Ухвала суду № 38188544, 09.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3826/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Драчук Т. О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій відповідача по відмові у наданні позивачу дозволу на перереєстрацію автомобіля Volkswagen Passat, 1996 року випуску, колір синій, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належав її покійному чоловіку ОСОБА_3 протиправними та зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на переоформлення зазначеного вище автомобіля, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, без сплати платежів, передбачених пунктами 16, 41 "Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року.

31 жовтня 2013 року Хмельницьким окружним адміністративним судом постановлено відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

У апеляційній скарзі, ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відносини, які виникли на підставі факту передачі в 2003 році автомобіля ОСОБА_3, регулювались Порядком забезпечення інвалідів автомобілями від 08 вересня 1997 року, були триваючими за своїм характером і стосувалися не лише інваліда, а й третіх осіб (членів його сім'ї) у разі смерті інваліда та не могли бути припиненими шляхом внесення змін до правового акта або втрати ним чинності.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до частини 1 статті 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. При цьому, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 201-203 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 був власником автомобіля Volkswagen Passat, 1996 року випуску, колір синій, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який було отримано як гуманітарну допомогу інваліду - в 2003 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_2, як дружина померлого інваліда, що проживала з ним однією сім'єю, звернулась до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації із заявою про переоформлення автомобіля на своє ім'я.

Відповідачем було відмовлено позивачу у наданні дозволу на переоформлення автомобіля, оскільки автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, після смерті інваліда підлягає поверненню органам соціального захисту, що прямо передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями".

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, відповідно до пункту 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У даній справі такою подією (фактом) є смерть інваліда - ОСОБА_3.

Порядок від 8 вересня 1997 року був затверджений у зв'язку з прийняттям законів України: від 22 грудня 1995 року N 488 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та від 6 червня 1996 року N 230 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - з метою впорядкування забезпечення автомобілями різних категорій інвалідів і спрямований на захист інтересів інвалідів.

Відповідно до пункту 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року N 999, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Порядок від 8 вересня 1997 року був визнаний таким, що втратив чинність, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року.

Таким чином, питання про вилучення автомобіля після смерті інваліда, отриманого ним як гуманітарна допомога, повинно вирішуватись на підставі нормативно-правових актів, чинних на час смерті інваліда.

Так, відповідно до пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року N 999, автомобіль, отриманий інвалідом як гуманітарна допомога, після його смерті повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.

Отже, враховуючи те, що права та обов'язки у членів сім'ї ОСОБА_3 щодо спірного автомобіля виникло після його смерті, а не в момент забезпечення інваліда автомобілем, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Порядок від 19 липня 2006 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації діяло відповідно до вимог чинного законодавства і правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на переоформлення автомобіля.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16 травня 2012 року ( справа № 6-10цс12), від 07 листопада 2012 року ( справа № 6-118цс12), від 16 січня 2013 року (справа № 6-153цс12).

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржене судове рішення є законними та обґрунтованими і підстави для його скасування відсутні.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Драчук Т. О.

Сапальова Т.В.