Ухвала суду № 38183878, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2014 рокусправа № 808/5372/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року по справі №808/5372/13-а за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулось до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0000740024, №0000750024 та №0000760024 від 27 травня 2013 року, якими підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо не підтвердження господарських операцій з ТОВ «Технопромгруп» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів проведено виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Технопромгруп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період поставки з 01.06.2012 по 31.06.2012, за результатами якої складено акт №217/24-1/00191230 від 08.05.2013 року.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 755 200 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Технопромгруп», у т.ч. за 3 квартали 2012 року у сумі 377 600 грн. та за 2012 рік у сумі 755 200 грн. (у т.ч. 4 квартал 2012 року у сумі 377 600 грн.);

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення за червень 2012 року на суму ПДВ 151 040 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року на суму ПДВ 151 040 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Технопромгруп».

Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", у перевіреному періоді, мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Технопромгруп».

За результатами перевірки ДПІ зроблено висновок про відсутність факту постачання товарів від ТОВ «Технопромгруп» на адресу ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь". Таких висновків, ДПІ дійшла з огляду на акт перевірки контрагента позивача, складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №653/226/373301047 від 15.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Технопромгруп» з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.10.2012», яким документально не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Технопромгруп» господарських операцій із контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за червень 2012 року, зроблено висновок про нікчемність укладених угод за вказаний період.

Крім цього, СДПІ вказує на те, що ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" не надало до перевірки товарно-транспортні накладні, які б свідчили про факт транспортування товару від продавця до покупця.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що господарські взаємовідносини між ВАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «Технопромгруп» є непідтвердженими, у зв'язку з чим формування витрат та податкового кредиту по цим взаємовідносинам є неправомірним.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів 27 травня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000740024, згідно якого ВАТ «Запоріжсталь» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 151 040,00 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 75520,00 грн.; №0000750024, згідно якого ВАТ «Запоріжсталь» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 151 040,00 грн.; №0000760024, згідно якого ВАТ «Запоріжсталь» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в розмірі 755 200,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують факт здійснення самої господарської операції (поставки товару).

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо відсутності факту укладених правочинів, має бути доведеним (спростованим) факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Технопромгруп».

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Технопромгруп».

Так, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Технопромгруп» (Продавець) укладено договір поставки від 21.10.2011р. №20/2011/195, предметом якого є поставка обладнання (а.с.76-81). На виконання умов договору, ТОВ «Технопромгруп» у червні 2012 року було реалізовано на адресу позивача поковки коліс на суму 755 200 грн., крім того ПДВ - 151 040 грн.

Фактичне виконання сторонами умов договорів підтверджується податковими накладними № 127 від 19.06.2012р. та №150 від 22.06.2012р., видатковими накладними №РН-001180 від 19.06.2012р., №РН-001204 від 22.06.2012р., рахунками, виписками з сертифікатів якості.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, про що свідчать надані платіжні доручення.

Вказані первинні документи надавалися підприємством до перевірки та відображені в Акті перевірки. При цьому, будь-яких зауважень щодо їх складення, перевіряючими особами висловлено не було. Крім цього, в акті перевірки відображено про факт оприбуткування поставлених товарів позивачем.

Щодо доводів СДПІ про ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

З акту перевірки не вбачається того, що посадові особи СДПІ, під час проведення перевірки, вимагали від позивача надати письмові пояснення щодо встановлених порушень (ненадання до перевірки документів), не вбачається того, що позивач відмовився надавати документи, які зазначені в Акті як відсутні, відсутні докази відмови посадових осіб платника надати витребувані документи. Оскільки, відповідачем не надано доказів дотримання вимог зазначено Порядку, в цій частині, то доводи представника відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, судом до уваги не приймаються. Та з цих підстав, колегія суддів вважає обґрунтованим прийняття як доказів та дослідження судом першої інстанції товарно-транспортних накладних, які свідчать про факт транспортування товарів від ТОВ «Технопромгруп».

Так. позивач на підтвердження поставки товару, надав до суду першої інстанції копії товарно-транспортних накладних за 19.06.2012 та 22.06.2012 складені підприємством ТОВ «Технопромгруп» та копії витягів з книги ввозу - вивозу матеріальних цінностей на ВАТ «Запоріжсталь» за 19.06.2012 та 22.06.2012.

Отже, факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними та витягами з книги ввозу - вивозу матеріальних цінностей на ВАТ «Запоріжсталь».

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів (робіт, послуг), осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Таким чином, встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів ДПІ щодо відсутності факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Технопромгруп», а відповідно і про безпідставність доводів ДПІ щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та завищення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Технопромгруп».

Посилання СДПІ на акт перевірки постачальника позивача, складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №653/226/373301047 від 15.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Технопромгруп» з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.10.2012», суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки з цього акту вбачається лише те, що зустрічна звірка ТОВ «Технопромгруп» проведена не була, тому цей акт не може свідчити про обставини, які б вказували на безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Технопромгруп».

Правильними є і висновки суду першої інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення СДПІ, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Так, зі змісту акту перевірки (стор.19 Акту) вбачається, що СДПІ дійшла висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року на загальну суму ПДВ 151040грн по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Технопромгруп».

Встановивши обставини, які свідчать про те, що ВАТ «Запоріжсталь» не заявляло до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 151 040грн. у липні 2012 року по взаємовідносинам із ТОВ «Технопромгруп», суд першої інстанції правильно вказав на необґрунтованість рішення СДПІ, яким зменшено суму бюджетного відшкодування, що взагалі не була заявлена до відшкодування позивачем.

Оскільки, будь-яких інших підстав для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень акт перевірки не містить, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості вказаних рішень СДПІ.

Вказані висновки суду першої інстанції, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідачем не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач лише посилається на висновки, які зроблено в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, як зазначене вище, судом надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року по справі №808/5372/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 21.03.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк