Постанова № 38196148, 25.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2014 року № 826/11412/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод»до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішень від 28.03.2013 №№351, 352..ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва від 28.03.2013 №№351, 352.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено приховування (заниження) позивач сум заробітної плати (виплат, доходу) в сумі 158194,64грн. За таких обставин, контролюючий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.6 ст. 128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2013 відповідачем на підставі акта перевірки №184 від 28.03.2013 прийнято наступні оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій, а саме:

- №351, яким до позивача за приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат, доходу) в сумі 158194,64грн. застосовано фінансові санкції в розмірі 158194,64грн;

- №352, яким до позивача за порушення п.6 ч.2 ст.17 Закону України №1058 від 09.07.2003, згідно п.7 розділу 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464 від 08.07.2010 застосовано фінансові санкції в сумі 131678,68грн.

Фактично, суть спору зводиться до того, що позивачем до УПФУ подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 27.03.2009, в якому помилково зазначено період «лютий 2008», в той час як в дійсності має бути зазначено «лютий 2009».

Контролюючим органом вказаний Розрахунок до уваги не прийнято та, як наслідок, позивачу (повторно) донараховано 158194,64грн. та застосовано штраф в сумі 131678,68грн., незважаючи на те, що сума в розмірі 158194,64грн. задекларована ВАТ «Експериментально - механічний завод» самостійно в рядку 1 Розрахунку задекларовано дану суму (а.с.19).

При цьому, суд вважає за можливе погодитись з твердженням представника позивача щодо наявності помилки в зазначенні 2008 року замість 2009, адже згідно акта звіряння розрахунків за платежами, які сплачені до УПФУ станом на 01.01.2010 (а.с.21) відповідачем не виявлено наявності заборгованості в сумі 158194,64грн.

За таких обставин, контролюючий орган помилково кваліфікував приховування (заниження) позивачем сум заробітної плати (виплат, доходу) в сумі 158194,64грн., в той час як в дійсності мав застосувати до спірних правовідносин п.6 ч.16 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на 09.12.2012) в частині відповідальності за неподання позивачем Розрахунку за лютий 2009, внаслідок чого оскаржуване рішення №351 від 28.03.2013 підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, накладення на позивача штрафу за наслідками донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є неправомірним, внаслідок чого оскаржуване рішення №352 від 28.03.2013 також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва від 28.03.2013 №№351, 352.

3. Судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. присудити на користь ПАТ "ЕМЗ" (код ЄДРПОУ 05503266, адреса: 01013, м.Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 6) з Державного бюджету України.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.