Ухвала суду № 38190742, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 704/1267/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко К.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області про визнання протиправною поведінки суб»єкта владних повноважень та стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року, позивач звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області про визнання протиправною поведінки суб»єкта владних повноважень та стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.09.2011 року в справі №2-а-5628/11 її позов до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області було задоволено та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 06.12.2010 року згідно з нормами статтей 39,50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач розпочав його виконання, здійснивши перерахунок пенсії згідно з прийнятим судом рішенням, а доплату по перерахунку ним нараховано в сумі 1086 грн. 08 коп. Оскільки на даний час заборгованість не погашена, то позивач просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та стягнути доплату по перерахунку пенсії у сумі 1086 грн. 08 коп..

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.09.2011 року в справі №2-а-5628/11 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області було задоволено частково, та відповідно визнано дії управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо відмови в перерахунку ним розмірів належних ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії по інвалідності протиправними та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок позивачу державної та додаткової пенсії по інвалідності з 06.12.2010 року відповідно до ст.ст.39,50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з загальновстановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та з урахуванням фактично виплачених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною поведінки суб'єкта владних повноважень та стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю, але як встановлено в судовому засіданні рішення суду виконано повністю, позивачу нараховано доплату, в чому саме полягає шкода та її розмір в позові не вказано.

Посилання позивача на те, що визначальним для вирішення спору, що є предметом судового розгляду, має бути положення чинного Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІУ. Зокрема ч. 3 ст.113 Закону де зазначено, що "В разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом та Пенсійним фондом, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду", не може бути взята до уваги судом так, як вказана частина ст.113 Закону була доповнена згідно із Законом N 107-УІ від 28.12.2007 - і вказану зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Крім того, Вищий адміністративний суд України інформаційним листом від 13.06.2012 року за №1483/12/13-12 зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Необхідно зазначити про те, що питання щодо вказаних в позові вимог є процесуальними, пов'язаними з виконанням судових рішень в адміністративних справах і вирішуються відповідно до розділу V "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" Кодексу адміністративного судочинства України а виконання рішень суду у примусовому порядку у відповідності Закону України "Про виконавче провадження". Також судом першої інстанці встановлено, що позивач до виконавчої служби по питанню примусового виконання рішення суду не звертався.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 15 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.