Ухвала суду № 38180118, 25.02.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 412/2480/13-к

Провадження № 11кп/782/68/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2014 р. м. Луганськ

Апеляційний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Белаха А.В.,

суддів - Барабашева В.Я. та Павленко Т.І.,

за участю секретаря - Глусенка А.С. ,

прокурора - Мельникова Д.О.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Луганської обл. кримінальне провадження за апеляційними скаргами ст. прокурора прокуратури Краснодон-ського р-ну Луганської обл. Цукорова Е.В. та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красно-донського міськрайсуду Луганської обл. від 8.11.2013 р., -

в с т а н о в и в:

Цим вироком ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у м. Молодогвар-

дійськ Луганської області, громадянин України,

має середню спеціальну освіту, не одружений, ра-

ніше судимий:

- 20.04.2005 р. Краснодонським міськрайсудом

Луганської обл. за ст. 185 ч. 3, 263 ч. 1, 70 КК Ук-

раїни до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на

підставі ст. 75 КК України від відбування покаран-

ня звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 6.09.2005 р. Краснодонським міськрайсудом Лу-ганської області за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 ро-ків позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК Украї-ни приєднано 7 місяців позбавлення волі за попе-

реднім вироком, остаточно призначено 3 роки 7 місяців позбавлення волі; вирок змінено ухвалою Апеляційного суду Луганської обл. від 1.11.2005 р., відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за попереднім вироком, ос-таточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 6.10.2009 р. Краснодонським міськрайсудом Лу-

ганської обл. за ст. 185 ч. 3, 263 ч. 2, 296 ч. 2, 70

КК України до 3 років позбавлення волі;

- 24.12.2012 р. Краснодонським міськрайсудом

Луганської області за ст. 309 ч. 1, 309 ч . 2, 263

ч. 1, 185 ч. 2, 15 ч. 2-ст. 185 ч. 2, 70 КК України до

4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК Ук-раїни від відбування покарання звільнений з іспи-товим строком 3 роки,

не працює, зареєстрований АДРЕСА_2, проживає

АДРЕСА_3,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частко-вого складання призначених покарань, призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання при-значене за вироком Краснодонського міськрайсуду Луганської обл. від 24.12.2012 р. у вигляді 1 року позбавлення волі та призначено покарання за сукупністю злочинів у вигляді 6 років позбав-лення волі.

За ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 115 КК України призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено пока-рання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виг-ляді 10 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, приєднано частково невідбуте покарання за вироком Краснодонського міськрайсуду Лу-ганської обл. від 24.12.2012 р. у вигляді 2 років позбавлення волі і остаточно призначено покаран-ня за сукупністю вироків у вигляді 12 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено тримання під вартою. Строк покарання ОСОБА_2 обраховано з дня затримання, тобто з 30.01.2013 р.

Питання про речові докази, судові витрати та цивільні позови судом вирішені відповідно до КПК України.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 21.05.2012 р. о 21год. 30 хв. він пов-торно, за попередньою змовою з особою, стосовно якої кримінальне провадження закрито у зв'зку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 р., прийшли до необгородженого парканом будинку АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_5, розташованому на АДРЕСА_4, де побачив на даху будинку шифер. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 та особа, яка помер- ла, переконавшись що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли у двір. Підійшовши з правої сторо-ни від вхідної двері до вікна, ОСОБА_2 зняв за допомогою викрутки скло, заліз на дах будинку, де за допомогою наявних при собі інструментів - викрутки та пасатижів, таємно викрав з даху будин-ку шифер у кількості 20 шт., передаючи його в руки особі, яка пізніше померла, на землю і пере-несли їх до лісосмуги. Вартість одного листа восьмихвильового шиферу, згідно довідки ПП ОСОБА_6, складає 63,6 грн. Після скоєного ОСОБА_2 та особа, яка пізніше померла, залишили місце події, викрадене обернули на свою користь та розпорядились ним на свій розсуд. В резуль-таті злочинних дій ОСОБА_2 та особи, яка померла, потерпілому ОСОБА_5 була заподіяна шкода на суму 1272 грн.

22.05.2012 р. о 23 год. ОСОБА_2 повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на тає-мне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з особою, стосовно якої кримінальне про-вадження закрито у зв'зку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 р., поєднаним з проникненням у сховище, прий-шов до АДРЕСА_5, який належить ОСОБА_7, розташованому в АДРЕСА_5, де побачили металеві вироби. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 та осо-ба, яка пізніше померла, переконавшись що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли у двір та за допомогою дерев'яної палиці таємно викрали металеву хвіртку вагою 50 кг і перенесли її до лісо-смуги.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна за попере-дньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у сховище, 23.05.2012 р. о 21 год. ОСОБА_2 з особою, стосовно якої кримінальне провадження закрито у зв'зку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 р., по-вернулися до АДРЕСА_5, де за допомогою дерев'яної палиці та колісної тачки зняли двостулко-ві ворота загальною вагою 200 кг, а також металеву шафу вагою 300 кг та перевезли їх на тачці до лісосмуги. Залишили місце події, викрадене обернули на свою користь та розпорядились ним на свій розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_2 та особи яка померла пізніше, потерпілому ОСОБА_7 була заподіяна шкода на загальну суму 990 грн.

27.06.2012 р. о 21 год. ОСОБА_2, повторно, прийшов до АДРЕСА_6, де, переконавшись що за його діями ніхто не спостері-гає, зайшов у двір, підійшовши з правою сторони до вхідної двері до вікна, за допомогою викрут-ки зняв скло та видавив в середину металеву решітку, проліз через вікно в кімнату будинку і поба-чив біля стіни велосипед і таємно викрав з кімнати будинку велосипед марки «FormuIa» модель «OutIander 26» вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи 1274 грн. Після скоє-ного ОСОБА_2 залишив місце події, викрадене обернув на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_8 було заподіяно шкоду на суму 1274 грн.

11.07.2012 р. о 9 год. ОСОБА_2, повторно, прийшов до залізничної колії «Станція Сімейки-но Ново - Шахта Оріховська», розташованої на землях Білоскелюватської селищної Ради на відс-тані 1 км від м. Молодогвардійська Луганської обл., де, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою молотка та фрагменту труби таємно викрав підкладки Д-65 у кількості 25 шт. загальною вартістю 1554,75 грн. та костилі 16х16х165 у кількості 75 шт. загальною вартіс-тю 226,5 грн., які переніс до лісосмуги та сховав. Після скоєного ОСОБА_2 залишив місце події, викрадене обернув на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_2 ПАТ «Краснодонвугілля» було заподіяно матеріальну шкоду на суму 1781,25 грн.

17.10.2012 р. о 21 год. ОСОБА_2, повторно за попередньою змовою з особою, стосовно якої кримінальне провадження закрито у зв'зку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 р., прийшли до будинку АДРЕСА_7, який належить ОСОБА_11, розташованому в АДРЕСА_7, де по периметру частково встановленого паркану побачили закопані в землю мета-леві труби та кутники. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 та особа, що пізніше померла, переконавшись що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою лопати, таємно викрали металеві труби розміром 0,6 м вагою 7 кг в кількості 22 шт. та металеві кутники розміром 1 м вагою 5 кг у кількості 22 шт. загальною вагою 264 кг і перенесли їх до лісосмуги. Після скоєного ОСОБА_2 та особа, яка померла, залишили місце події, викрадене обернули на свою користь та розпорядились ним на свій розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_2 та особи яка померла, потерпілій ОСОБА_12 була заподіяна шкода на суму 501,6 грн.

14.01.2013 р. об 11 год. ОСОБА_2 спільно зі своєю знайомою ОСОБА_13 біля під'їзду буд. № 4 по вул. Свердлова в м. Молодогвардійську Луганської обл. зустріли їх знайому ОСОБА_14, яка запросила їх до себе до дому за адресою АДРЕСА_1. В ході бесіди ОСОБА_14 вийшла на кухню своєї квартири, ОСОБА_13 вийшла в іншу кімнату, а ОСОБА_2 залишився в гостинній кімнаті, де побачив хутряну шапку. В цей мо-мент у ОСОБА_2 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи його ОСОБА_2, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв хутряну шап-ку та мобільний телефон Nokia 1200, що лежав під шапкою, які належать ОСОБА_14 Після чого ОСОБА_2 залишив місце події, викрадене обернув на свою користь, розпорядився ним на свій розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_14 була заподіяна шкода на суму 630 грн.

30.01.2013 р. о 16 год. ОСОБА_2 зі співмешканкою ОСОБА_13, знаходячись у будинку АДРЕСА_8, спільно розпивали спиртні напої. Після розпивання спиртних напоїв між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_2 про те, що розриває з ним відносини, внаслідок чого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 ви-ник злочинний намір на вчинення вбивства ОСОБА_13, тобто на умисне протиправне заподі-яння їй смерті. Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи, що в результаті його злочинних дій може наступити смерть потерпілої та бажаючи настання таких наслідків для потерпілої, ОСОБА_2, не даючи ОСОБА_13 можливості покинути будинок, штовхнув її на ліжко та знявши з поясу штанів шнур коричневого кольору, сів на неї зверху, після чого накинув на шию вказаний шнур та з силою став стягувати кінці шнура на шиї ОСОБА_13, заподіявши їй тілесні ушкод-ження.

Після стягування ОСОБА_2 кінцівок шнуру на шиї ОСОБА_13 впродовж близько 5 хвилин, остання захрипіла, а потім перестала подавати ознаки життя. Причиною смерті ОСОБА_13 стала механічна асфіксія від здавлення шиї петлею при удушенні. Припинивши утримувати шнур, ОСОБА_2, переконавшись, що ОСОБА_13 померла, вийшов з будинку та пішов до шахти «Імені 50 років СРСР», де за допомогою працівників охорони і повідомив по телефону чергову частину Краснодонського МВ ГУМВС України в Луганській обл. про скоєний ним злочин.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи при огляді трупа ОСОБА_13 була вия-влена одиночна, горизонтальна, замкнута странгуляційна борозна на шиї. Дане пошкодження ви-никло від кругового удавлення шиї петлею. Наявність темно-червоних крововиливів в проекції странгуляційної борозни свідчить про їх прижиттєве походження, за ступенем тяжкості зазначене пошкодження, стосовно живої особи, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_13 є механічна асфіксія від здавлювання органів шиї петлею при удавленні. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_3 р. На трупі ОСОБА_13 пошкодження, що характерні для самозахисту, не виявлено. Смерть ОСОБА_13 настала протягом 5 хвилин в процесі удавлення петлею. Тілесні ушкодження ви-явлені на трупі ОСОБА_13 могли виникнути від дії шнуру, наданим на експертизу. При судо-во- токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_13 виявлений етиловий алкоголь в концентрації 1,86 ‰, дана концентрація стосовно живої особи, відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння.

23.07.2012 р. о 19 год. до ОСОБА_2, який мешкав за адресою АДРЕСА_3, прийшов ОСОБА_16,ж який є рідним братом ОСОБА_13 і попросив залишити на зберігання пакет, в якому знаходився металевий предмет циліндричної фо-рми з вивідними проводами та порошкоподібна речовина жовтого кольору. Достовірно знаючи, що металевий предмет циліндричної форми з вивідними проводами є електродетонатором, а по-рошкоподібна речовина жовтого кольору є амонітом, знаючи, що зберігання їх законом забороне-но, ОСОБА_2, залишив в квартирі на зберігання, а згодом привласнив собі вибухову речовину і ви-буховий пристрій, тому що ІНФОРМАЦІЯ_4 р. ОСОБА_16 помер.

27.02.2013 р. об 11 год., при проведенні обшуку в квартирі за адресою АДРЕСА_3 на нижній полиці дерев'яного стелажу, розташованого на балконі з лівого боку від входу співробітниками міліції було знайдено пакет прозорий синього ко-льору, в якому знаходились металевий предмет циліндричної форми з вивідними проводами та порошкоподібна речовина жовтого кольору. Згідно висновку експертизи об'єкт циліндричної фор-ми з вивідними проводами є електродетонатором промислового виготовлення типу «ЕД-КЗПМ», що належить до категорії вибухових пристроїв та до вибуху придатний, а представлена на дослід-ження речовина є змішаною бризантною вибуховою речовиною, вірогідно амонітом промислового виготовлення, компонентами якого є тротил, солі амонію і натрію, хлориди та нітрати, вага вилу-ченої речовини складає 260 г, представлена вибухова речовина до вибуху придатна.

В зміненій апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про зміну вироку в зв'язку з

неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, тому що в порушення ви-мог ст. 70 КК України, яка встановлює принципи поглинення, повного чи часткового складання

покарань, суд першої інстанції при призначенні покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України

застосував принцип приєднання і, таким чином, неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, а тому просить визнати ОСОБА_2 винним та призначити йому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 роки позбавлення во-лі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України - 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України, враховуючи, що засуджений вчинив ці злочини до постановлення вироку Краснодонського міськ-райсуду Луганської обл. від 24.12.2012 р., призначити йому покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 6 років позбавлення волі, а в решті вирок залишити без змін.

В апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_2 та доповненнях до неї ставиться питання про скасування вироку суду першої інстанції. Вважає, що підставами для скасування вироку є непов-нота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що судове слідство проведено неповно, односторонньо, тому що судом не прийнято до уваги той факт, що після скоєння вбивства він сам сповістив про злочин працівників міліції, дочекався при-їзду працівників міліції, видав знаряддя вбивства - шнурок, хоча в протоколі зазначено, що шну-рок знайдено в на місці скоєння злочину. Судом не взято також до уваги, що він активно співпра-цював зі слідством, вважає, що не скоював умисного вбивства, а скоїв вбивство за необережністю. Також вважає, що він не був в стані алкогольного сп'яніння. Вважає неповною судово - психіат-ричну експертизу, оскільки на його думку, вона проведена не в повному обсязі та в стислий термін - 7 днів. Окрім того вказує, що слідчий експеримент від 1.02.2013 р. проведено не в повному обся-зі, оскільки на відеозйомці не зафіксовано того факту, як він з потерпілою придбав самогон, а ві-деозапис працівники міліції почала від магазину, також під час судових дебатів судом не було ви-слухано його захисника ОСОБА_1 Просить пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши обвинуваченого, який підтримав дово-ди своєї апеляційної скарги та просив скасувати вирок суду по зазначеним в ній підставам, напра-вити провадження на новий судовий розгляд, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, вислухавши захисника ОСОБА_1, який просив пом'якшити призначене ОСОБА_2 пока-рання, вислухавши прокурора, який просив задовольнити змінену апеляційну скаргу прокурора, а апеляцію обвинуваченого залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінально провад-ження, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що вирок підлягає зміні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішен-ня суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, при обставинах, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, які бу-ли повністю та всебічно досліджені судом, клопотань про дослідження нових доказів, в тому числі про допит нових свідків, сторонами провадження заявлено не було.

Так, суд правильно послався на показання потерпілої ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_18 про час, місце, спосіб та обставини умисного вбивства ОСОБА_2 ОСОБА_13, дані, що містяться в протоколі огляду місця подіїї, в ході якого у садовому будинку був виявлений труп ОСОБА_13 ( т. 1, а. кр. пров. 9-19), протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 ( т. 1, а. кр. пров. 109-121), під час якого він у присутності захисника ОСОБА_1 усно та наоч-но підтвердив свої покази про обставини вчинення вбивства ОСОБА_13 та детально розповів та показав як він її задушив шнуром; висновках судово - медичних експертиз ( т. 1, а. кр. пров. 163 -164 та 170), якими у ОСОБА_13 були встановлені характер та ступінь тяжкості тілесних уш-коджень, причина смерті, а також встановлено, що тілесні пошкодження, встановлені на трупі ОСОБА_13, могли утворитися при обставинах та в строк, на які вказав ОСОБА_2 під час прове-

дення слідчого експерименту з його участю.

Доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що він вчинив вбивство ОСОБА_13 через необереж-ність, тобто після сварки він бажав її заспокоїти та налякати задля чого накинув їй на шию шнур,

затягнув кінці шнура і приблизно 2 хвилини утримував їх, але через невеликий проміжок часу він зрозумів, що позбавив життя ОСОБА_13, а тому за власною ініціативою з допомогою свідка ОСОБА_18 повідомив про це міліцію, апеляційний суд вважає цілком безпідставними. Про спрямо-ваність умислу ОСОБА_2 саме на умисне вбивство свідчать дії обвинуваченого - здавлення шиї шнуром та характер заподіяних ушкоджень, а також те, що злочинні дії він припинив тільки після того, як повністю виконав всі дії для доведенні умислу до кінця. За таких обставин повідомлення у міліцію про скоєний злочин не може жодним чином впливати на кваліфікацію його діяння. Та-ким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни кваліфікації дій ОСОБА_2 за цим епізо-дом злочинної діяльності.

Також, суд першої інстанції правильно послався у вироку як на показання самого ОСОБА_2 у судовому засіданні, в яких він визнавав вину у скоєнні крадіжки велосипеда у потерпілої ОСОБА_8, так і показання свідка ОСОБА_22, який підтвердив обставини викладені під час одночасного допиту з підозрюваним ( т. 2, а. кр. пр. 185-187) про час, місце, спосіб та обстави-ни скоєння цього епізоду злочинної діяльності ОСОБА_2 та дані, що містяться в протоколі огляду місця подіїї, в ході якого був оглянутий садовий будинок з якого ОСОБА_2 викрав велосипед та щлях його проникнення в будинок ( т. 1, а. кр. пр. 264-267), протоколі проведення слідчого експе-рименту за участю ОСОБА_2 ( т. 1, а. кр. пр. 305-309), під час якого він у присутності захисника ОСОБА_1 усно та наочно підтвердив свої покази про обставини вчинення крадіжки вело-сипеда; висновку судово - товарознавчої експертизи ( т. 1, а. кр. пр. 285 -287), якою була встанов-лена залишкова вартість викраденого майна. Таким чином, посилання ОСОБА_2 в апеляції на те, що він не вчиняв цього злочину є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Окрім того, безпідставними є посилання ОСОБА_2 на порушення під час проведення су-дово-психіатричної експертизи, тобто на те, що він перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 1998 р., але експертизу його психічного стану було проведено всього за 7 днів. Під час досудового слі-дства було проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу комісією у складі 3 фахівців, які мають великий експертний стаж та із застосуванням сучасних методик ( т. 1, а. кр. пр. 228- 230), які дійшли до висновку, що він за своїм психічним станом не потребує застосування приму-сових заходів медичного характеру. Під час проведення цієї експертизи були досліджені матеріа-ли, на підставі яких ОСОБА_2 у 1998 р. був поставлений на «Д» облік у Краснодонській психіат-ричній лікарні, а також декілька амбулаторних та стаціонарних судово-психіатричних експертиз, які також дійшли висновку, що він є осудною особою. Також, відповідно до п. 1.22 Правил про-ведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики Бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 р. № 6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 р. за № 248/784 - термін виконання експертизи не повинен перевищувати одного місяця від дня одержання всіх необхідних для її проведення матеріалів. Таким чином, апеляційний суд не вбачає порушень у строках проведення стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи.

Також, безпідставними є доводи апеляції обвинуваченого про те, що суд припустився по-рушення КПК України, оскільки не надав слова для виступу у дебатах його захиснику ОСОБА_1, оскільки як випливає з журналу судового засідання від 6.11.2013 р. під п/п № 69-70 вка-зано, що під час проведення судових дебатів було надано час для промови захиснику ОСОБА_1 ( т. 4, а. кр. р. 152 зв.). Обвинувачений ОСОБА_2 до початку апеляційного розгляду був ознайомлений з усіма матеріалами провадження, що підтверджується його розпискою.

Апеляційним судом було зроблено запит до Старобільського СІ Управління ДПтС України в Луганській обл. та перевірено особову справу на ОСОБА_2, яку надав Луганський СІ Уп-равління ДПтС України в Луганській обл. і з'ясовано, що 11.02.2013 р. ОСОБА_2 було етапом на-правлено до Краснодонського МВ ГУМВС України в Луганській обл. для проведення слідчих дій, а також він був етапований 25.02.2013 р., 21.03.2013 р. та 25.03.2013 р. Таким чином, посилання в

апеляції обвинуваченого на те, що кілька процесуальних дій не проводилися з його участю не від-

повідають дійсності. Тим більше ані сам обвинувачений, ані його захисник ОСОБА_1 не заперечують проти того, що слідчі експерименти проводились, він та інші учасники, а саме обви-нувачений, приймали у них участь. Апеляційний суд вважає, що при виготовленні процесуальних

документів слідчим були допущені певні помилки при написанні дати їх проведення, але вони не тягнуть за собою визнання їх такими, що не відповідають вимогам КПК України, тому що зміст цих документів відповідає дійсності і тим фактичним обставинам які були встановлені під час їх проведення.

Також, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляції обвинуваченого про те, що відеозапис слідчого експерименту від 1.02.2013 р. за епізодом умисного вбивства було проведено не в повному обсязі, тому що не було відображено, як він після скоєння вбивства потрапив на ша-хту, де по телефону повідомив співробітників міліції про вчинений ним злочин, а потім чекав їх приїзду, тому що відповідно до п. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності і він одноособово вирішує при збиранні доказів їх обсяг та кількість, щоб довести подію кримінального правопорушення та винуватість обвинува-ченого у вчиненні цього правопорушення, з урахуванням належності доказів. Таким чином, апе-ляційний суд вважає, що відображення дій обвинуваченого після вчинення вбивства, а саме те, як він після скоєння вбивства потрапив на шахту, де по телефону повідомив співробітників міліції про вчинений ним злочин, а потім чекав їх приїзду, не входить до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні, а тому слідчий під час проведення слідчого експерименту обґрунто-вано не включив ці дії до протоколу та не проводив відеозапис цих дій.

Також, безпідставним є посилання ОСОБА_2 на те, що суд неправильно у вироку вказав, що він вчинив умисне вбивство у стані алкогольного сп'яніння, тому що і під час досудового слід-ства, і в судовому засіданні ОСОБА_2 вказував, що саме з ОСОБА_13 спочатку придбав «са-могон», а потім разом з нею випили його і одразу після цього він її вбив. Доводи про те, що він випив тільки 250 г «самогону» і це не дає ні органу досудового слідства, ані суду вважати його та-ким, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому що для того, щоб визнати особу та-кою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння цілком достатньо показань ОСОБА_2 про вжи-вання такої кількості міцного спиртного напою.

Доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що під час досудового розслідування до нього застосо-вувались незаконні методи слідства апеляційний суд вважає безпідставними, тому що суд першої інстанції шляхом винесення ухвали в порядку ст. 333 КПК України та допиту додаткових свідків ретельно перевірив ці доводи та не встановив ніяких порушень норм КПК України ( т. 4, а. кр. пр. 110, 118-120).

Також, безпідставними апеляційний суд вважає доводи апеляції обвинуваченого про те, що

в матеріалах досудового розслідування не вказано, що він видав знаряддя скоєння вбивства - шнур, а в протоколі зазначено, що шнур знайдено на місці скоєння злочину під час огляду місця події, тому що протокол огляду місця події був складений уповноваженою особою ( т. 1, а. кр. пр. 9-19), відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 104, 105, 223, 237 КПК України для таких процесу-альних документів, з участю понятих та самого ОСОБА_2, про що в протоколі є відповідні записи та підписи учасників. З цих підстав доводи апеляції обвинуваченого про те, що він видав знаряддя вбивства апеляційний суд вважає такими, що не відповідають дійсності, а тому задоволенню не підлягають.

Апеляційним судом не встановлено яких-би то не було даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні кримінального провадження та при його розгляді істотних порушень вимог норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування вироку, а вказані у апеляції обвинуваченого порушення не знайшли свого підтвердження.

При призначенні ОСОБА_2 покарання судом першої інстанції, в повній відповідності до вимог ст. 65 КК України, був врахований ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких, відомості про особу ОСОБА_2, який після засудження за попереднім вироком на шлях виправ-лення не став та вчинив нові злочини, наявність обтяжуючої обставини - вчинення одного із зло-чинів у стані алкогольного сп'яніння, наявність пом'якшуючих обставин - щире каяття та активне

сприяння розкриттю злочину, явки із зізнанням та обґрунтовано призначив покарання із застосу-

ванням ст. 71 ч. 1 КК України, оскільки він в період іспитового строку, призначеного за поперед-нім вироком, скоїв нові злочини і дає підстави вважати що суд першої інсанції обґрунтовано обрав

покарання ОСОБА_2 в межах санкції закону, по якому його визнано винним. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що призначене судом покарання ОСОБА_2 у вигляді по-збавлення волі, яке він має відбувати реально, є не тільки справедливим, але й необхідним і доста-тнім для виправлення засудженого і не вбачає підстав для зміни вироку в частині призначення йому більш м'якого покарання, про що ставить питання в своїй апеляції обвинувачений, вважаю-чи, виходячи з наведеного вище, доводи останньої в цій частині не обґрунтованими.

Разом з тим суд при призначенні обвинуваченому покарання неправильно застосував кри-мінальний закон, тому що в порушення вимог ст. 70 КК України, яка встановлює принципи пог-линення, повного чи часткового складання покарань, суд першої інстанції при призначенні пока-рання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України застосував принцип приєднання і, таким чином, непра-вильно застосував закон про кримінальну відповідальність.

За таких обставин вирок суду належить змінити та привести у відповідність з чинним КК України, а апеляцію прокурора - задовольнити.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. 405, ч. 1 ст. 407, ч. 1 ст. 413 та 419 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Вирок Краснодонського міськрайсуду Луганської обл. від 8.11.2013 р. відносно ОСОБА_2 - змінити.

ОСОБА_2 вважати засудженим за ст. 185 ч. 2 КК України (епізоди від 21.05.2012 р., 11.07.2012 р. та 17.10.2012 р.) до 3 років позбавлення волі, за ст. 185 ч. 3 КК України ( епізоди від 22.05.2012 р., 23.05.2012 р. та 27.06.2012 р.) до 4 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань вважати за-судженим до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та невідбутого пока-рання за вироком Краснодонського міськрайсуду Луганської обл. від 24.12.2012 р. у вигляді 1 року позбавлення волі вважати засудженим до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

ОСОБА_2 вважати засудженим за ст. 185 ч. 2 КК України (епізод від 14.01.2013 р.) до 4 років позбавлення волі, за ст. 115 ч. 1 КК України до 10 років позбавлення волі, за ст. 263 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим вважати засудженим до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призна-ченого покарання частково у вигляді 2 років позбавлення волі приєднати покарання, призначене у

відповідності зі ст. 70 ч. 4 КК України та остаточно визначити покарання у вигляді 12 років позба-

влення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Змінену апеляцію ст. прокурора прокуратури Краснодонського р-ну Луганської обл. Цуко-рова Е.В. задовольнити, апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі ка-саційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних

справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції,

а засудженим ОСОБА_2, який утримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Повний текст ухвали буде оголошено 26.02.2014 р. о 10 год.

Головуючий

Судді