Ухвала суду № 38193440, 10.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа № 814/3133/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Добробут Т.Г.Й.» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року по справі за позовом Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Фермерського господарства «Добробут Т.Г.Й.» про стягнення заборгованості в сумі 13963,84 грн., -

встановиЛА:

Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовними вимогами до Фермерського господарства "Добробут Т.Г.Й." про стягнення заборгованості в сумі 13963,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має заборгованість, яка виникла в зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної у комунальної власності, згідно податкових декларацій № 1300000645, № 1300000647, № 1300000649 та податковим повідомленням - рішенням від 11.03.2013 року № 0000111500.

Суд першої інстанції своєю постановою від 30 серпня 2013 року позов задовольнив в повному обсязі.

Стягнув з Фермерського господарства " Добробут Т.Г.Й. " заборгованість з орендної плати за землю в сумі 13 963 грн. 84 коп. (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні вісімдесят чотири копійки).

Фермерське господарства «Добробут Т.Г.Й.» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Фермерське господарства «Добробут Т.Г.Й.» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство "Добробут Т.Г.Й." перебуває на обліку в Очаківській об'єднаній державній податковій інспекції Миколаївської області Державної податкової служби з 21.05.1996 року за № 379, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05.07.2006 року № 242.

Станом на 19.06.2013 року, відповідач має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб.

Податковий борг в сумі 13 963,84 грн. виник у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно податкових декларацій № 1300000645, № 1300000647, № 1300000649.

Позивачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000111500 від 11.03.2013 року, яким визначено штрафну санкцію в сумі 340,00 грн.;

Вказане податкове повідомлення - рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом в повідомленням про вручення, та отримано представником 14.03.2013 року, про що свідчить відмітка на повідомлені про вручення.

Загальна податкова заборгованість відповідача склала 13 963,84 грн.

Згідно ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у податкових деклараціях, податкове повідомлення - рішення не оскаржив, таким чином дане податкове зобов'язання є узгодженим.

Згідно ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Добробут Т.Г.Й.», - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року по справі за позовом Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Фермерського господарства «Добробут Т.Г.Й.» про стягнення заборгованості в сумі 13963,84 грн., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан