Постанова № 38193612, 08.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2014 року 16:30 № 826/4548/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалюкс плюс» про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

З поданням до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалюкс плюс» (далі - відповідач, ТОВ «Мегалюкс плюс») про стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ «Мегалюкс плюс» коштів за податковим боргом по земельному податку в сумі 6856,83 грн.

Позивач обґрунтував вимоги тим, що підприємство станом на 02.04.2014 має перед бюджетом податковий борг по земельному податку, а саме пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, яка виникла у зв'язку з погашенням податкового боргу.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Згідно приписів частини 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Мегалюкс плюс» зареєстроване 13.07.2004 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №1224120000000008. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32906429.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Мегалюкс плюс» зареєстровано за адресою: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, 62/64.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, як платником окремого податку, подавались до податкового органу податкові розрахунки із земельного податку за листопад-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року, однак самостійно визначені податкові зобов'язання підприємством не сплачені в повному обсязі.

Податковим органом прийнято першу податкову вимогу форми «Ю» від 13.01.2010 р. № 1/18 на суму 658,76 грн., яка вручена працівнику відповідача під підпис 13.05.2010 р.

Крім цього, позивачем виставлено другу податкову вимогу від 17.02.2010 р. № 2/102 на суму податкового боргу у розмірі 6221,81 грн., яка надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копією конверту з довідкою поштового відділення.

У зв'язку з поверненням поштового відправлення, податковим органом розміщено вказану податкову вимогу на дошці податкових оголошень, про що складено акт від 15.04.2010 року.

Однак, як зазначив позивач, на протязі 2010-2014 років підприємством податковий борг повністю погашений не був, у зв'язку з чим за підприємством утворився податковий борг, а саме пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, яка станом на 02.04.2014 р. складає 6856,83 грн., що підтверджується обліковою карткою підприємства та довідкою позивача.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі якщо в зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 285.1, п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів, доданих до подання, позивачем було виставлено першу податкову вимогу від 13.01.2010 р. № 1/18 на суму податкового боргу 658,76 грн., яка вручена працівнику відповідача під підпис 13.05.2010 року. А також, позивачем виставлено другу податкову вимогу від 17.02.2010 р. № 2/102 на суму податкового боргу у розмірі 6221,81 грн., яка надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копією конверту з довідкою поштового відділення та, в подальшому, була виставлена на дошці податкових оголошень.

Оскільки підприємство не надало заперечень проти вимог заявленого подання та доказів оскарження податкових вимог в адміністративному чи судовому порядку, то у суду відсутні підстави вважати податкові вимоги відкликаними, крім того, наданою заявником обліковою карткою підприємства підтверджується, що податковий борг підприємства по земельному податку повністю не погашений.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Разом з тим, згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Оскільки, станом на 02.04.2014 року за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю, що підтверджується довідкою про заборгованість станом на 03.04.2014 року та копіями облікових карток, підприємству за несвоєчасну сплату вказаних зобов'язань нараховано пеню.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно положень ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо, зокрема, стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до ч. 2 ст. цієї статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Виходячи з вказаних положень, а також враховуючи норми п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, п. 95.1, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання та права звертатися до суду щодо стягнення з платника податку податкового боргу.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнав подання таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи, що станом на час розгляду справи податковий борг не погашений, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 183-3 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Подання Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалюкс плюс» (код ЄДРПОУ 32906429): № 2600926030090 у ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988 (Українська гривня); № 26006001030962 у ПАТ «Банк Восток», МФО 307123 (Українська гривня); № 260000132650 у AT «Сбербанк Росії», МФО 320627 (Українська гривня) на користь місцевого бюджету 6 856 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 83 коп. земельного податку з юридичних осіб, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 37989253) за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок № 33212811700008, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко