ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8139/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицької Н.В.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа
розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпродукт» до Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніпродукт» (надалі - Позивач, ТОВ «Юніпродукт») звернулося до суду з позовом до Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - Відповідач, ОДПІ), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ №000102200 від 09.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 133681,23 грн., з яких за основним платежем 89120,82 грн., за штрафними санкціями 44560,41 грн..
Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту ОДПІ від 28.08.2013 року №103/22-37947260 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юніпродукт» з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Юбіком Торг» за квітень 2013 року (надалі - акт перевірки).
За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Юбіком Торг», оскільки, як вважає ОДПІ, правочини позивача з цим контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 року позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення на нього до ОДПІ за вх. №1150/10/22 від 05.09.2013 року.
Листом ОДПІ за вих. №2394/10/15-0722 від 06.09.2013 року позивача повідомлено про залишення без задоволення вищевказаних заперечень.
На підставі акту перевірки №103/22-37947260 від 28.08.2013 року ОДПІ прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 року №000102200.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, позивач 19.09.2013 року звернувся із скаргою на податкове повідомлення-рішенням до Головного управління Міндоходів в Одеській області. 04.10.2013 року Головним управлінням Міндоходів в Одеській області прийнято рішення, яким скаргу було залишено без задоволення.
11.10.2013 року TOB «ЮНІПРОДУКТ» повторно звернулось із скаргою на оскаржуване податкове повідомлення-рішення до Міндоходів і зборів України.
29.10.2013 року рішенням за результатами розгляду повторної скарги, скаргу позивача було залишено без задоволення.
У висновках акту перевірки ОДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту по операціям із ТОВ «Юбіком Торг» як порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 89120,82 грн., у тому числі: за квітень 2013 року - 89120,82 грн., за грудень 2012 року - 96133,00 грн..
Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ «Юбіком Торг» обґрунтовується відповідачем виключно з посиланням на інформацію, яка міститься в довідці ДПІ у Київському районі м. Одеси від 15.08.2013 року №202/22-02/38156344 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Юбіком Торг», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «Оліск», ТОВ «Ашер», ТОВ «Юніпродукт», ОСОБА_4, ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум», ПП «Спірт_РВ», ТОВ «Вересень Логістик», ТОВ «Олександрія-Бліг» їх реальність та повноти відображення в обліку за період квітень 2013 року», згідно довідці TOB «Котовський винзавод» у березні, квітні 2013 року, являлось основним постачальником TOB «ЮБІКОМ ТОРГ». Операції з поставки товарів, робіт (послуг) в адресу TOB «ЮБІКОМ ТОРГ» від TOB «Котовський винзавод» мають ознаки «безтоварних». Також довідкою встановлено факт сумнівності податкового кредиту, отриманого TOB «ЮБІКОМ ТОРГ» від контрагента - постачальника TOB «Котовський винзавод», який фактично не було використано у власній господарській діяльності. Суму податкового зобов'язання з ПДВ по ланцюгу постачання першої ланки, у тому числі по взаємовідносинам з позивачем, було завищено TOB «ЮБІКОМ ТОРГ» за квітень 2013 року на суму ПДВ 89120,82 грн..
Також, згідно отриманого висновку службовою запискою від 15.07.2013 року №1155/07 ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановлено, що по фінансово-господарським операціям у березні 2013 року TOB «Котовський винзавод» має ознаки, які свідчать про безтоварність проведених операцій на адресу TOB «ЮБІКОМ ТОРГ».
Враховуючи викладене, відповідач дійшов до висновку, що усі операції купівлі-продажу підприємства TOB «Котовський винзавод» не спричиняють реальність здійснення фінансово-господарських операцій, а право TOB «ЮБІКОМ ТОРГ» на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, наданих TOB «Котовський винзавод» в березні, квітні 2013 року і далі по ланцюгу постачання на виконання укладених угод, не виникає.
На підставі такої інформації ОДПІ в акті перевірки робить висновок, що у позивача по операціям із ТОВ «Юбіком Торг» відсутній об'єкт оподаткування, а тому і ці операції не мають реального характеру.
Будь-яких інших причин чи порушень з боку позивача для невизнання податковим органом податкового кредиту по операціям з ТОВ «Юбіком Торг» в акті перевірки не наведено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в акті перевірки є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, суд першої інстанції зазначив, що наведені в акті перевірки обставини діяльності контрагента позивача не впливають на право позивача на формування податкового кредиту, а всі господарські операції з ТОВ «Юбіком Торг» підтверджені позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок формування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України.
За змістом цієї норми податкового законодавства не дозволяється включати до складу податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В акті перевірки ОДПІ наводить повний перелік первинних документів, які були використані ОДПІ для перевірки позивача по операціям з ТОВ «Юбіком Торг», у тому числі, договори, платіжні доручення, податкові накладні, видаткові накладні, відомості про вантаж, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості, рахунки, тощо.
Копії цих документів долучені позивачем до матеріалів даної справи (т.1 а.с.38-61, 160-186, т.2 а.с.42-89, 95-291).
ДПІ не посилається на недоліки цих первинних документів.
Факт того, що ТОВ «Юбіком Торг» на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платник податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.
Аналіз наданих позивачем документів по операціям із ТОВ «Юбіком Торг» підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по операціям із цим контрагентом, а також про наявність у ТОВ «Юбіком Торг» на момент проведення операцій з позивачем права на виписку податкових накладних.
При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.
В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ОДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару у ТОВ «Юбіком Торг» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.
Однак у даній справі ОДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.
Крім посилань на вищезазначену довідку ДПІ у Київському районі м. Одеси від 15.08.2013 року №202/22-02/38156344, відповідач не надав суду достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товару у ТОВ «Юбіком Торг».
Сама по собі інформація з довідці ДПІ у Київському районі м. Одеси від 15.08.2013 року №202/22-02/38156344 стосовно обставин діяльності ТОВ «Юбіком Торг», не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.
Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.
Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із ТОВ «Юбіком Торг» та завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з цим контрагентом, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесене на підставі цього акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.
За таких обставин постанова суду першої інстанції, якою визнано протиправними та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька
Судове рішення № 38193410, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/8139/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: