Ухвала суду № 38191049, 08.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Румілова Н.М.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року справа №253/13248/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 04 лютого 2014 року у справі № 253/13248/13-а за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, третя особа Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, в якому просив визнати незаконною постанову старшого державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Масютіна Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження № 39545636 від 30.08.2013 року та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Масютіна Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження №39545636 від 30.08.2013 року (а.с. 2-5).

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 лютого 2014 року у позові ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 40-41).

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.42-44 ).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на підставі ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. В постанові про відкриття виконавчого провадження Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ зазначено, що заява про примусове виконання подана 28 серпня 2013 року, але в матеріалах виконавчого провадження Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ відсутня така заява УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівка, оскільки, як з'ясувалось в судовому засіданні, матеріали виконавчого провадження надійшли з Микитівського ВДВС Горлівського МУЮ. Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув.

Крім того, апелянт вказує на те, що Центрально-Міський районний суд м. Горлівки приймаючи рішення неправильно дослідив докази та взагалі не обґрунтував наступне. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. В постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено виконавчий документ - постанова УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівка № 218 від 23 червня 2013 року, якої не існує. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з постановою УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівка № 218 від 13 червня 2012 року.

Також, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не враховано та не досліджувалось під час судового засідання те, що діями державного виконавця порушено його право на добровільну сплату існуючого боргу оскільки ним не одержано постанову про відкриття виконавчого провадження, яка надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою начальника Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки від 13 червня 2012 року №218 на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень. У встановлений ст.307 КУпАП строк боржник штраф не сплатив. З урахуванням положень ч.2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_2 штрафу в строк, передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП та направлення постанови на примусове виконання органам державної виконавчої служби, постановлено стягнути зі ОСОБА_2 подвійний розмір штрафу 850,00 гривень (а.с.7).

Як свідчать матеріали справи, супровідним листом Микитівський відділ Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції № 277/8/15332 направив до Центрально-міського ВДВС м. Горлівки виконавчий документ, постанову про закінчення виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с. 20-21). Зазначені документи надійшли до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції 28 серпня 2013 року (а.с. 20).

30 серпня 2013 року старшим державним виконавцем Центрально-міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 39545636 на підставі виконавчого документа - постанови № 218 від 23.06.2013 року Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки про стягнення зі ОСОБА_2 на користь УПФУ в Центрально-міському районі м. Горлівки заборгованість в сумі 850,00 грн. (а.с. 22). Як свідчить супровідний лист копії постанов про відкриття виконавчого провадження 30 серпня 2013 року було надіслано на адресу ОСОБА_2 та УПФУ в Центрально-міському районі м. Горлівки.

Спірним у даній справі є правомірність прийнятої державним виконавцем Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського Управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2013 року ВП № 39545636.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, в постанові про закінчення виконавчого провадження Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського Управління юстиції від 06.06.2013 року було встановлено, що боржник ОСОБА_2 працює в ПП «Діком 05», яке знаходиться за адресою вул. Рудакова 41а, що належить за територіальністю до Центрально-міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції. Отже виконавчий документ було надіслано до виконавчої служби за місцем роботи боржника, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Отже підставою для відкриття виконавчого провадження Центрально-міським ВДВС в даному випадку не є заява стягувача про примусове виконання виконавчого документа, а є постанова Микитівського ВДВС про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа для виконання за місцем роботи боржника.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 серпня 2013 року прийнято на підставі неіснуючого документа, а саме постанови УПФУ в Центрально-міському районі м. Горлівки № 218 від 23.06.2013 року, судова колегія не приймає, з урахуванням того, що технічна описка в даті спірної постанови 23.06.2013 року (замість 13.06.2012 року) не є безумовною підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Доводи апелянта про те, що дії державного виконавця порушили право боржника на добровільну сплату боргу за виконавчим документом, судова колегія також не приймає, з урахуванням того, що в даній справі боржник оскаржує дії державної виконавчої служби Центрально-міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції, які є похідними від дій державної виконавчої служби Микитівського ВДВС Горлівського міського управління юстиції, яким було вперше відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови УПФУ № 218 від 13.06.2012 року, 23 серпня 2012 року та надано боржнику строк для добровільного виконання (а.с. 21). Крім того, 30.08.2012 року постановою Державного виконавця Микитівського ВДВС Горлівського міського управління юстиції прийнято постанову про стягнення зі ОСОБА_2 виконавчого збору (а.с. 21).

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що дії відповідача по відкриттю виконавчого провадження постановою від 30.08.2013 року були правомірними.

Судова колегія наголошує, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 04 лютого 2014 року у справі № 253/13248/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 04 лютого 2014 року у справі № 253/13248/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв