Ухвала суду № 38202951, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1577/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-хім" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-хім" до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротекс-хім" (далі - ТОВ "Агротекс-хім") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області (правонаступник - Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, далі - Миронівська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2008 р. №0007243500/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2009 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Миронівської МДПІ від 24.12.2008 р. №0007243500/0.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2013 року постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року ТОВ "Агротекс-хім" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Миронівською МДПІ проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «АК Дніпро» за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.12.2008 р. №19/35-022/34262545.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 3.4 Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за №250/2054;

- пунктів 1, 2 розділу І, пунктів 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 розділу ІІ, пункту 3.2 розділу ІІІ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704;

- підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2008 р. на загальну суму 3562463,73 грн., у тому числі за лютий 2007 року на суму 5304,80 грн., за березень 2007 року на суму 38571,00 грн., за квітень 2007 року на суму 3015790,21 грн., за травень 2007 року на суму 54730,28 грн., за червень 2007 року на суму 448067,44 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2008 р. №0007243500/0, за яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7 124 927,46 грн., у тому числі, за основним платежем - 3562463,73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3562463,73 грн.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «АК Дніпро» на підставі договору купівлі-продажу №03/01-07 від 03.01.2007 р. протягом 15.02.2007 р. по 01.06.2007 р. здійснювались фінансово-господарські операції з поставки товарів.

Необхідно зазначити, що рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 13 серпня 2008 року встановлено, що вищевказаний договір є дійсним.

Згідно акту перевірки від 12.12.2008 р. №19/35-022/34262545, який підписано бухгалтером позивача без зауважень, до перевірки позивачем були подані такі документи: договір купівлі-продажу №03/01-07 від 03.01.2007 р., акти прийому-передачі товару, видаткові та податкові накладні, банківські виписки, прибуткові касові ордери, що позивачем не заперечується.

Суми податку на підставі таких податкових накладних включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період лютий - червень 2007 року.

На дату проведення перевірки кредиторська заборгованість за розрахунками з ТОВ «АК Дніпро» становила 1176393,26 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Агротекс-хім" є посередником, а оприбуткований ним товар реалізовувався наступним контрагентам.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2013 року, при новому розгляді даної справи суду необхідно перевірити належним чином доводи сторін щодо фактичного постачання позивачеві ТОВ «АК Дніпро» товарів, а саме агрохімікатів, цукру та зерна з урахуванням часу, місця, наявності матеріальних та технічних ресурсів.

На підтвердження реальності фактичного постачання товарів, позивачем надано акти приймання-передачі засобів захисту рослин на загальну суму 21 374 782,38 грн. з ПДВ. Інших доказів щодо фактичного постачання товарів суду не надано.

Позивач не надав суду жодного доказу транспортування товарів та можливості сторін договору здійснювати транспортування товарів (укладених договорів на здійснення перевезень з іншими суб'єктами господарювання, наявність власного та/або орендованого автотранспорту тощо).

Згідно листа Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 27.02.2009 р. №41/4-6-806/0/9, ТОВ «АК Дніпро» ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг перевезень вантажів автомобільним транспортом не отримувало. Згідно даних АІС «Автомобіль» за ТОВ «АК Дніпро» транспортних засобів не зареєстровано.

Посадовими особами податкового органу також встановлено, що транспортні засоби у позивача відсутні, що не спростовано позивачем.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, на виконання умов вказаного договору ТОВ «АК Дніпро» надало ТОВ «Агротекс-Хім» видаткові та податкові накладні у яких зазначений наступний товар: аміачна селітра, раундал, соя, ячмінь фуражний, пшениця, гранстар, харне, раксіл, ультра, інокулянт, імпакт, фундазол, карате, та інші види пестицидів та агрохімікатів.

Основними видами господарської діяльності позивача є оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля зерном та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі. Оскільки діяльність з торгівлі хімічними продуктами підлягає ліцензуванню, позивачем 23.10.2006 р. отримано ліцензію Міністерства аграрної політики України серії АВ №230327.

Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АЕ №234821 основним видом діяльності ТОВ «АК Дніпро» за КВЕД є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Такий вид діяльності як торгівлі хімічними продуктами у ТОВ «АК Дніпро» відсутній.

Суду не надано також жодних доказів щодо наявності у ТОВ «АК Дніпро» відповідних дозвільних документів для здійснення такого виду діяльності як торгівля пестицидами та агрохімікатами, який згідно п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин), підлягає ліцензуванню.

Відповідно до листа Департаменту ринку рослинництва від 24.02.2009 р. №13-4-7/163, ТОВ «АК Дніпро» не отримувало ліцензії на право провадження господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами.

З огляду на викладене, позивачем не підтверджено реальність виконання умов зазначеного договору з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для такого обсягу товарів, відсутність у позивача та ТОВ «АК Дніпро» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення перевезення такого товару, які необхідні для систематичного здійснення поставок вказаної продукції у значних обсягах.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 24.12.2008 р. №0007243500/0 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Агротекс-хім" необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-хім" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 08.04.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.