Ухвала суду № 38188625, 08.04.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"08" квітня 2014 р. Справа № 817/2937/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу УМВС України в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" лютого 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до УМВС України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до УМВС України в Рівненській області про скасування наказу № 201 о/с від 01 липня 2013 року про його звільнення з органів внутрішніх справ на підставі п. 63 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через скорочення штатів).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено повністю

Визнано протиправними та скасовано накази №201 о/с від 01.07.2013 року та №14 о/с від 21.01.2014 року в частині звільнення ОСОБА_3 в запас Збройних сил України за п.63 ("З" через скорочення штатів) та поновлено ОСОБА_3 на посаді.

Зобов"язано Управління УМВС України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період незаконного звільнення по дату прийняття судом постанови 06.02.2014 року.

Звернуто постанову до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Крім того, зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України "Про міліцію", та наказ МВС України від 22.03.2005 №181 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 р. за №559/10839), яким затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із норм Закону України "Про міліцію" та приписів Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно ст.18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року.

Кабінетом Міністрів України Постановою від 29 липня 1991 року за №114 затверджено Положення "Про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ" з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення).

Згідно п.8 Положення, дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, в тому числі, у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі, за станом здоров'я - відповідно до висновків військово-лікарської комісії.

Порядок звільнення зі служби особового складу органів внутрішніх справ регулюється Розділом VII Положення, та п.63 "з" Положення "Про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ" передбачена можливість звільнення зі служби за скороченням штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу з 11.11.1991 року, а на посаді молодшого інспектора супроводу служби супроводження та охорони спеціальних вантажів відділу спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області, з якої він був звільнений, з 01.05.1999 року - наказ №81 о/с.

Згідно поданих документів (особова справа), відповідачем проведені кадрова та атестаційна комісії УМВС Україні в Рівненській області за результатами якої, ОСОБА_3, в період перебування позивача на лікуванні по місцю проходження служби, був звільнений з органів внутрішніх справ на підставі п. 63 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через скорочення штатів).

В атестаційному листі від 23 травня 2013 року зазначено, що атестувався не молодший інспектор супроводу служби супроводження та охорони спеціальних вантажів відділу спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області, а інспектор відділення з обслуговування магістральних нафтопродуктопроводів ДП "ПрикарпатЗахідтранс" розташованих на території Рівненської області ВСМ при УМВС України в Рівненській області.

З письмового заперечення Відповідача від 16 жовтня 2013 року, що за результатами проведеної атестації - атестаційна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з ОВС. Від запропонованих інших посад ОСОБА_3 відмовився. На момент видання наказу УМВС України в Рівненській області від 01.07.2013 року №201 о/с в УМВС були відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_3 перебуває на лікарняному.

Як слідує з матеріалів справи, з 08 травня 2013 року по 26 липня 2013 року, позивач перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні про що свідчать медичні довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовців внутрішніх військ за №301445, №69, №156.

З зазначених підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3, в порушення ст.63 п. з (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі) посади на кадровій комісії УМВС не пропонувались і він на ній присутнім не був в зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Крім того встановлено, що 23 січня 2014 року представником відповідача суду надано витяг з наказу №14 о/с від 21 січня 2014 року про внесення часткових змін до наказу УМВС від 01.07.2013 року №201 о/с в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_3, а саме, що останнього вважати звільненим з ОВС - 26 липня 2013 року.

Таким чином, саме з метою відновлення прав Позивача, Відповідачем змінювалася дата його звільнення, тим самим було визнано незаконність звільнення - 01.07.2013 року.

Колегія суддів вважає, що посилання апелянта на виконання повноважень, які покладені на атестаційну комісію УМВС України в Рівненській області, а також щодо звільнення особи через скорочення штатів з посиланням на Інструкцію про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ є неправомірним і тому, рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та закону.

Відповідно до 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності винесених наказів, щодо звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ, та не надав будь-яких доказів про скорочення штату відділу спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу УМВС України в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" лютого 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" квітня 2014 р.

Роздруковано та надіслано: (рек. з пов. про вруч.)

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу УМВС України в Рівненській області вул. М.Хвильового,2,м.Рівне,33000

- ,