Рішення № 38196930, 08.04.2014, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/22/14

Справа № 470/1276/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

при секретарі Михалюк С.І.,

за участю представника позивача Пєнова О.В., представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2013 року позивач звернувся з позовом до відповідача у якому зазначив, що 13.07.2005 року між ними було укладено кредитний договір за яким вона отримала кредит в сумі 3600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. За укладеним кредитним договором відповідач зобов'язалась погашати заборгованість за кредитом, відсоткам, сплачувати комісію за користування кредитом та інші витрати. Оскільки взяті на себе зобов'язання відповідач не виконала у неї станом на 30.09.2013 року виникла заборгованість в сумі 15730 грн. 90 коп., яку позивач просив суд стягнути з відповідача та сплачений судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Представник позивача з'явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 (за угодою про надання послуг адвокатом) заперечувала проти позову з тих підстав, що відповідач немає заборгованості перед позивачем, другу кредитну картку вона не отримувала. Просила застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

Судом встановлено, що 13 липня 2005 між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» правонаступником якого є позивач та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким їй було надано кредит в сумі 3600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_2 типу «Mastercard» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За змістом заяви відповідача, вона була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, якими були визначені її зобов'язання та відповідальність як позичальника (а.с.8).

Відповідач зобов'язалась погашати заборгованість за кредитом щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості та нараховані банком відсотки (а.с.8).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що внаслідок порушення відповідачем строку та порядку погашення кредиту станом на 30.09.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 15730 грн. 90 коп., з яких 4165 грн. 07 коп. - заборгованість за кредитом; 10 340 грн. 55 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. (фіксована частина), 725 грн. 28 коп. - процентна складова (а.с.4-7).

Разом з тим, згідно ст. 256 ЦК України, з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу особа може звернутися до суду в межах строку позовної давності .

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ч.1 ст.261 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до погодженого сторонами порядку погашення кредиту повернення коштів відповідачем та сплата відсотків здійснювалось частинами, щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості. Тобто умовами кредитного договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначені місяцями.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання що деталізують обов'язок відповідача повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення (вказані висновки містяться у правовій позиції Верховного суду України по справі № 6-116 цс 13).

Таким чином, ураховуючи що за умовами кредитного договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником щомісяця, то початок перебігу строку позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

З виписки з особової карки відповідача убачається, що вона припинили виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та відсотків по кредитній картці НОМЕР_2 -23 червня 2009 року (а.с.60). У свою чергу банк звернувся до суду з позовом до неї 11 листопада 2013 року.

За умовами п.5.12 розділу 5 Правил користування платіжною карткою позивачем - до вимог про стягнення кредиту, відсотків, неустойки - пені, штрафів встановлена позовна давність тривалістю п'ять років (а.с.46), але зазначене не може бути доказом укладення між сторонами договору про збільшення позовної давності. Оскільки Умови надання банківських послуг та правила користування платіжною карткою не є договором про збільшення строку позовної давності як того вимагає ст.259 ЦК України, вони не містять підпису відповідача, крім цього матеріали справи не містять доказів того, що саме ці Умови є тими умовами, які розумілися у заяві позичальника при отриманні споживчого кредиту, оскільки у заяві відповідача від 13.07.2005 року вони не зазначені як частина кредитного договору. З огляду на викладене, до вимог позивача про стягнення кредиту, відсотків, пені, штрафів підлягає застосуванню загальна позовна давність тривалістю три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у межах загального строку позовної давності в сумі 2221 грн. 54 коп. ( 4165,07 - 1943,54 = 2221,54).

За змістом заяви відповідача (а.с.8 - на звороті) вона погодилась на базову відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 36 % річних, тому з відповідача підлягають стягненню відсотки розраховані за вказаною відсотковою ставкою (936 грн. 37 коп.) нараховані у межах строку позовної давності. При цьому, суд відмовляє у стягненні подвійних відсотків (72 % на рік) оскільки умови кредитного договору не містять такої відповідальності відповідача. Надання позивачем наказу № 1663 від 31.08.2005 року (а.с.47-48), яким відновлено дію умов обслуговування кредитної картки «Універсальна» з процентною ставкою Ciassik UAN - за користування кредитом 3% ( за прострочку - 6% на місяць) на думку суду не є доказом наявності у відповідача обов'язку по сплаті відсотків за прострочку за подвійною ставкою, оскільки цей наказ не містить доказів ознайомлення відповідачки з його змістом, крім цього їй було надано кредитний ліміт на платіжну картку типу «Mastercard», а наказ стосується кредитних карток іншого типу («Універсальна»).

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу, суд доходить наступного висновку. Так надані позивачем умови надання банківських послуг не містять п.8.6, який би передбачав зобов'язання відповідача по сплаті штрафу за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань більше ніж на 120 днів у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Разом з тим, позивачем було надано Умови та Правила надання банківських послуг, що містять п. 5.10 що містять обов'язок відповідача у разі порушення строків по будь - якому грошовому зобов'язанню передбаченому договором більш ніж на 30 днів сплачувати штраф 250 грн. + 5% від суми позову (а.с.46). З огляду на викладене на користь позивача підлягає стягненню штраф (фіксована частина) у розмірі 250 грн., але оскільки нарахування його процентної складової в сумі 725 грн. 28 коп. (у розмірі 5% від суми позову) не відповідає змісту ч.2 ст.549 ЦК України та сутності застосування штрафу, як способу забезпечення виконання зобов'язання, зазначена складова не підлягає стягненню з відповідачки.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість на 30 вересня 2013 року за кредитним договором від 13 липня 2005 року в розмірі 3407 (три тисячі чотириста сім) грн. 91 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2221 грн. 54 коп., заборгованість по відсоткам - 936 грн. 37 коп., заборгованість по сплаті штрафу - 250 грн. - на поточний рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. - на поточний рахунок 64993919400001 в ПАТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. Ф. Орлова