Ухвала суду № 38184769, 10.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року м. Київ К/800/7093/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі № 826/15865/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування, припису постанови та наказу, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Н-М" звернулося в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати: припис від 10.09.2013р. про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, постанови № 405/13 від 17.09.2013р. про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Н-М" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наказу №39 д від 19.09.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.09.2013р., які стали підставою для прийняття оскаржуваного припису та постанови, не відповідають фактичних обставинам справи, а тому зазначені рішення відповідача підлягають скасуванню

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнаний протиправним та скасований припис від 10.09.2013р. про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та норм. Визнана протиправною та скасована постанова № 405/13 від 17.09.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Визнаний протиправним та скасований наказ інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 39 д від 19.09.2013р.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (Далі - Інспекція ДАБК у м.Києві) за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил товариством з обмеженою відповідальністю "Н-М" (Далі - ТОВ "Н-М") складений акт позапланової перевірки від 10.09.2013р. та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.09.2013р. За результатами перевірки Інспекцією ДАБК у м. Києві встановлені порушення ТОВ "Н-М" ч.1 ст.34 та ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та складений припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача в строк до 10.10.2013р. усунути виявлені порушення у встановленому законодавством порядку. За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності ТОВ "Н-М" визнане винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладений штраф у розмірі 424390,00 грн.

Також, за результатами проведеної позапланової перевірки від 19.09.2013р. Інспекцією ДАБК у м. Києві прийнятий наказ № 39 д, яким скасований сертифікат № 16411044292 від 20.11.2011р., що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкту: "Реконструкція незавершеного будівництвом об'єкту експериментально-виробничого комбінату під оптово-торгівельну базу з митним складом, супермаркет "Plaza-Pacific" та швейний цех по вул. Сиваська, 1-А у Дніпровському районі м. Києва проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки відповідача про порушення ТОВ "Н-М" вимог ч. 1 ст. 34 та ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є необґрунтованими, оскільки будівельні роботи на зазначеному об'єкті були завершені в 2011р., при цьому не було встановлено факту змін техніко-економічних показників (функціонального призначення) окремої нежитлової частини будівельного комплексу. Разом із тим, видаючи наказ про скасування сертифікату Інспекцією ДАБК у м.Києві були перевищені надані їй повноваження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1. направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2. реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3. видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення - виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Відповідач посилається на перебудування введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва та зміні техніко-економічних показників (функціонального призначення) окремої нежитлової частини комплексу (на момент перевірки окрема нежитлова частина комплексу обладнана станками для виробництва меблів з дерева) без документів, що надають право на виконання таких робіт.

Судами встановлено та підтверджується також висновком експерта Лісниченка С.В. ТОВ Центр судових експертиз "Альтернатива" №47/13 від 30.10.2013р., що приміщення окремої нежитлової частини комплексу відведені для розміщення торгівельних секцій з відповідними службовими та допоміжними приміщеннями в порівнянні з даними проектної документації та даними технічного паспорту БТІ від 26.05.2009р. не змінювалися, перебудова не виконувалася, а також відсутні ознаки встановлення (монтажу) демонтажу верстатів для виробництва меблів з дерева.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем під час проведення перевірки була встановлена лише безпосередня наявність в зазначеному приміщенні верстатів для виробництва меблів, проте не було досліджено факту їх встановлення (монтажу) на фундаментну основу, наявність отворів в керамічній плитці під кріплення верстатів до підлоги без влаштування фундаменту або інших ознак, які б вказували на зміну функціонального призначення приміщення.

З урахуванням встановлених обставин висновки відповідача про порушення ТОВ "Н-М" вимог ч.1 ст.34 та ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є необґрунтованими, а факт зміни техніко-економічних показників (функціонального призначення) окремої нежитлової частини будівельного комплексу не встановлений та не знайшов свого підтвердження.

Відповідачем 20.11.2011 року виданий сертифікат серії КВ № 16411044292, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Відповідно пп. 13 п. 5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 № 1434(Далі - Положення №1434) Держархбудінспекція, серед іншого, має право скасовувати рішення, прийняті інспекціями з порушенням норм законодавства.

Згідно п.7 Положення №1434 встановлено, що Держархбудінспекція видає у межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до її компетенції, та контролює їх виконання.

Одним із завдань Держархбудінспекції є проведення перевірок додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також вона є органом, до якого можуть бути оскаржені дії і рішення посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, а у випадку виявлення за результатами контролю порушення норм законодавства при прийнятті інспекціями державного архітектурно - будівельного контролю рішень, вона має право на скасування таких рішень.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що п. 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 225, яким визначено коло повноважень інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, не передбачене право інспекцій на скасування власних наказів та сертифікатів відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, також не передбачене право на перегляд власних рішень.

З аналізу наведеного вбачається, що повноваження на скасування наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю має лише Державна архітектурно-будівельна інспекція.

З огляду на наведене відповідачем були перевищені надані йому повноваження, оскільки повноваженнями на скасування рішень інспекцій з державного архітектурно-будівельного контролю, прийнятих з порушенням чинного законодавства, має Державна архітектурно-будівельна інспекція, а її територіальні органи такими повноваженнями не наділені.

Враховуючи вищенаведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно

помічник судді М.В. Дрибас