Постанова № 38185710, 27.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 березня 2014 року 14:05 справа №826/2283/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Гусака А.М.;

Коротич Є.О.;

відповідача: Калашнікової О.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Айтіспейс"доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтіспейс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Айтіспейс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2013 року №0005862203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2283/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 27 березня 2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 16 вересня 2013 року №0005862203 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 пункту 58Податкового кодексу України, та відповідно до пункту 198,6 пункту 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Айтіспейс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року у розмірі 18 133 369,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 11 вересня 2013 року №0005862203 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено завищення ТОВ "Айтіспейс" сум податкового кредиту, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Зазначене порушення мотивоване наступним: у складі залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 21 податкової декларації з податку на додану вартість) зазначено суму 18 133 369,00 грн., яка включена до рядків 22 та 24 податкової декларації з податку на додану вартість; згідно додатку 2 до податкової декларації "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)" сума у розмірі 18 133 369,00 грн. виникла у червні 2013 року; у свою чергу податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2013 року згідно інформаційної бази "Податковий блок" не визнана як податкова.

Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про порушення пункту 6 статті 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41, а саме допущення арифметичної (методологічної) помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, виходячи з того, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2013 року разом із необхідними додатками отримана та прийнята відповідачем без зауважень, а повідомлень про неприйняття чи невизнання такої декларації від відповідача не надходило.

Доводи представника відповідача, озвучені в судовому засіданні, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Айтіспейс", керуючись наступним.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріали справи підтверджують, що засобами електронного зв'язку ТОВ "Айтіспейс" подало до ДПІ у Солом'янському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року, в якій:

- у рядку 21 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3)" задекларовано суму у розмірі 18 133 369,00 грн.;

- в рядку 22 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)" задекларовано суму у розмірі 18 133 369,00 грн.;

- в рядку 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)" задекларовано суму у розмірі 18 133 369,00 грн.

З огляду на те, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2013 року, яка відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, суду належить встановити лише правильність значення задекларованих сум.

Досліджуючи правильність задекларованих сум в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року, суд встановив:

- що задекларована в рядку 21 сума 18 133 369,00 грн. складає суму рядків 21.1, 21.2 та 21.3, а саме: 0+18 133 369,00 грн.+0, тобто є правильною; при цьому, сума в рядку 21.2 є значенням рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року - 18 133 369,00 грн.; у свою чергу рядок 20.2 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року обчислений як різниця рядків 19 та 20.1, а саме: 18 133 369,00 грн. - 0; а сума рядка 19 у розмірі 18 133 369,00 грн. обчислена як різниця рядків 17 та 9, а саме: 18 133 369,00 - 0,00 грн.

- задекларована в рядку 22 сума 18 133 369,00 грн. є різницею рядків 21 та 18, а саме: 18 133 369,00 грн.-0, тобто є правильною;

- задекларована в рядку 24 сума 18 133 369,00 грн. складає різницю між рядками 22 та 23, а саме: 18 133 369,00 грн.-0, тобто арифметично обчислена правильно.

Наведені розрахунки свідчать про відсутність арифметичної помилки при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, а декларування ТОВ "Айтіспейс" в рядках 22 та 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року суми у розмірі 18 133 369,00 грн. є арифметично правильним.

Відповідно до підпункту 4.6.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492 (далі по тексту - Порядок) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

У додатку 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)" (далі по тексту - додаток 2) зазначається, у тому числі залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду).

Суд встановив, що у поданому додатку 2 позивач зазначив залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) на рівні 18 133 369,00 грн., що дорівнює значенню рядка 22 підсумками поточного звітного періоду. При цьому такий залишок від'ємного значення виник у червні 2013 року.

Згідно податкової декларації з податку н додану вартість за червень 2013 року видно, що у рядку 20.2 "Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)" позивач задекларував суму у розмірі 18 133 369,00 грн.

Таким чином, дані додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року співпадають з даними податкової декларації, тобто відповідають даним податкового обліку.

При цьому суд звертає увагу, що правомірність формування суми від'ємного значення у розмірі 18 133 369,00 грн. відповідачем не спростовується та не є предметом доказування у даній справі.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на невизнання податкової декларації ТОВ "Айтіспейс" з податку на додану вартість за червень 2013 року як податкової та звертає увагу на наступне.

Як підтверджує копія квитанції №2, податкова декларація ТОВ "Айтіспейс" з податку на додану вартість за червень 2013 року, подана засобами електронного зв'язку, доставлена до ДПІ у Солом'янському районі 19 липня 2013 року.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Підпункт 49.11.2 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, при поданні податкової декларації засобами електронного зв'язку вона вважається прийнятою за наявності квитанції про її отримання та не надання контролюючим органом повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації.

Вважаючи податкову декларацію ТОВ "Айтіспейс" з податку на додану вартість за червень 2013 року такою, що "не визнана як податкова", відповідач посилається на дані бази "Податковий блок".

Суд звертає увагу, що чинний Податковий кодекс України не визначає такого поняття як "невизнання податковою звітністю" та не встановлює такого порядку; в разі ж складення податкової декларації з недотриманням встановлених вимог передбачено обов'язок контролюючого органу надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації.

Як встановлює частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Виходячи з приписів пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, єдиним належним доказом відмови у прийнятті податкової декларації може бути письмове повідомлення контролюючого органу про відмову у прийнятті податкової декларації з доказами направлення платнику податків.

Разом з тим, відповідач, на якого покладено обов'язок доказування, не надав суду письмового повідомлення контролюючого органу про відмову у прийнятті податкової декларації ТОВ "Айтіспейс" з податку на додану вартість за червень 2013 року та доказів надіслання такого повідомлення позивачу.

За таких підстав, податкова декларація ТОВ "Айтіспейс" з податку на додану вартість за червень 2013 року вважається прийнятою.

Таким чином, на думку суду, висновки Акта перевірки про безпідставне декларування позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року суми у розмірі 18 133 369,00 грн. є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Безпідставними є також висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41.

Так, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас суд звертає увагу, що під час камеральної перевірки відповідачем не досліджувались та не могли досліджуватись господарські операції ТОВ "Айтіспейс" та встановлюватись наявність відповідних податкових накладних.

Що стосується посилань на Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41, то даний нормативно-правовий акт втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, тому посилання на нього є помилковим.

Враховуючи викладене, зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року у розмірі 18 133 369,00 грн. є протиправним, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 16 вересня 2013 року №0005862203 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом'янському районі не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Айтіспейс" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтіспейс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 16 вересня 2013 року №0005862203.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтіспейс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко