Ухвала суду № 38184149, 03.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2014 рокусправа № 808/7113/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі №808/7113/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області до публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

в с т а н о в и В:

Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області звернулося до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» заборгованості по виплаті та доставці пільгової пенсії за період травень-серпень 2013 року у сумі 89614,81грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилається на те, що публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин», в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодувало управлінню ПФУ фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії (за списком №2), яку призначено колишнім працівникам підприємства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована обов'язком підприємства відшкодовувати Фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги ст..100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які на дату введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто станом на 01.01.1992р., мали необхідний пільговий стаж для призначення пільгових пенсій. За позицією відповідача, якщо особа набула необхідний пільговий стаж до 01.01.1992р., тобто на той час мала право на призначення пільгової пенсії у відповідності до ст..100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то підприємство не має обов'язку відшкодовувати пенсійному органу фактичні витрати на виплату та доставку таких пільгових пенсій, оскільки Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено обов'язок підприємства відшкодовувати 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. «а», п. «б» - «з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також відповідач вказує на те, що позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про те, що пенсії особам призначено саме на підставі ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім цього, заявник апеляційної скарги не погоджується з тим, що з основним розміром пенсії підприємство зобов'язано

відшкодовувати і її підвищення, що передбачено ст..42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, що підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, протоколами та розпорядженнями про призначення пенсії.

Фактичні витрати на виплату та доставки пільгової пенсії, за травень-серпень 2013 року, склали 89614, 81 грн., що підтверджується відповідними розрахунками, які направлені на адресу відповідача.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті (ч.2 ст.13 Закону).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. №1461 частину 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» пунктами, якими встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А саме, Законом №1461 доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом четвертим відповідно до якого об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також Законом №1461 встановлено розмір збору з зазначеного об'єкту оподаткування - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (ст..4 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зберігається зазначений вище порядок відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про те, що ПАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин» зобов'язане сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розміру від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до ст..100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, вказана норма регулює порядок призначення пенсій особам, які на дату введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто станом на 01.01.1992р., мали необхідний пільговий стаж для призначення пільгових пенсій.

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72 р.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення"; "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «а», "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, відшкодуванню не підлягають лише пенсії, призначені відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, визначальними обставинами для вирішення питання щодо відсутності обов'язку підприємства відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій є факт призначення особі пенсії відповідно до ст..100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не факт наявності у особи, станом на 01.01.1992р., стажу для призначення пільгової пенсії, про що помилково зазначив суд першої інстанції.

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що пенсії, відшкодування витрат на виплату та доставку яких, є предметом спору у цій справі, призначені у відповідності до п. «б-з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Такими доказами є довідки ПАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин», на підставі яких призначалися пенсії, протоколи про призначення пенсії, які свідчать про врахування періоду роботи пенсіонерів і після 01.01.1992р.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам.

Не погоджується колегія суддів і з доводами відповідача про неправильність розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з огляду на включення до нього надбавок, доплат, підвищення пенсії.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що у періоді, за який позивачем ставиться питання про відшкодування фактичних витрат (травень-серпень 2013 рік), до розрахунку сум пенсії не входили будь-які надбавки чи доплати, що фактично не заперечувалось відповідачем з огляду на доводи, які викладено у клопотанні про витребування доказів та пояснень до цього клопотання. В той же, час збільшення розміру виплачених пенсій, порівняно з розміром їх призначення, пов'язане з її перерахунком у відповідності до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Згідно із п.6.6 Інструкції №21-1 додаткові пенсії, витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Отже, вказаною нормою право визначено витрати, які не підлягають відшкодуванню підприємствами.

Зазначений перерахунок пенсії, внаслідок чого збільшуються призначені пенсії, врегульовано ст..28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки такий перерахунок встановлений Законом №1058, а збільшення розміру пенсії внаслідок перерахунку становить її основний розмір, то доводи відповідача про відсутність у підприємства обов'язку відшкодовувати таке «підвищення» є необґрунтованим.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі № 808/7113/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 04.04.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк