Рішення № 38181529, 09.04.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1168/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Годованець І. А.

Доповідач Суровицька Л. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючої судді: Суровицької Л.В.,

суддів: Авраменко Т.М., Чельник О.І.

при секретарі: Крисановій Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді в режимі відео- конференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Банк зазначав, що відповідно до укладеного договору № KGXRRX09060012 від 02 травня 2007 року відповідач отримала кредит у розмірі 2 160 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Заявою відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між нею і Банком договір. В порушення умов договору про щомісячне внесення коштів на повернення кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконувала, тому станом на 29 січня 2014 року утворилась заборгованість всього в сумі 25 754 грн.63 коп., з яких: 1253 грн.18 коп. - заборгованість за кредитом; 9770 грн.20 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13028 грн.65 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1202 грн.60 коп. - штраф (процентна складова).

Банк просив суд стягнути заборгованість з відповідача на його користь (а.с.2-3).

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2014 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором та судові витрати (а.с.42).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, зокрема, що суд не врахував здійснену нею згідно платіжних доручень сплату коштів та виконання зобов'язань перед Банком у повному обсязі, а також те, що за своїм матеріальним станом вона не має можливості сплатити заявлену банком суму заборгованості (а.с.47-48).

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, а представник Банку заперечив проти них і просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до заяви позичальника № KGXRRX09060012 від 02 травня 2007 року відповідач отримала строковий кредит у сумі 2160 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 51 грн.84 коп. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 360 грн. коп. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) строки, з кінцевим терміном повернення 02 травня 2009 року включно. Погашення заборгованості мало здійснюватися щомісяця у сумі 153 грн.69 коп. в період сплати, за який приймається період з « 20» по « 25» число кожного місяця.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), Тарифами складає між нею та Банком кредитно-заставний договір (а.с.6).

Зобов'язання, передбачені кредитним договором, відповідач належним чином не виконувала. З розрахунку суми заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, убачається, що станом на 29.01.2014 року заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» складає 25 754 грн.63 коп., а саме: 1253грн.18 коп. заборгованості за кредитом, 9770 грн.20 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, , 13028 грн.65 коп пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1202 грн. 60 коп. штрафу (процентна складова) (а.с.4-5).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Згідно з ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч.1ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони домовились про те, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.5.1,5.2,5.3 цих Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником (п.5.4 Умов). Також сторони домовились про збільшення позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки - до 5 (п'яти) років (п.5.5 Умов). Банк звернувся до суду з позовом 11 лютого 2014 року (а.с.2).

Заперечуючи проти позову та рішення суду першої інстанції, відповідач зазначала, що суд не врахував надані нею на підтвердження виконання зобов'язань за кредитним договором платіжні доручення, відповідно до яких вона повернула кошти Банку повністю.

Вказані доводи відповідача спростовуються поясненнями представника Банку, умовами кредитного договору та розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Відповідно до розрахунку, наданого Банком, всі кошти сплачені відповідачем в період з 19 червня 2007 року по 26 травня 2009 року на загальну суму 3 695 грн. зараховані в рахунок погашення кредиту.

Проте, у зв'язку з тим, що відповідач не дотримувалась щомісячного періоду сплати коштів на повернення кредиту та процентів за користування ним, визначеного у договорі з « 20» по « 25» число кожного місяця, через порушення строків виконання зобов'язань за договором, виникла прострочена заборгованість, а також були нараховані Банком відповідно до умов договору пеня і штраф.

Тому за таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором, є правильним.

Доводи апеляційної скарги цього висновку суду не спростовують.

Проте, розглядаючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу та не дав правову оцінку доводам відповідача про те, що вона є малозабезпеченою особою, матеріально не спроможна сплатити Банку, нараховану ним неустойку.

Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Пунктом 5.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що в разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості (п.5.3 договору).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (ч.1 ст.546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В запереченнях на позовну заяву , у своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції відповідач зазначала про те, що розмір пені є значно завищеним, неспівмірним із заборгованістю по тілу кредиту, а також посилалась на наявність у неї тяжких матеріальних обставин.

Як свідчать матеріали справи заборгованість по тілу кредиту складає 1253 грн.18 коп., а пеня, нарахована Банком в сумі 13028 грн.65 коп.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що розмір пені є значно завищеним, неспівмірним із заборгованістю по тілу кредиту, що суперечить принципам справедливості та добросовісності та є підставою для зменшення пені.

Враховуючи те, що відповідач виконувала умови договору, на погашення тіла кредиту сплатила 906 грн.83 коп., розмір заборгованості по кредиту становить 1253 грн.718 коп., крім пені відповідач за умовами договору сплачує штраф, а пеня встановлена у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочення, виходячи з того, що межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, колегія суддів вважає, що розмір пені необхідно зменшити з 13028 грн. 65 коп. до 5 000 грн.

Також колегія суддів враховує рішення Конституційного Суду України у справі № 1-26/2011 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011, в якому зазначено, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, що згідно п.4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.

З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором від 02 травня 2007 року , яка склалась станом на 29 січня 2014 року, з урахуванням зменшення пені в сумі 17 725 грн.98 коп.

Відповідно до ч. 1 і ч.5 ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача понесені судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: судовий збір в сумі 177 грн.25 коп.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст..309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № № KGXRRX09060012 від 02 травня 2007 року, визначену станом на 29 січня 2014 року в сумі 17 725 грн.98 коп. (сімнадцять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень дев'яносто вісім копійок), яка складається з 1253 грн.18 коп. заборгованості за кредитом; 9770 грн.20 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 5 000 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1202 грн.60 коп. - штраф (процентна складова), а також судовий збір в сумі 177 грн.25 коп. (сто сімдесят сім гривень двадцять п'ять копійок).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя:

Судді: