Постанова № 38196164, 02.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2014 року 12:28 № 2а-6275/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого Кобилянського К.М., суддів Клочкової Н.В., Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фірми «Новіцкі фарма»до Міністерства охорони здоров'я Українитретя особа без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»про скасування акту індивідуальної дії,за участю сторін:

представник позивача: Жовнерчук С.А.

представник відповідача: Дяк Ю.М.

представник третьої особи: Федоренко О.А.

ВСТАНОВИВ:

Фірма «Новіцкі фарма» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства охорони здоров'я України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування наказу від 14.11.2011 №788 про тимчасове припинення дії Реєстраційного посвідчення №UА/9110/01/01 та тимчасову заборону застосування лікарського засобу «Україн».

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що лікарський препарат «Україн» не має аналогів, ні на території України, ні закордоном, впливає на організм людини виключно позитивно, є абсолютно безпечним та немає побічних дій, з огляду на що вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним. Посилався на те, що спірне рішення відповідача прийнято з порушенням встановленого порядку, визначеного спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють дані відносини.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що відповідно до протоколу №09 НЕР, було встановлено, що позивач надав біографічні матеріали щодо соку чистотілу, а не препарату «Україн», тобто вніс до реєстраційних документів недостовірні дані, що є підставою для припинення дії реєстраційного посвідчення, у відповідності до абзацу 3 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 №376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)». Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечив, мотивуючи свої доводи тим, що оскаржуваний наказ у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2012 № 2а 6275/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2013 касаційну скаргу Фірми «Новіцкі фарма» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді суду необхідно виправити вказані порушення норм права, при цьому з'ясувати, яка з обставин, передбачених пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 №376, стала підставою до прийняття рішення про тимчасове припинення дії реєстраційного посвідчення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013 адміністративну справу № 2а 6275/12/2670 прийнято до провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Лікарські засоби «Україн» - розчин для ін'єкцій, (5мг/5мл) по 5мл в ампулах №1 та «Україн» - концентрат по 2 л (33 мг/мл.) у банках № 10 000, виробництва «Новіцкі фарма», (Австрія), вперше зареєстровані в Україні 15.10.1998 згідно з вимогами законодавства України, діючими на момент реєстрації.

У 1994 році на засіданні Фармакологічного комітету МОЗ України (Протокол № 9 від 24.11.1994) було дозволено проведення III фази багатоцентрового клінічного дослідження препарату «Україн» виробництва фірми «Новіцкі фарма» (Австрія).

На засіданні Фармакологічного комітету МОЗ України (протокол № 2 від 29.02.1996) було ухвалено звіт про результати проведеного клінічного випробування препарату «Україн», виробництва фірми «Новіцкі фарма», (Австрія).

Суд встановив, що при повторній перереєстрації лікарського засобу «Україн», концентрат по 2 л (33 мг/мл) у банках № 10 000, виробництва «Новіцкі фарма» (Австрія), за результатами спеціалізованої експертизи заявнику, було зроблено ряд зауважень до реєстраційних матеріалів, на які він не дав відповідних відомостей у встановлені чинним законодавством України строки. На підставі викладеного, рішенням Науково-технічної ради Центру від 26.03.2009 (Протокол № 6) лікарський засіб «Україн», концентрат по 2 л (33 мг/мл) у банках № 10 000, виробництва «Новіцкі фарма», (Австрія) рекомендовано до зняття з розгляду. Станом на дату розгляду справи, лікарський засіб «Україн» - концентрат по 2 л (33 мг/мл) у банках №10 000 виробництва «Новіцкі фарма», (Австрія) не має дозволу до застосування на території України.

У 2010 році представництвом фірми «Новіцкі фарма» в Україні до Центру була надана заява із комплектом матеріалів клінічного випробування для одержання висновку Центру щодо проведення клінічного випробування: «Відкрите дослідження з вивчення ефективності і переносимості препарату «Україн», розчин для ін'єкцій по 5 мл (5 мг) в ампулах № 1 виробництва ЦДМ Лявуазьє у пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С».

На підставі позитивних експертних висновків відповідних структурних підрозділів Центру та у відповідності до наказу МОЗ України від 23.09.2009 № 690 «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісію з питань етики» на засіданні Науково-експертної ради (далі - HEP) Центру (протокол № 5 від 27.05.2010) було прийнято рішення, щодо можливості початку зазначеного клінічного випробування. У відповідності до Витягу з протоколу засідання HEP № 5 від 27.05.2010, в установленому порядку заявнику цього клінічного випробування було надано Висновок щодо проведення клінічного випробування, затвердженого МОЗ України.

За результатами проведених Державним експертним центром МОЗ експертиз реєстраційних матеріалів на лікарський засіб «Україн», розчин для ін'єкцій, (5мг/5мл) по 5мл в ампулах №1, виробництва ЦДМ Лявуазьє, (Франція), а також на підставі висновків, щодо його ефективності, безпечності та якості, цей лікарський засіб належним чином зареєстровано, дозволено до застосування за умови відпуску за рецептом лікаря, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру лікарських засобів України та видано реєстраційне посвідчення № UA 9110/01/01 терміном дії з 11.11.2008 по 11.11.2011.

10.10.2011 на нараді у Міністра охорони здоров'я України надано доручення винести на обговорення питання щодо лікарського засобу «Україн» з проханням надати інформацію та пропозиції щодо зазначеного препарату та його застосування фахівців.

Відповідно до Розширеного витягу з протоколу №09 засідання Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України встановлено що позивачем надано біологічні матеріали щодо соку чистотілу, а не препарату «Україн», що призвело до порушення вимог пункту 8 Порядку №376, а саме, склад лікарського засобу не відповідає зазначеному в реєстраційних документах (а.с. 109-111 Т. І) та було ухвалено рекомендувати призупинити дію реєстраційного посвідчення лікарського засобу «Україн» (розчин для ін'єкцій, 5 мг/5мл), виробництва ЦДМ Лавуазьє, Франція, заявник - Новіцкі Фарма, Австрія.

14.11.2011 Міністерство охорони здоров'я України видало наказ №788 «Про тимчасове припинення дії реєстраційного посвідчення», яким тимчасово заборонило застосування лікарського засобу «Україн», розчин для ін'єкцій (5 мг/5мл) по 5 мл в ампулах №1, виробництва ЦДМ Лавуазьє, Франція, заявник - Новіцкі Фарма, Австрія, шляхом припинення дії реєстраційного посвідчення №UА/9110/01/01 без повернення збору за державну реєстрацію лікарського засобу. Крім того, даним наказом рекомендовано позивачу надати матеріали щодо підтвердження ефективності та безпечності препарату згідно з вимогами чинного законодавства, а також документальне підтвердження наявності чинного реєстраційного посвідчення (ліцензії на торгівлю) лікарського засобу «Україн» у країні заявника або виробника.

Вважаючи протиправним наказ відповідача від 14.11.2011 №788 «Про тимчасове припинення дії реєстраційного посвідчення», позивач оскаржив його до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 діючого Порядку №376, Державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює МОЗ на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на такий засіб та контролю його якості, проведених Державним експертним центром МОЗ, у порядку, визначеному МОЗ.

Згідно з пунктом 5 Порядку за результатами експертизи Центр готує вмотивовані висновки щодо ефективності, безпечності та якості такого засобу або відмовити в ній.

На підставі даних, поданих Центром висновків та рекомендацій МОЗ у місячний строк приймає рішення про реєстрацію лікарського засобу або про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4 наказу МОЗ України від 12.12.2001 №497 «Про затвердження Порядку заборони (зупинення) та вилучення з обігу лікарських засобів на території України» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №497), на підставі документів, які свідчать про невідповідність лікарських засобів вимогам нормативних документів або даних щодо виявлення раніше не відомих небезпечних властивостей зареєстрованого лікарського засобу, Державний фармакологічний центр МОЗ України проводить експертизу матеріалів і оцінює наявність підстав, указаних у пункті 3.3, для тимчасового припинення дії або анулювання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб.

Положеннями пункту 3.3.4 Порядку №497 встановлено, що підставою для повної або тимчасової заборони застосування лікарського засобу шляхом припинення дії або анулювання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб Міністерством охорони здоров'я України є виявлення раніше невідомих небезпечних властивостей зареєстрованого лікарського засобу, зокрема, у разі якщо перевіркою матеріалів реєстраційного досьє встановлено надання Заявником під час реєстрації (перереєстрації) або внесення змін недостовірної інформації.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4 зазначеного наказу, передбачено, що при встановленні раніше невідомих небезпечних властивостей лікарського засобу Державний фармакологічний центр МОЗ України звертається до Міністерства охорони здоров'я України з рекомендацією тимчасово зупинити дію або анулювати реєстраційне посвідчення на лікарський засіб та заборонити його застосування в Україні

Відповідно до вищевикладеного та згідно протоколу засідання Науково-експертної ради Державного експортного центру МОЗ України від 27.10.2011 №09, МОЗ України видано оскаржуваний наказ «Про тимчасове припинення дії реєстраційного посвідчення» від 14.11.2011 №788.

Правовими нормами чітко встановлено, що повна або тимчасова заборона застосування лікарського засобу шляхом припинення дії або анулювання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб може бути здійснена відповідачем лише за умови існування об'єктивних обставин, передбачених положеннями законодавства.

Відповідно до пункту 8 Порядку №376, МОЗ може прийняти у визначеному порядку рішення про повну або тимчасову заборону застосування лікарського засобу шляхом припинення дії реєстраційного посвідчення без повернення збору за державну реєстрацію цього засобу у разі виявлення невідомих раніше небезпечних його властивостей, зокрема якщо:

лікарський засіб шкідливий для здоров'я людини та/або терапевтична ефективність засобу відсутня за умови застосування згідно з інструкцією;

склад лікарського засобу не відповідає зазначеному в реєстраційних документах;

реєстраційні документи або інформація про внесення змін до них, надані заявником, є недостовірними;

заявник не забезпечує виконання наведених у реєстраційних документах усіх видів контролю якості готового лікарського засобу та/або його інгредієнтів, а також контролю, який проводиться на проміжних стадіях виробництва відповідно до реєстраційних матеріалів;

заявник не забезпечив виконання вимог, визначених абзацом першим пункту 7 цього Порядку, у визначений МОЗ строк;

виявлені інші небезпечні властивості лікарського засобу, які визначаються МОЗ з урахуванням міжнародної практики;

лікарський засіб не був введений в обіг на території України протягом двох років з моменту його державної реєстрації (перереєстрації), якщо це не зумовлено специфікою виробництва та/або застосування такого лікарського засобу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив, що оскаржуваним наказом від 14.11.2011 №788 було тимчасово заборонено застосування лікарського засобу «Україн» (розчин для ін'єкцій 5 мг/5мл) по 5 мл в ампулах №1, виробництва ЦДМ Лавуазьє, Франція, заявник - Новіцкі Фарма, Австрія, шляхом припинення дії реєстраційного посвідчення №UА/9110/01/01 на підставі пункту 8 Порядку №376.

Як зазначалось вище, суд касаційної інстанції у своїй ухвалі вказав на те, що при новому розгляді суду необхідно з'ясувати, яка з обставин, передбачених пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 №376, стала підставою до прийняття рішення про тимчасове припинення дії реєстраційного посвідчення.

З матеріалів справи вбачається, представники відповідача у своїх поясненнях та під час судових засідань зазначали різні підстави для прийняття оскаржуваного наказу. Так, в письмових поясненнях (а.с. 22, 37, 162, Т. ІІ) відповідач, як на підставу прийняття оскаржуваного наказу посилається на абзац 3 пункту 8 Порядку №376, а також на абзац 1 пункту 8 Порядку №376 (а.с. 37, 162, Т. ІІ).

Водночас, представник відповідача Дяк Ю.М., під час надання відповіді на запитання суду в судовому засіданні 05.03.2014, зазначила, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що в порушення абзацу 5 пункту 8 Порядку № №376 заявник не забезпечив виконання вимог, визначених абзацом першим пункту 7 цього Порядку, у визначений МОЗ строк.

В судовому засіданні 02.04.2014, представник відповідача Дяк Ю.М. зазначила, що підставою для прийняття оскаржуваного акту було також і те, що позивач не провів постмаркетингове дослідження, яке на її думку, передбачено пунктом 7 Порядку № №376.

У відповідності до пункту 7 Порядку № №376 протягом строку дії реєстраційного посвідчення заявник несе відповідальність за ефективність, безпечність та якість зареєстрованого лікарського засобу, вживає заходів для підвищення науково-технічного рівня виробництва та гарантії якості зареєстрованого лікарського засобу, які встановлюються в Україні. Заявник зобов'язаний повідомити Центр про зміни у технології виробництва та/або зміну обладнання, виробника діючих та допоміжних речовин з наданням вичерпної інформації про причини цих змін та їх можливий вплив на ефективність, безпечність, якість лікарського засобу і внести відповідні зміни до реєстраційних матеріалів. Експертиза пропозицій щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів проводиться у Центрі після оплати її вартості, встановленої договором між заявником та Центром, який надає рекомендації щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів або нової реєстрації лікарського засобу у порядку, визначеному МОЗ. Порядок проведення експертизи, включаючи визначення її вартості, перелік змін, що вносяться до реєстраційних матеріалів, порядок їх внесення та обігу лікарських засобів до і після внесення таких змін визначає МОЗ.

Із зазначеними доводами відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Щодо посилань відповідача на абзац 1 пункту 8 Порядку №376, як на підставу прийняття оскаржуваного наказу, то суд звертає увагу на те, що неодноразово витребовував у відповідача документальне підтвердження та обґрунтування посилань на даний абзац пункту 8 Порядку №376, однак, відповідач жодних документів не надав та жодних аргументів на підтвердження своєї правової позиції не навів.

Щодо посилань відповідача на абзац 3 пункту 8 Порядку №376, як на підставу прийняття оскаржуваного наказу, то суд встановив, що на думку відповідача, позивач надав бібліографічні матеріали соку чистотілу, а не препарату «Україн».

Однак, зазначені доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема, наявними в них бібліографічними матеріалами препарату «Україн» (додаток 21 до справи), які надано на вимогу суду Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» із матеріалів реєстраційного досьє по препарату «Україн».

Крім того, бібліографічні матеріали щодо препарату «Україн» надані і самим позивачем (а.с. 95-162, Т. ІІ).

Щодо посилань відповідача (представника МОЗ України - Дяк Ю.М.) на абзац 5 пункту 8 Порядку №376 («…заявник не забезпечив виконання вимог, визначених абзацом першим пункту 7 цього Порядку, у визначений МОЗ строк»), як на підставу прийняття оскаржуваного наказу, то суд наголошує на тому, що інший представник відповідача у своїх письмових поясненнях заперечує проти цього, зазначаючи проте, що МОЗ України не вказувало на те, що позивач не забезпечив виконання вимог, визначених абзацом 1 пункту 7 Порядку №376, у визначений МОЗ України строк (а.с. 162, Т. ІІ). Інших пояснень та/або обґрунтувань щодо вказаного пункту Порядку №376, відповідач не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваного наказу №788 від 14.11.2011.

Крім того, під час дослідження судом Розширеного витягу з протоколу №09 засідання Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України, суд витребував від Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» документи (а.с. 78, Т.ІІ). на які є посилання у зазначеному протоколі, як на підстави для рекомендації призупинення дії реєстраційного посвідчення лікарського засобу «Україн».

Однак, витребувані документи в повному обсязі не були надані. Зокрема, представник третьої особи не надав суду:

- доповіді професора ОСОБА_5, професора ОСОБА_4, д.б.н. ОСОБА_6, які є додатком до Протоколу №09 засідання Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України від 27.10.2011;

- витяг з реєстраційного досьє по перереєстрації препарату "Україн" за 2008 рік, що містить звіти визначені пунктами 7.2, 7.3, 7.5 Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування №898 від 27.12.2006 або інформацію щодо їх неподання;

- висновок Консультативно-експертної групи "Лікарська токсикологія", який є додатком до Протоколу №09 засідання Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України від 27.10.2011;

- висновок Консультативно-експертної групи "Фітопрепарати та гомеопатичні лікарські засоби", який є додатком до Протоколу №09 засідання Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України від 27.10.2011;

- висновок Консультативно-експертної групи "Онкологія. Діагностичні та радіофермацевтичні лікарські засоби", який є додатком до Протоколу №09 засідання Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України від 27.10.2011.

Замість витребуваних документів, Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» надано лише компакт-диск CD-R із звукозаписом засідання Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України від 27.10.2011, лист Голови Консультативно-експертної групи з фітопрепаратів та гомеопатичних лікарських засобів від 28.10.2011№47/11 Ф, протокол засідання спеціалізованої експертної комісії Онкологія. Діагностичні та радіофермацевтичні лікарські засоби від 25.10.2011 та Рецензія щодо лікарського препарату «Україн» без дати на номеру за підписом Трахтенберга І.М. та експерта комісії по лікарській токсикології (а.с. 85-89, Т. ІІ).

Крім того, документи, які суд витребував, відсутні і в реєстраційному досьє по препарату «Україн», яке суд також витребував та дослідив.

За таких обстави, суд приходить до висновку, що документи, на які є посилання в Протоколі №09 засідання Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України від 27.10.2011 відсутні у реєстраційному досьє препарату «Україн», а також у Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що приймаючи наказ від 14.11.2011 №788 про тимчасове припинення дії Реєстраційного посвідчення №UА/9110/01/01 та тимчасову заборону застосування лікарського засобу «Україн», відповідач не мав на те обґрунтованих підстав та діяв в супереч вимогам діючого законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Фірми «Новіцкі фарма» задовольнити.

2. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14.11.2011 №788 про тимчасове припинення дії реєстраційного посвідчення скасувати.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.) на користь Фірми «Новіцкі фарма» (код ЄДРПОУ 21688064) з Міністерства охорони здоров'я України за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді Н.В. Клочкова

Б.В. Санін