Постанова № 38185574, 11.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1369/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П

за участю секретаря: Грабової Я.О.

сторін:

позивач: Пущенська О.А. - представник за довіреністю

відповідач: Астахова Ю.М. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№0000412202; 0000422202 від 07.02.2014р,-

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення №№0000412202; 0000422202 від 07.02.2014р.

В обгрунтувнання позовних вимог позивач зазначив, що в Акті №77/1554-22-03/31519010 від 23.01.2014 року про результати камеральної/електронної перевірки даних, задекларованих в Декларації з ПДВ від 16.01.2014 року та додатку до неї за грудень 2013 року, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №№0000412202; 0000422202 від 07.02.2014р., відповідачем не розкрита суть порушення саме норми ст. 192 Податкового кодексу України, за яке власно і можливе застосування відповідальності у вигляді нарахованих сум податкового зобов'язання, а також Порядку № 678, а лише описано порушення порядку заповнення декларації по ПДВ, положень "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 року № 678.

Позивач вважає, що дії ТОВ «Цемент» повністю узгоджуються з нормами законодавства, процедура коригування у зв'язку зі зміною компенсації та переглядом ціни у бік її підвищення оформлена вірно, постачальником та покупцем проведено усі заходи, передбачені законодавством. В гр. 8 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ чітко відображена підстава коригування «зміна ціни», що підтверджується і податковим органом.

Таким чином, позивач зазначив, що факт наявності порушень ст. 192 Податкового кодексу України не доведений податковим органом, з акту перевірки не вбачається в чому саме виразилось порушення платником податків законодавства та якими доказами це порушення підтверджується.

Представник позивача в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення №№0000412202; 0000422202 від 07.02.2014р. прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені нормами Податкового кодексу України, в зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемент» було надано до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року (від 16.01.2014 року №90087534111), Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану (Додаток 1) від 16.01.2014 №9087534007 (Т.1, а.с.23-25).

23 січня 2014 року начальником відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Пужайло О.М. на підставі п.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих в Декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 року №90087534111 та додатку №1 до декларації від 16.01.2014 року №9087534007 за грудень 2013 року.

За наслідками перевірки складено акт №77/15-54-22-03/31519010 від 23.01.2014 року «Про результати камеральної/електронної перевірки даних, задекларованих в Декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 року №90087534111 та додатку №1 до декларації від 16.01.2014 року №9087534007 за грудень 2013 року», відповідно до якого встановлено, що внаслідок порушення вимог п.п.192.1.1. п. 192.1 ст. 192, п.п.192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України, вимог п. 14 Розділу 3, п.4.5 Розділу 5 Наказу Міністерства доходів та зборів України №678 від 13.11.2013р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» за грудень 2013 року, занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 965 345 грн., завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 2 696 209 грн. (Т.1, а.с.7-11).

28.01.2014 року позивачем подано заперечення на акт перевірки №77/15-54-22-03/31519010 від 23.01.2014 року, які відповідно до листа від 04.02.2014 року за №1657/10/15-54-22-02 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін (Т.1, а.с.221-224).

На підставі акту перевірки №77/15-54-22-03/31519010 від 23.01.2014 року ДПІ у Суворовському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412202 від 07.02.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 448 017 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000422202 від 07.02.2014р., яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 2 696 209 грн. (Т.1, а.с.19-20).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь є порушення позивачем п.п.192.1.1-192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України та вимог п.14 Розділу 3, п.4.5 Розділу 5 Наказу Міністерства доходів та зборів України.

Згідно п.192.1. ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно підпункту 192.1.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Відповідно до 192.1.2 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

В акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення зазначено, що на порушення вимог п.п.192.1.1. п. 192.1 ст. 192, п.п.192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України ТОВ «Цемент» при заповненні гр. 8 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток 1) від 16.01.2014 №9087534007) не відображено підстави для проведення коригування обсягів поставки та сум податку на додану вартість по контрагенту Публічне акціонерне товариство «Подільський цемент», які пов'язані з поверненням товарів відповідно вимог п. 14 Розділу 3, п.4.5 Розділу 5 Наказу Міністерства доходів та зборів України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» проведено збільшення податкового кредиту на загальну суму 3 661 554 грн.

