Ухвала суду № 38197137, 14.04.2014, Вишгородський районний суд Київської області

"14" квітня 2014 р. Справа № 363/4522/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Підкурганного В.В.

при секретарі Подшибякіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді заяву в інтересах ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року завершено розгляд зазначеної справи, а позов ПАТ «УкрСиббанк» - задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 в інтересах відповідача ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку статті 228 ЦПК України.

Свою заяву мотивував тим, що повістку про виклик до суду на 25 грудня 2013 року відповідач ОСОБА_1 не отримувала у зв'язку з тим, що в цей час перебувала за межами України. Також ОСОБА_1 не могла надати письмові заперечення проти позову оскільки взагалі не отримувала примірник позовної заяви та письмових доказів доданих до неї.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що судом не в повному обсязі з'ясовані усі обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи, а обставини на які посилається позивача як на підставу своїх вимог, потребують додаткового дослідження та з'ясування оскільки не відповідають вимогам статей 57-59 ЦПК України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти скасування заочного рішення за відсутності законних підстав.

У судове засідання заявник та відповідачі не з'явилися, про місце, день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Однак, в силу положень частини 1 статті 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи, подану заяву про перегляд заочного рішення, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до пунктів 1-2 частини 3 статті 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити її без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, заявник стверджує, що копію позовної заяви з доданими до неї документами та повідомлення про виклик до суду на 25 грудня 2014 року ОСОБА_1 не отримувала у зв'язку з тим, що перебувала за межами України тому не могла знати про розгляд справи. Однак, дане твердження суд не може прийняти до уваги, оскільки судові повідомлення про виклик відповідача в судові засідання призначені на 9 грудня 2013 року та 25 грудня 2013 року направлялися на адресу відповідача ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням і були вручені особисто відповідачу під розпис.

Крім того, судом зазначається про те, що заявником не надано суду жодних доказів які б могли мати істотне значення для розгляду справи, та не надав підтвердження обставин на які він посилається.

Законодавець, врегульовуючи процедуру перегляду заочного рішення і визначаючи підстави для задоволення подібного роду заяв, чітко визначив, що у випадку, коли судом буде встановлено, що відповідач не з'явився до суду та не повідомив про причини неявки із поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню (частина 1 статті 232 ЦПК України).

Тобто, суд приходить до висновку, що для скасування заочного рішення потрібно не лише наявність поважності причин неявки відповідача до суду, а й аргументи заявника про те, що обставини по справи впливали б на зміст судового рішення. За сукупності цих двох умов суд вправі скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається, а тому в задоволені заяви слід відмовити.

Також, суд вважає за доцільне роз'яснити відповідачу положення частини 4 статті 231 ЦПК України, а саме, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись статтею 231-232 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

заяву в інтересах ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до статті 293 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя