Ухвала суду № 38187946, 08.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 1214/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Саласмахи О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Ягодинської митниці Міндоходів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністеррства доходів і зборів України про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України, в якому просив суд стягнути з відповідача середню заробітну плату за період з 15.02.2010 р. до 22.08.2013 р. в розмірі 306 788 грн. 58 коп., зобов'язавши відповідача провести необхідні відрахування на підставі цієї суми до пенсійного та інших фондів згідно вимог чинного законодавства; стягнути з відповідача моральне відшкодування в розмірі 100 000 грн.

05.11.2013р. позивач подав до суду клопотання та заяву про уточнення позовних вимог від 02.12.2013р., з урахуванням яких просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.02.2010 р. до 22.08.2013 р. в розмірі 251992,44грн., зобов'язавши відповідача провести необхідні відрахування на підставі цієї суми до пенсійного та інших фондів згідно вимог чинного законодавства; стягнути з відповідача моральне відшкодування в розмірі 100 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він має право на виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, зумовленого незаконним звільненням, а саме грошових коштів у сумі 251992,44грн. Позивач зазначає, що незаконне звільнення з роботи спричинило йому моральні страждання, які полягали у втраті сну, душевного спокою, погіршенні стану здоров'я. Завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 100 000 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів і зборів на користь ОСОБА_3 середній заробіток за період з 07.10.2010 року по 22.08.2013 року в розмірі 251 643 (двісті п'ятдесят одна тисяча шістсот сорок три) грн. 42 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 7678 (сім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 44 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допущено до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Ягодинська митниця Міндоходів і зборів України, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Ягодинської митниці Міндоходів і зборів, Міністеррства доходів і зборів України про стягнення середнього заробітку, відмовити повністю.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував конституційно закріпленого принципу свободи вибору громадянами виду своєї діяльності, та з метою визнання свого бажання працювати після прийняття судового рішення про поновлення на посаді, необхідна ініціатива поновленої особи з цього питання перед працедавцем, а визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, тому не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника. А оскільки затримка виконання судового рішення спричинена незалежними від відповідача причинами, в тому числі бездіяльністю ОСОБА_3 тому його вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі є безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта Ягодинської митниці Міндоходів і зборів України, яка апеляційну скаргу підтримала, позивача, ОСОБА_3 який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, а у відповідності до п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Ці положення кореспондуються з вимогами ч.5 ст.ст. 235 Кодексу законів про працю України.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або, яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Задовольняючи позовні вимоги частково, судом першої інстанції стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів і зборів на користь ОСОБА_3 середній заробіток за період з 07.10.2010 року по 22.08.2013 року в розмірі 251 643 грн. 42 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства та постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 7678 грн. 44 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно ч. 2 ст. 235 КЗпПУ передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення органу, який розглядає трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.

Згідно ч.1 ст.77 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Судом першої інстанції встановлено, що позивача, ОСОБА_3 поновлено на роботі з 07.10.2010р. згідно з наказом Державної митної служби України від 12.06.2013р. №1018-к, наказом Ягодинської митниці від 14.06.2013р. №374-к. та згідно листа - погодження до наказу № 374 - к від 14.06.2013 позивача фактично допущено до виконання його посадових обов'язків з 22.08.2013р., що не оспорювалось сторонами по справі.

У відповідності до ч.1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року N 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати». Вказаною постановою визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вищевказаною постановою , нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з ч.2 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи зз виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

З наведеного вбачається, що у позивача є право на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку з незаконним звільненням, за період з 07.10.2010р. по 22.08.2013р., а згідно довідки виданої Ягодинською митницею Міндоходів встановлено, що середній заробіток ОСОБА_3 за період роботи з 07.10.2010 року по 22.08.2013 року тривалістю 721 робочий день становить 251 643 (двісті п'ятдесят одну тисячу шістсот три гривні 42 коп.).

Колегія суддів погоджується, судом першої інстанції, що рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню. З огляду на наведене, з відповідача слід стягнути суму середнього заробітку позивача за один місяць в розмірі 7678, 44грн. (з розрахунку середньоденної заробітної плати за 22 робочі дні), а також щодо відмови в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів і зборів України - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року в справі № 813/7298/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор