Постанова № 38202625, 04.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2014 року № 826/3713/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській областідо Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Пром Буд»простягнення податкового боргу

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Пром Буд» заборгованість по земельному податку у розмірі 182 953,57 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку в загальній сумі 182 953,57 грн., який виник в результаті самостійного подання до податкового органу податкової звітності та у зв'язку з несплатою у встановлений законом строк земельного податку з юридичних осіб.

Позивач в судове засідання не прибув. Матеріали справи містять клопотання позивача про розгляд даної справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, свого відношення з приводу заявлених позовних вимог не висловив, хоча попереджався про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Пром Буд», перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області та є платником податків, зокрема земельного податку, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 110.1 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що на момент розгляду даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Пром Буд» має заборгованість по сплаті до місцевого бюджету податків та інших обов'язкових платежів у розмірі 182 953,57 грн., а саме по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб.

Дана заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб виникла у зв'язку з поданням відповідачем до податкового органу податкової звітності по орендній платі за земельну ділянку державної і комунальної власності та несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань.

Відповідачем, в порушення норм Податкового кодексу України, податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки не сплачені і на момент винесення рішення за останнім обліковується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 182 953,57 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Відповідачу було вручено податкову вимогу № Ю 48-15 від 29.08.2013 року. Проте, такі заходи, вчинені податковим органом спрямовані на погашення податкового боргу, не принесли позитивних результатів по погашенню заборгованості.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Пром Буд» податкового боргу в сумі 182 953,57 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Пром Буд» (код ЄДРПО 33496289, 04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4), р/р 26005001305756, АТ «ОТП Банк» МФО 300528 в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом, податковий борг у сумі 182 953,57 (сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три грн. 57 коп.) на користь Держави в особі ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області, на розподільчий рахунок 34129999700449 МФО 821018, код 37851055 Банк УДКСУ в Київській області.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.