Судом не приймаються до уваги зазначені висновки відповідача, викладені в акті камеральної перевірки №77/15-54-22-03/31519010, оскільки як встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні ТОВ «Цемент» при заповненні р.. 8 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток 1) від 16.01.2014 №9087534007) в якості підстав для проведення коригування обсягів поставки та сум податку на додану вартість по контрагенту Публічне акціонерне товариство «Подільський цемент» зазначено «зміна ціни».

В той час, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної ПАТ «Подільський цемент», на підставі яких здійснено коригування сум ПДВ та з останніх вбчається, що причиною коригування є зміна ціни, однак зазначені розрахунки взагалі не перевірялися податковим органом під час проведення камеральної перевірки.

Пунктом 4.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 (далі - Порядок), передбачено, що у рядку 16.1 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу, обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1, тобто передбачено можливість коригування податкового кредиту.

Згідно п.п.4.5.1.3 Порядку, у рядку 16.1.3 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, за якими податок на додану вартість не включався до податкового кредиту і які було включено у рядок 15.2. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1) до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Відповідно п. п. 18 -20 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (чинний на момент виникення спірних правовідносин), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця.

Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

Таким чином ТОВ «Цемент», дотримуючись зазначених вимог у графі - підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість таблиці 1 розділу I додатку 1 до декларації, була зазначена підстава «зміна ціни» для коригування податкових зобов'язань, згідно якої відбулось коригування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача стосовно того, що Податковим кодексом не зазначено такої підстави для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість, як «зміна ціни», а тому податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п.192.1.1. п. 192.1 ст. 192, п.п.192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України, з огляду на наступне.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що процедура коригування здійснена у зв'язку із зміною компенсації та переглядом ціни у бік її підвищення

Окрім того, судом встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку, в той час як достовірність коригування взагалі не досліджувалась.

Суд звертає увагу, що згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено порядок проведення камеральних перевірок.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Наказом Міністерстова доходів та зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та порядку проведення камеральних перевірок податкової звітності платника податків крім перевірок податкової декларації про майновий стан та доходи та податкової декларації платника єдиного податку- фізичної особи-підприємця.

Згідно п. 3.1.1 п. 3.1 зазначеного Порядку податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є: 3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; 3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1 подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).

За наявності вказаних додатків обов'язковим є безпосереднє зіставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації, перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

Відповідно п. п.3.1.3.3. п. 3 зазанченого Порядку при перевірці декларацій, в яких заповнені рядки 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3, необхідно з'ясувати причини коригування, правильність заповнення форми та відповідність цих коригувань статті 192 Кодексу.

Відповідно до листа ДПА України № 17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року «Відносно оформлення акту про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) відносно окремих загальнодержавних та місцевих податків та зборів», акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках: за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку); якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Як встановлено судом, під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих в декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 року №90087534111 та Додатку №1 до зазначеної декларації за грудень 2013 року не встановлено наявність арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку).

Як вбачається з акту перевірки, відповідач всупереч зазначених норм, при проведенні камеральної перевірки, прийшов до висновку про порушення ТОВ «Цемент» вимог п.п.192.1.1 -192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України, в зв'язку з чим вважає, що позивачем занижено суми податку на додану вартість у розмірі 965 345 та завищено суми відємного значення об'єкта оподаткування на суму 2 696 209 грн.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача без проведення документальної перевірки щодо достовірності заповнення гр. 8 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, були відсутні підстави згідно акту камеральної перевірки приходити до висновку про порушення ТОВ «Цемент» вимог п.п.192.1.1 -192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України та, відповідно, приймати податкові повідомлення-рішення №0000412202 від 07.02.2014р.; № 0000422202 від 07.02.2014р.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій в ході проведення камеральної перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№0000412202; 0000422202 від 07.02.2014р., - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №№0000412202; 0000422202 від 07.02.2014р.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 квітня 2014 року.

Суддя: Г.П. Самойлюк