Ухвала суду № 38204411, 09.04.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09.04.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Марчука О.П., Животова Є.Г., при секретарі Головець М.А., за участю прокурора Ісака В.М., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №11-кп/777/21/14 внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань під №12013070040001789 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.10. 2013 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бистриця Мукачівського району Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, не працюючий, одружений, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, засуджений:

- за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України на 3 ( три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено обчислювати з 20.03.2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.

Речові докази: светр, футболка, штани ОСОБА_3, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Мукачівського (по обслуговуванню м. Мукачево та Мукачівського району) МВ УМВС України в Закарпатській області залишено останньому за належністю; 34 (тридцять чотири) гільзи, пижі та капсули, преса - закрутка, 10 (десять) патронів та 6 (шість) гільз з маркуванням «REM», 1 (одна) гільза, шріт, бездимний порох масою 13,1800 гр., дроб, 16 (шістнадцять) патронів з маркуванням «REM», які знаходяться на зберіганні в дозвільній системі Мукачівського (по обслуговуванню м. Мукачево та Мукачівського району) МВ УМВС України в Закарпатській області постановлено знищити.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 1125 ( одна тисяча сто двадцять) грн. 15 коп. р/р 31256272210434, одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, банк одержувача: УДК в Закарпатській області, МФО 812016, код 25575144 у відшкодування витрат за проведення експертиз ( висновки експертів НДЕКЦ при УМВС України в

-2-

Закарпатській області від 14.04.2013 року № 17/258 на суму 183, 54 грн.; від 19.04.2013 року № 16/236 на суму 305,9 грн.; від 24.04.2013 року № 16/259 на суму 146, 70 грн. ; від 11.04.2013 року № 20/32 на суму 244, 50 грн.; від 13.04.2013 року № 20/31 на суму 244, 50 грн).

Згідно вироку, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень при таких обставинах.

Так, 20.03.2013 року, близько о 14 годині 30 хв. ОСОБА_3, знаходячись по місцю свого проживання, а саме на подвір»ї будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, побачивши свого неповнолітнього пасинка - потерпілого ОСОБА_5, який зайшов на вказане подвір»я, та до якого мав неприязні відносини, вважаючи останнього винуватцем конфліктів у сім»ї, виніс з будинку споряджену гладкоствольну мисливську рушницю невстановленого зразка, яку зберігав у власному домоволодінні. Спорядивши рушницю штатним мисливським патроном 20-го калібру та підготувавши ще два патрони того ж калібру, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність та можливість настання смерті потерпілого ОСОБА_5 від вогнепальних покарань та бажаючи цього, здійснив у ОСОБА_5 цілеспрямований постріл, не влучивши в останнього.

Продовжуючи злочинні дії та бажаючи довести розпочатий злочинний намір до кінця, ОСОБА_3 перезарядив рушницю та, переслідуючи потерпілого, який намагався втекти, перегородивши собою вихід з подвір»я, здійснив у нього другий прицільний постріл у життєво важливий орган, а саме в область голови, заподіявши тілесні ушкодження у виді вогнепального непроникаючого поранення лобної ділянки голови справа, множинних дрібних подряпин, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно висновку судово - медичної експертизи №296/2013 від 08.04.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, як такі, що потягли за собою розлад здоров»я на строк понад 6, але не більше 21 дня.

Вчинивши всі необхідні дії спрямовані на вбивство потерпілого ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_3 не довів злочин до кінця, оскільки потерпілому вдалося втекти до сусіднього будинку.

Крім того, 22.03.2013 року, в період часу з 11 по 15 години, в ході проведення санкціонованого обшуку в помешканні обвинуваченого ОСОБА_3, а саме в будинку АДРЕСА_1, на горищі в одному з кутків було виявлено матерчату тканину в якій знаходились 16 патронів з маркуванням « REM» , які згідно висновку експертизи №16/236 від 19.04.2013 року є: цільовими гвинтівочними спортивно - мисливськими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм., які призначені для стрільби з гвинтівок та карабінів, виготовлені заводським способом та придатні до пострілів.

Вказані патрони ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, а також заздалегідь знаючи, що вказані патрони є бойовими приписами, незаконно, тобто без відповідного законом дозволу, зберігав по місцю свого проживання до виявлення та вилучення їх працівниками міліції.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить вирок суду від 15.10.2013 року скасувати, ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_3. Вважає, що вирок ухвалений із значними порушеннями вимог матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що ОСОБА_3 не довів свій злочинний намір до кінця, який був спрямований на вбивство

-3-

ОСОБА_5 з причин, що не залежали від його волі, так як потерпілому вдалося втекти. Однак такі висновки суду суперечать іншим обставинам справи, які на думку того ж суду є доведеними. Суд у вироку констатує, що ОСОБА_3 маючи намір вбити потерпілого здійснив два прицільні постріли у ОСОБА_5 при цьому ОСОБА_3 нібито перегородив потерпілому вихід, щоб він не мав змоги втекти. Висновок суду про те, що злочин не було доведено до кінця через те, що потерпілий втік не узгоджується з іншими встановленими судом обставинами, що потерпілий не міг втекти, так ОСОБА_3 перегородив йому шлях до втечі, а якщо ж потерпілий втік, то ОСОБА_3 шлях до втечі йому не перегороджував. Судом не надано належної оцінки тому, що постріли ОСОБА_3 здійснював з відстані 2-3 метрів, що підтверджує і потерпілий ОСОБА_5, та свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 тоді залишається незрозумілим, по якій причині ОСОБА_3 першого разу не влучив у потерпілого, якщо судом констатовано, що і перший і другий постріли були прицільними. Вказує, що потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що при першому пострілі позаду нього була стіна, а при другому пострілі з - заді нього був шифер, згідно висновку № 36 від 10.06.2013 року патрони 20 - го калібру з діаметром шроту 4,25 (аналогічно до вилученого) споряджаються шротами у кількості 59 штук. Однак, при проведенні огляду місця події 20.03.2013 року працівниками міліції жодних пошкоджень стіни або шифера, чи інших споруд та об»єктів, які знаходяться на подвір»ї будинку ОСОБА_3 виявлено не було, а також не було виявлено інших шротів в напрямку здійснених пострілів, крім шроту який був вилучений з м»яких тканин лобної ділянки голови потерпілого. Дані обставини підтверджують покази ОСОБА_3, що патрони шротом споряджені не були, а один із них міг потрапити в патрон випадково і він його міг не бачити в зв»язку з поганим зором. Крім одного шроту в голову потерпілого більше жодна дробинка не влучила, що знову доводить правдивість показів ОСОБА_3. Поза увагою суду залишився той факт, що під час огляду місця події 20.03.2013 року в будинку ОСОБА_3 було виявлено та вилучено 35 патронів різного калібру, пакет зі шротами, бездимний порох вагою 13, 6800 грамів та прес - закрутку за допомогою якого здійснюється обжим та загиб мисливських патронів до гладкоствольної зброї. Отже, ОСОБА_3 мав реальну можливість спорядити набої 20 - го калібру належною кількістю шротів, пороху, здійснити обжим цих патронів, а отже при наявності умислу на вбивство ОСОБА_5 мав можливість довести цей намір до кінця. Висновки суду про те, що злочин ОСОБА_3 не довів до кінця не відповідає фактичним обставинам справи, так як він дійсно влучив у ОСОБА_5 будучи переконаним в тому, що в набоях не має шротів. Це вказує на те, що ОСОБА_3 не мав умислу на вбивство ОСОБА_5, а хотів налякати. При здійсненні пострілів ОСОБА_3 вбивством потерпілому не погрожував, що підтверджує і сам потерпілий, свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Покази ОСОБА_3 про те, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_5 також підтверджує свідок ОСОБА_8. Покази ОСОБА_3 про те, що потерпілий йому погрожував та кинув в нього шматком цегли також підтверджуються показами свідка ОСОБА_7. Висновки суду про те, що ОСОБА_3 не було спричинено жодних тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком від 02.04.2013 року є необ»єктивним, так як ОСОБА_3 був направлений для проходження вказаної експертизи майже через два тижні після обумовленої події. Експерти не могли встановити потужність, проникаючу здатність шротів при пострілі з гладкоствольної рушниці 20- го калібру та можливості отримання проникаючого поранення голови, пошкодження черепа чи інших життєво важливих органів через відсутність зброї з якої здійснювалися постріли, а питання провести експериментальні постріли з аналогічної зброї експертам не задавалося. Судом безпідставно було відмовлено у клопотанні про призначення додаткової комплексної судово - медичної та

-4-

балістичної експертизи. Також судом помилково кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15 КК України, так як висновки суду про те, що замах на вчинення вбивства є закінченим ґрунтується тільки на припущеннях сторони обвинувачення. Зокрема, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_3 мав реальну можливість переслідувати ОСОБА_5 на вулиці, але цього не робив. Після того як потерпілий вийшов з його подвір»я, ОСОБА_3 здійснив ще один постріл в сторону своєї тещі, що підтверджують свідки ОСОБА_6, ОСОБА_9, тобто маючи ще один патрон обвинувачений не побіг за потерпілим, а здійснив постріл в іншому напрямку. Крім того, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що патрони які вилучили в нього вдома працівники міліції йому не належать і раніше їх ніколи не бачив. Коли знайшли патрони він вже два дні знаходився під вартою. Також, у вироку помилково вказано, що патрони були знайдені на горищі, так як це суперечить показам свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які також суперечать одне одному. В протоколі обшуку від 22.03.2013 року також не вказано точного місця виявлення та вилучення патронів. ОСОБА_3 для проведення обшуку доставлений не був на підставі ухвали суду про проведення обшуку, також не ознайомлювався з протоколом, копію не отримував. Крім того, згідно дактилоскопічної експертизи № 17/258 від 18.04.2013 року на патронах в кількості 16 шт., вилучених у будинку ОСОБА_3 папілярних ліній рук не виявлено. Одночасно суд не звернув увагу, що в ході огляду працівники міліції оглядали також і кладочку, однак будь - яких патронів не знайшли. Ці обставини вказують на те, що патрони потрапили в кладочку вже після затримання ОСОБА_3 і останній жодного відношення до них не має.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду від 15.10.2013 року скасувати, а матеріали справи повернути в суд першої інстанції . Вказує, що вирок є незаконним та не відповідає обставинам місця події, ґрунтується виключно на неправдивих показах потерпілого. Як під час досудового так і судового розгляду не було з»ясовано з достатньою повнотою суттєві розбіжності у показах свідків. Слідчим та судом першої інстанції не взято до уваги та не надано юридичної оцінки висновку експертизи № 296/2013. Характер і локалізації виявлених у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не дозволяють встановити можливу дистанцію пострілу. У зв»язку з відсутністю зброї з якої було здійснено постріл і даних про спорядження патрона яким було здійснено постріл, та відповідно неможливістю встановлення швидкості польоту матеріального снаряду (шроту) відповісти на дані питання не представляється можливим. Враховуючи вищенаведене стверджувати про можливість спричиняти тілесних виявлених у потерпілого ОСОБА_5 внаслідок пострілу з мисливської гладкоствольної рушниці 20 - го калібру належно спорядженим патроном 20-го калібру з відстані біля 1,7м або категорично її виключити не представляється можливим. По тій самій причині неможливо ні стверджувати можливість заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 при пострілі з мисливської рушниці 20- калібру спорядженого патроном 20 - го калібру з пороховим зарядом дробинкою з відстані 1,7м.. Подія відбулась 20.03.2013 року, а обстеження потерпілого судово - медичним експертом відбулося аж 02.04.2013 року. Також, згідно додаткових даних патрони 20 - го калібру з діаметром шроту 4, 25 споряджаються шротом у кількості 59 штук залишились нез»ясовані обставини, які мають істотне доказове значення, а саме згідно висновку експерта № 296/2013 тілесні ушкодження виникли в результаті дії металевої частинки, виявленої в глибині зазначеного пошкодження шкіри, ймовірно в результаті дії вогнепального снаряду «дробу діаметром 03-0,4 см.. Виникає запитання, якого діаметру дроб було вилучено з голови потерпілого. Це пряма фальсифікація речового доказу працівниками

-5-

міліції. Судом не було взято до уваги покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_13, які показали, що потерпілий ображав його нецензурною лайкою, а свідок ОСОБА_14 показав, що ініціатором сварок завжди був потерпілий ОСОБА_5.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали подані апеляційні скарги, доводи прокурора про залишення апеляційних скарг без задоволення, а вирок суду без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження № 11-кп/777/21/14, доводи викладені у апеляційних скаргах апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника не підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, досудове розслідування і судовий розгляд по ньому проведені з дотриманням вимог розділів ІІІ, ІV КПК України. Викладені у вироку висновки про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України при обставинах викладених у вироку суду, ґрунтуються на зібраних доказах, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

З показань обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що своєї вини у вчиненому не визнав та показав, що умислу на настання смерті потерпілого ОСОБА_5 не мав. Обгрунтовуючи свою непричетність до інкримінованих йому у вину кримінальних правопорушень зазначив, що 20.03.2013 року приблизно о 14 годині до його місця проживання прийшли потерпілий ОСОБА_5 з його дружиною - ОСОБА_6. Перед тим він випив півпляшки пива та п»ятдесят грам горілки. В ході розмови між ним і потерпілим, який є його пасинком виникла сварка в ході якої, потерпілий почав ображати його нецензурними словами. У відповідь на це, він забіг в середину будинку, та з коридору взяв мисливську однозарядну рушницю, яка була споряджена мисливським патроном, та декілька додаткових набоїв до неї, що знаходились біля рушниці. З даною рушницею вийшов на подвір»я, де перебував ОСОБА_5 та знаходячись від останнього на відстані близько 2-х метрів, вистрілив вгору, щоб налякати потерпілого, потім спорядив рушницю другим набоєм та вистрілив вверх над потерпілим. Спорядивши рушницю третім набоєм, вистрілив в напрямку сараю. Після того, як потерпілого забрали в амбулаторію, він сховався. В загальному оцінюючи свої дії по відношенню до потерпілого, шкодує про їх вчинення. Також повідомив суду, що патрони виготовляв сам, із гільз які знайшов біля річки. Поряд з цим, мав у себе вдома виключно патрони до мисливської зброї та шроти. Рушницю зберігав біля сіна на деякій відстані від будинку та разом із сіном привіз до себе додому. Про знайдені 16-ть боєвих патронів під час обшуку нічого пояснити не може, оскільки вони йому не належать, і як вони опинилися в будинку пояснити не може, не виключає, що патрони могли підкинути працівники міліції.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, така повністю доведена наступними доказами у кримінальному провадженні.

Мотивуючи висновки про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_5, а також свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та письмові докази наявні у матеріалах провадження і перевірені судом під час судового розгляду справи.

-6-

Так, з показань потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що 20.03.2013 року приблизно о 14 год. 30 хв. разом з матір»ю приїхав в с. Вільховиця Мукачівського району, де мешкав його вітчим - обвинувачений ОСОБА_3, забрати у останнього сестру ОСОБА_9, яка на той час знаходилася у ОСОБА_3, оскільки обвинувачений не пускав її до школи. Коли приїхали, то побачили, що обвинувачений знаходився на подвір»ї свого будинку, перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп»яніння. Після того, як ОСОБА_3 почав ображати його матір, він заступився за неї. В свою чергу, обвинувачений зайшов в хату і через декілька секунд повернувся, тримаючи у руках рушницю.

ОСОБА_3 із відстані близько двох метрів прицільно вистрілив у нього однак не влучив. Після чого він почав втікати, а підсудний за ним, намагаючись перегородити йому дорогу до виходу з подвір»я. Находу перезарядивши рушницю, ОСОБА_3 вдруге вистрілив у нього, після чого відчув пекучий біль в ділянці чола справа. Поки підсудний знову перезаряджав рушницю, йому вдалося втекти до сусіднього будинку, де мешкала його бабуся. Крім того ствердив, що не здійснював насильницьких дій по відношенню до ОСОБА_3, особисто нічого не говорив останньому, хоча між ним та обвинуваченим давно виникли неприязні відносини, оскільки обвинувачений вів себе агресивно по відношенню до нього, особливо коли знаходився в стані алкогольного сп»яніння. Також потерпілий повідомив суду те, що обвинувачений погано ставився як до нього, так і до його матері постійно бив її, а його самого, в минулому намагався втопити. З приводу виявлених в будинку обвинуваченого патронів ствердив, що обвинувачений постійно тримав їх у різних частинах будинку. Також у обвинуваченого була рушниця.

З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона у повній міри підтвердила показання потерпілого щодо фактичних обставин події, які мали місце 20.03.2013 року на подвір»ї будинку АДРЕСА_1 та пояснила, що проживали разом з потерпілим в квартирі, окремо від обвинуваченого. В той день їй подзвонила вчителька доньки, яка повідомила, що дитина ОСОБА_9 не відвідує школу. З метою з»ясування причин такої ситуації, разом з потерпілим прийшли до будинку обвинуваченого, де побачили, що останній перебував в стані алкогольного сп»яніння. Після того, як зайшли на подвір»я, ОСОБА_3 взявши з будинку рушницю почав прицільно стріляти в потерпілого. Після першого пострілу потерпілий разом з нею та донькою почали втікати з подвір»я, а ОСОБА_3 їх наздоганяти, здійснивши при цьому другий постріл. Поряд з цим, ОСОБА_3 намагався перегородити потерпілому шлях до виходу з подвір»я. Загалом пострілів було три.

Ніяких насильницьких дій по відношенню до обвинуваченого, потерпілий не вчиняв, не ображав його, натомість саме вона, зайшовши на подвір»я, почала дорікати ОСОБА_3 за погане ставлення до доньки.

З показань неповнолітнього свідка ОСОБА_9, допитаної в присутності педагога вбачається, що ОСОБА_3 знав про те, що за нею прийдуть мати та ОСОБА_5. До їх приїзду обвинувачений казав, що застрелить Ростіка. Коли на подвір»я зайшли її матір разом з братом ОСОБА_5, ОСОБА_3 який був в стані алкогольного сп»яніння взяв рушницю та відразу здійснив два постріли в сторону ОСОБА_5, а коли вистрілив втретє, то вони втекли з подвір»я. Перед пострілами потерпілий не бив обвинуваченого і не ображав його. Також показала, що ОСОБА_3 не відпускав її до школи.

Показаннями свідка ОСОБА_15 підтверджується, що біля 15 години, 20.03.2013 року в амбулаторію звернувся ОСОБА_19, з проханням надати медичну допомогу неповнолітньому ОСОБА_5. При огляді потерпілого була виявлена садно - рвана рана в чоловій ділянці голови справа, яка кровоточила. Після надання першої медичної допомоги приїхала швидка, яка забрала потерпілого.

-7-

З показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 довгий час були напруженими, через сварки, які закінчувалися бійками. Ініціатором сварок між останніми часто був потерпілий, який не слухався обвинуваченого, не піддавався ніякому вихованню, не навчався та не допомагав по господарству.

З показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що 20.03.2013 року знаходилася на робочому місці у Вільховицькій АЗПСМ. Близько 15 години в амбулаторію звернувся ОСОБА_19 з проханням надати медичну допомогу ОСОБА_5, в якого стріляли, а тому вона разом з фельдшером ОСОБА_15 виїхали на місце пригоди в АДРЕСА_2. Після прибуття до вказаного місця побачила, що ОСОБА_5 був при свідомості, адекватно відповідав на запитання, скаржився на пекучі болі в ділянці рани на голові. При огляді ОСОБА_5 була виявлена садно-рвана рана в чоловій ділянці голови справа, яка кровоточила.

З показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що є класним керівником ОСОБА_9, а також колишнім учителем ОСОБА_5. Йому відомо, що вихованням дитини займається виключно мати. Щодо ОСОБА_3 ствердив, що останній бив свою дружину та дітей, які часто втікали з будинку, у зв»язку з чим ОСОБА_5 не приходив на навчання. ОСОБА_3 зловживав алкогольними напоями.

З показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що він був присутній при обшуку в будинку АДРЕСА_1, де проживає обвинувачений. При проведенні обшуку було знайдено 16 патронів. Сам момент, коли працівники міліції знайшли патрони не бачив.

Показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджується, що в якості понятого приймав участь в обшуку будинку обвинуваченого. Бачив, як працівники міліції в комірчині знайшли 16 патронів.

З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що 20.03.2013 року деякий час знаходився разом з обвинуваченим на подвір»ї його будинку. ОСОБА_3 попросив у нього телефон, для того щоб передзвонити жінці. Після того, як вона приїхала разом з потерпілим, останній почав ображати обвинуваченого нецензурними словами, а жінка кричати на нього. Також пояснив суду, що ОСОБА_3 в той день дійсно стріляв з рушниці, однак перші два рази вгору, а третій раз у потерпілого. При цьому патрони обвинувачений витягував з кишені.

Показаннями свідка ОСОБА_18 підтверджується, що вона була присутня при обшуку помешкання обвинуваченого, де стала очевидцем того, як працівники міліції знайшли 16 патронів у приміщенні комори.

З показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що йому достовірно відомо, що у ОСОБА_3 була мисливська рушниця, яку той переховував. Ходив з рушницею на полювання, здебільшого у нетверезому стані. 20.03. 2013 року, біля 14 год. 30 хв. знаходився по місцю свого проживання і почув жіночі крики, коли вибіг на вулицю, то побачив ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9. ОСОБА_9 притримувала ОСОБА_5, у якого з голови текла кров. Після чого почув постріл, та побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_3, які стояли на подвір»ї будинку ОСОБА_3, який був у нетверезому стані, та тримаючи в руках рушницю, пригрозив вистрілити у нього. Після чого разом з ОСОБА_7 на автомобілі поїхав до амбулаторії викликати лікарів для надання медичної допомоги ОСОБА_5.

Показаннями свідка ОСОБА_20 підтверджується, що 20.03. 2013 року о 17 годині у травмпункті ОДЛ надавав медичну допомогу неповнолітньому ОСОБА_21, який був доставлений до лікарні каретою швидкої медичної допомоги. При огляді потерпілого був встановлений діагноз: вогнепальна рана лобної ділянки голови справа. У місці поранення відмічалася ділянка шкіри з множинними саднами та однією раною,

-8-

в якій був виявлений металевий предмет (шріт). Інші садни навколо рани були поверхневими та не проникали глибше шкіри. Була проведена первинна хірургічна обробка рани та видалений металевий предмет.

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що між ОСОБА_3, його дружиною та пасинком були погані відносини, ОСОБА_5 ображав обвинуваченого нецензурною лайкою та навіть бив його. 20.03.2013 року біля обіду пішов у прилісок, де через деякий час почув один постріл. Підійшовши до дороги побачив автомобіль швидкої допомоги, який заїжджав на його вулицю. Біля будинку сім»ї ОСОБА_19 побачив лікарів, дільничного інспектора, а також ОСОБА_5, ОСОБА_6 та її батьків. ОСОБА_5 ходив, однак на його чолі була подряпина. Після чого приїхали працівники міліції, які шукали ОСОБА_3 При цьому ствердив, що не бачив у ОСОБА_3 рушниці.

З показань експерта ОСОБА_22 вбачається, що проникаюче поранення лобної ділянки голови могло відбутися внаслідок вистрілу з мисливської гладкоствольної рушниці спорядженої патроном, у якому знаходився один шріт. На те, що проникаючого поранення не відбулося могло вплинути ряд об»єктивних факторів, таких як кут пострілу, відстань, зброя та інше.

З показань експерта ОСОБА_23 вбачається, що на кучність потрапляння шротів впливає відстань, з якої здійснюються постріли. Також зазначив, що заводським шляхом не виготовляються набої споряджені одним шротом.

Крім показів потерпілого та свідків, вина ОСОБА_3 стверджується зібраними у справі письмовими доказами, які досліджені в судовому засіданні.

З протоколу огляду місця події від 20.03.2013 року вбачається, що по місцю проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено 34 гільзи до мисливських набоїв, пристрій для спорядження мисливських набоїв (т. 1 а.п. 16-26).

Висновком експерта № 296/2013 від 02.04.2013 №296/2013 стверджується, що у ОСОБА_21 виявлені тілесні ушкодження у виді рани в чоловій області голови з права, покритої щільним струпом, обробленої розчином зеленки. Клінічно в травматологічному відділенні Мукачівської ОДЛ, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 20.03.2013 року до 22.03.1013 року, у нього встановлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Вогнепальне непроникаюче поранення лобної ділянки голови. Локально при поступленні у нього виявлено у лобній ділянці голови з права ділянку шкіри з множинними дрібними саднинами, та однією раною, в якій віалізується дрібний металевий предмет (дроб), що також підтверджено даними рентгенографії №1692, та з приводу чого проведено первинну хірургічну обробку рани - видалено металевий предмет круглої форми №3x4 (дроб), накладено шви. Вказана рана могла виникнути внаслідок поранення шротом від пострілу з мисливської рушниці, а дрібні саднини від металевих мікрочастинок, які могли знаходитися в гільзі, при виготовленні шроту саморобним шляхом. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 20.03.2013 року і відноситься до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, як такі, що потягли за собою розлад здоров»я на строк понад 6, але не більше 21 дня ( т.1 а.п. 151-153).

З висновку експерта №298/2013 від 02.04.2013 вбачається, що у громадянина ОСОБА_3 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено (т. 1 а.п. 160-161).

Висновком експерта №16/236 від 19.04.2013 підтверджується, що 16 патронів з позначенням «RЕM» є боєприпасами, а саме цільовими гвинтівочними спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм., призначені для стрільби з гвинтівок та карабінів. Патрони з позначенням «REM» виготовлені заводським способом, придатні для стрільби (т. 1 а.п. 183-187).

-9-

Висновком експерта №16/259 від 24.04.2013 підтверджується, що предмет наданий на дослідження є дробом, яким споряджають мисливські патрони до гладкоствольної зброї. Дроб є складовою частиною до мисливських патронів - метальним снарядом. Дроб є метальним снарядом у мисливському патроні, який призначений для відстрілу з мисливських гладкоствольних рушниць. Наданий на дослідження дроб, подібний за своїми розмірними характеристиками з дробю, які були вилучені в будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.п. 205-208).

З висновку експертів (комплексна судово-медична та балістична експертиза) №36 від 13.05.2013 року вбачається, що при обстеженні неповнолітнього ОСОБА_5, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та рани лобної ділянки голови справа, що виникли в результаті дії металевої частинки, виявленої в глибині зазначеного пошкодження шкіри - ймовірно, в результаті дії вогнепального снаряду (дробу діаметром 0,3-0,4 см.) при пострілі з вогнепальної зброї. Тілесні ушкодження не були небезпечними для життя в момент спричинення, однак потягли за собою розлад здоров»я на строк понад 6, але не менше 21 дня і за цією ознакою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Шріт, вилучений за місцем проживання ОСОБА_3 та шріт вилучений при наданні медичної допомоги потерпілому ОСОБА_21 виготовлено у заводський спосіб. Патрони 20-го калібру з діаметром штроту 4,25 (аналогічного до вилученого) споряджаються шротом у кількості 59 штук. Швидкість польоту дробового заряду зі стандартним спорядженням патронів з відстані 1,7 метра складає близько 320-325 м./с. (т. 2 а.п. 145-153).

Актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 30.05.2013 року, підтверджується осудний та самокерований стан обвинуваченого під час вчинення ним кримінальних правопорушень. Зокрема, у вказаному акті зазначено, що в період часу до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_3 діяння, психічним захворюванням ОСОБА_3 не страждав і не страждає по теперішній час. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння перебував в стані простого звичайного алкогольного сп»яніння, коли міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тимчасовий хворобливий розлад душевної діяльності в даному випадку слід виключити повністю, так як дії його були цілеспрямованими із збереженням орієнтування, адекватного мовного контакту з оточуючими. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( т.2 а.п. 157-160).

З протоколу слідчого експерименту від 10.04.2013 року вбачається, що ОСОБА_3, за участю його захисника - ОСОБА_4, вказав на те, що після здійснення ним другого пострілу потерпілий був поранений, та з його правої чоло - скроневої ділянки голови потекла кров. (т. 2 а.п. 89).

Протоколом обшуку від 22.03.2013 року підтверджується, що за адресою АДРЕСА_1, у третій кімнаті, що використовується як кладова кімната виявлено та вилучено 16 патронів з маркуванням «REM» ( т.3 а.п. 14-17).

Протоколом медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп»яніння від 20.03.2013 року підтверджується, що ОСОБА_3 під час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп»яніння. ( т.1 а.п. 37).

-10-

Отже, доводи обвинуваченого та його захисника ОСОБА_4 про те, що обвинувальний вирок у відношенні ОСОБА_3 ухвалений із порушенням вимог матеріального та процесуального права апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції розглядаючи дане провадження в повному обсязі дослідив докази та прийшов до переконання, що ОСОБА_3 винний у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України. Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні цих кримінальних правопорушень відповідає фактичним обставинам справи і грунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_3 умислу на настання смерті потерпілого ОСОБА_5 є необґрунтованим та не відповідають фактичним обставинам справи. Так, з протоколу проведення слідчого експерименту від 10.04.2013 року вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 показав місце, де він здійснив перший, другий та третій постріл та пояснив, що на момент пострілів використовував патрони, які складалися із полімерної гільзи з металевою основою, всередині якої знаходився пороховий заряд та воіночний пиж. Крім того, ці доводи спростовуються показами потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9 відносно цілеспрямованого здійснення обвинуваченим пострілів з рушниці в бік потерпілого, один з яких влучив в життєво важливий орган - в область голови. Обвинувачений здійснивши перший постріл у потерпілого не припинив своїх протиправних дій, а перезарядивши рушницю та заблокувавши потерпілому єдино можливий вихід з подвір'я прицільно вистрілив у нього вдруге, чим завдав йому тілесні ушкодження, які детально описані у висновках експерта №296/2013 від 02.04.2013 року та №36 від 13.05.2013 року (т.1 а.п. 151-153, т.2 а.п.145-153).

Крім вище наведеного, умисел обвинуваченого на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому підтверджується також і тим, що ОСОБА_3 майже миттєво винісши з будинку споряджену однозарядну мисливську гладкоствольну рушницю, що ним самим не заперечується, додатково взяв з собою ще декілька патронів, які після кожного пострілу виймав із кишені.

Додатково, з показань неповнолітнього свідка ОСОБА_9 вбачається, що обвинувачений висловлював намір вбити її брата ОСОБА_5.

За таких обставин доводи захисника ОСОБА_4 з посиланням на показання обвинуваченого ОСОБА_3 про відсутність у нього умислу на вбивство ОСОБА_5 є безпідставними.

Вирішуючи питання щодо винності ОСОБА_3 в закінченому замаху на вбивство ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з усіх обставин справи, враховуючи мотиви, мету, спосіб вчинення, знаряддя злочину і характер заподіяння потерпілому поранень та їх локалізацію, що свідчить про умисел ОСОБА_3 на заподіяння смерті потерпілому, з чим колегія суддів погоджується.

Суд правильно обгрунтував обвинувачення ОСОБА_3 наведеними доказами, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_18, оскільки вони узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не виникає сумнівів в їх достовірності. Твердження обвинуваченого та його захисника в апеляційних скаргах про те, що потерпілий та вказані свідки давали суперечливі покази, є голослівними і тому колегія суддів до уваги їх не приймає.

Також з матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_3 проведена судово-медична експертиза, висновки якої є науково обґрунтованими, та відповідають матеріалам провадження. Клопотання захисника ОСОБА_4 про призначення додаткової комплексної судово - медичної були предметами дослідження органів

-11-

досудового розслідування і суду першої інстанції, і з їх доводами про відмову в цьому колегія суддів погоджується. Тому ці доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними.

Не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження твердження захисника ОСОБА_4 про помилкову кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15 КК України, так як висновки суду про те, що замах на вчинення вбивства є закінченим ґрунтується тільки на припущеннях сторони обвинувачення не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки аналізуючи докази у провадженні, які зібрані органом досудового розслідування та перевірені судом, суд правильно прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, та кваліфікував його дії за ознаками ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто вбивство. Оцінивши зазначені докази в сукупності, суд обґрунтовано дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 були спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_5. Він виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - настання смерті ОСОБА_5, але цей злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі -внаслідок своєчасного надання медичної допомоги потерпілому та потрапляння в область голови тільки одного шроту після вистрілу з рушниці в напрямку потерпілого.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дана вірна оцінка зібраним по справі доказам у їх сукупності, в тому числі дана щодо достатності та достовірності.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України кваліфіковано правильно.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що протокол обшуку від 22.03.2013 року не відповідає вимогам ст. 104 КПК України не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

Зі змісту ч. 3 ст. 104 КПК України вбачається, що дана правова норма не містить прямої вказівки на необхідність зазначення конкретного місця виявлення та вилучення речей або документів в протоколі обшуку.

Позаяк допитані судом першої та апеляційної інстанцій в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ствердили, що були присутніми при проведенні обшуку в будинку ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_1, під час якого працівниками міліції виявлено та вилучено 16 штук набоїв з маркуванням «REM», очевидцями чого вони і були. У відповідності до ч.4 ст.104 КПК даним особам перед підписанням протоколу було надано можливість ознайомитися з його текстом, зауважень та доповнень від них не поступало. Крім того, обшук проводився відповідно до вимог ст..ст.234-236 КПК України.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що при проведенні огляду місця події 20.03.2013 року працівниками міліції жодних пошкоджень стіни або шифера, чи інших споруд та об»єктів, які знаходяться на подвір»ї будинку ОСОБА_3 виявлено не було, а також не було виявлено інших шротів в напрямку здійснених пострілів, крім шроту який був вилучений з м»яких тканин лобної ділянки голови потерпілого не носять правового характеру і не впливають на законність та обґрунтованість постановленого у даній справі судового рішення.

Доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відсутність в діях обвинуваченого також складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.263 КК України, не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

-12-

Частина 1 статті 263 КК України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення альтернативних суспільно небезпечних діянь щодо незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а саме за: носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

У відповідності до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні ( незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь - яким із зазначених предметів, що знаходяться не при собі, а в обраному нею місці.

Відтак твердження захисника, наведені в апеляційній скарзі щодо відсутності в діях ОСОБА_3 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не ґрунтуються на законі.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України суд призначає покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання. Особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, характеризуючі дані про особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, що пом»якшують призначення покарання та наявність обставин, які обтяжують покарання та прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише шляхом ізоляції його від суспільства, а призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Решта доводів апелянтів не носять правового характеру і не впливають на законність та обґрунтованість постановленого у даній справі судового рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при провадженні досудового розслідування та судового розгляду, які б тягнули за собою скасування або зміну вироку апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405,407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги захисника та обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.10.2013 року щодо ОСОБА_3 без зміни.

На ухвалу апеляційного суду Закарпатської області до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: