб, які під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, народили другу дитину та мають соціальні гарантії передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на викладене та враховуючи положення частини 2 ст.19 Конституції України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач під час прийняття спірного рішення діяв не в спосіб визначений чинним законодавством, а тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" квітня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Центральна міська лікарня м.Рівне вул.Мірющенка,25 А,м.Рівне,33018

3- відповідачу Рівненське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вул.Кавказька,2,м.Рівне,33028

- ,