Ухвала суду № 38191735, 08.04.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 701/1321/2012

У Х В А Л А

08 квітня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів -Кожух О.А., Куштана Б.П.,

при секретарі - Голінко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення або роз'яснення виконання судового рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25 січня 2013 року скасовано рішення Берегівського районного суду від 02 жовтня 2012 року.

Об'єднаний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсним розпорядженням голови Берегівської районної ради від 3 травня 1994 № 12 року «Про реєстрацію фермерських господарств» про реєстрацію створеного фермерського господарства, голова ОСОБА_3, юридичний адрес АДРЕСА_1, якому рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року передано у постійне користування 24,3 га землі в частині «передано у постійне користування».

Визнано недійсним державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею від 26 червня 1992 року, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради від 26 червня 1992 року на земельну ділянку площею 24,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрований в Книзі записів актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 23.

Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею серія ЗК 001-167, виданий 15 грудня 1997 року ОСОБА_3 на підставі рішення 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради від 26 червня 1992 року на земельну ділянку площею 24,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрований в Книзі записів актів на право постійного користування за № 167.

Берегівську міську раду зобов'язано видати новий державний акт на право власності на земельну ділянку згідно з рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради від 26 червня 1992 року про надання у приватну власність ОСОБА_3 для створення селянського (фермерського) господарства із земель запасу 24,3 га, в тому числі за рахунок ріллі -23,4 га.

В решті позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення або роз'яснення виконання судового рішення. Зазначила, що постановою головного державного виконавця відділу ПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М.Ф. від 21 січня 2014 року на підставі п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 701/1321/12, виданого 25 грудня 2013 року Берегівським районним судом, про виконання вказаного вище рішення суду з тих підстав, що з 1 січня 2013 року набули чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв'язку з чим, повноваження територіальних органів Держземагенства у частині реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються. Ці функції згідно зазначеного вище ЗУ «Про державний земельний кадастр» з 1 січня 2013 року перейшли до органів Укрдержреєстру, які видаватимуть Свідоцтва про право власності на нерухоме майно замість державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши ОСОБА_1, суд вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 січня 2013 року вбачається, що стосовно всіх позовних вимог, з приводу яких сторони давали пояснення, ухвалено рішення.

ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення по рішенню апеляційного суду, яким «Берегівську міську раду зобов'язано видати новий державний акт на право власності на земельну ділянку згідно з рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради від 26 червня 1992 року про надання у приватну власність ОСОБА_3 для створення селянського (фермерського) господарства із земель запасу 24,3 га, в тому числі за рахунок ріллі -23,4 га», оскільки постановою головного державного виконавця відділу ПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М.Ф. від 21 січня 2014 року на підставі п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 701/1321/12, виданого 25 грудня 2013 року Берегівським районним судом, про виконання вказаного вище рішення суду з тих підстав, що з 1 січня 2013 року набули чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з чим повноваження територіальних органів Держземагенства у частині реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються. Ці функції згідно зазначеного вище ЗУ «Про державний земельний кадастр» з 1 січня 2013 року перейшли до органів Укрдержреєстру, які видаватимуть Свідоцтва про право власності на нерухоме майно замість державних актів на право власності на земельну ділянку.

Отже, заява про ухвалення додаткового рішення фактично зводиться до заміни відповідача по справі, а законом такими повноваженнями апеляційний суд не наділений.

Згідно ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює рішення не змінюючи при цьому його змісту.

У заяві про роз'яснення рішення ОСОБА_1 не зазначила, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим і припускає варіант тлумачення рішення, який призвів би до заміни сторони виконавчого провадження, а з такою заявою сторона до суду не зверталася.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення або роз'яснення виконання рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 25 січня 2013 року у справі за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до Берегівської міської ради, Берегівської районної ради, Берегівської районної державної адміністрації про визнання факту наявності помилки в розпорядженні голови Берегівської районної ради народних депутатів № 12 від 3 травня 1994 року та внесення зміни до нього, визнання факту наявності помилки в державному акті на право постійного користування землею та визнання його недійсним, визнання права власності на земельну ділянку і право на ведення фермерського господарства, зобов'язання видати новий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та позовом ОСОБА_2 до Берегівської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Берегівська районна рада, про встановлення факту наявності допущеної помилки в державному акті на право постійного користування землею серії ЗК 001-167 від 15 грудня 1997 року, визнання її спадкоємицею за законом на земельну ділянку відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: