Ухвала суду № 38190760, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/513/14 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року, позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. про визнання протиправним та скасування наказу. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки та підстав для прийняття даного наказу. В наказі №230 від 03.10.2013 року не наведено обставину, яка може бути правовою підставою для винесення такого наказу. В наказі міститься посилання на пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а в запиті щодо надання пояснень зазначено, про те, що підставою для проведення виїзної документальної позапланової перевірки є пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України. За таких обставин позивач вважає наказ № 230 від 03.10.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. № 230 від 03.10.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 15.08.2007, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.

17.05.2013 року Чернігівською МДПІ Чернігівської області ДПС направлено на адресу позивача лист №727/А/17-147 та на підставі пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 ПК України зобов'язано для підтвердження задекларованих позивачем сум доходу за 2012 рік надати пояснення та ряд документів.

На виконання даного листа, у встановлений ПК України строк позивачем направлено на адресу Чернігівської МДПІ ДПС пояснення та зазначені в листі документи, які отримані Чернігівською МДПІ ДПС 14.06.2013 року, про що свідчить відмітка податкової інспекції.

Однак, 03.10.2013 року Чернігівською ОДПІ Головного управління МІндоходів у Чернігівській області направлено на адресу позивача повідомлення №125 про проведення з 11.10.2013 року документальної невиїзної позапланової перевірки позивача та наказ №230 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, з 11.10.2013 року, п'ять робочих днів, за період з 01.10.2010 року по 30.06.2013 року.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Згідно із пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений ст.78 ПК України.

Так, відповідно до п.78.1. ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до вимог п.78.4. ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5. статті 78 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (п.78.6. ст.78 ПК України).

Пунктом 78.7. статті 78 ПК України передбачено перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пункт 78.8. статті 78 ПК України встановлює порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.79.1. ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З вищенаведеного вбачається, що у податкового органу відсутні підстави, визначені п.78.1 ст. 78 ПК України для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

В оскаржуваному наказі не наведено обставину, яка може слугувати правовою підставою для винесення даного наказу. В наказі міститься посилання на пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а в запиті щодо надання пояснень підставою для проведення виїзної документальної позапланової перевірки зазначено пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наказ №230 від 03.10.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача прийнято з порушенням вимог ПК України.

Отже, оскаржуваний наказ винесено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 15 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.