Постанова № 3817897, 26.05.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.05.09Справа №2а-5385/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Бурлюк»

до Фонду майна АР Крим

про спонукання до виконання певних дій .

за участю представників:

від позивача Повіланський О.О. пред-к, дов. від 16.10.2008 р.

від відповідача Титаренко О.О. пред-к, дов. № 07-Д від 14.01.2009 р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Бурлюк» ( далі позивач ) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом , в якому просило зобовязати Фонд майна АРК (далі відповідач) дати погодження (дозвіл) йому на списання основних засобів , які є обєктом оренди згідно Договору оренди від 12.09.2003 р. № 47, а саме багаторічних насаджень згідно з переліком № 37-11-3-15/22511 від 26.12.2008р. в кількості 38-ми найменувань виноградників на загальній площі 554,4 га залишковою вартістю 257632,92 грн. 8 найменувань садів на загальній площі 30,0 га залишковою вартістю 128199,49 грн., а також основних засобів у кількості 206 одиниць : будівель та споруд -4 , обладнання -142 одиниці, меблі - 29 одиниць, транспорту та спецтехніки - 26 одиниць, оргтехніки - 5 одиниць , залишковою вартістю 284811,63 грн., зобовязати відповідача виключити зі складу цілісного майнового комплексу державного підприємства радгоспу-заводу «Бурлюк» багаторічні насадження згідно переліку № 37-11-3-15/ 22511 від 26.12.2008 р. у кількості 46-ти найменувань за остаточною вартістю 385831,92 грн., та основних засобів у кількості 206 одиниць залишковою вартістю 284811,63 грн., зобовязати відповідача затвердити (підписати) до Договору № 47 від 12.09.2003 р. про оренду цілісного майнового комплексу , укладеного між сторонами, Додаткову угоду про зменшення вартості цілісного майнового комплексу на суму списання основних засобів (згідно переліку № 37-11-3-15/22511 від 26.12.2008 р. та № 37-24-1-15/15415 від 24.10.2006 р.). Вимоги мотивовані тим, що відповідач , незважаючи на надання згоди Міністерства аграрної політики України на списання зазначеного майна, безпідставно відмовляє позивачу у їх списанні.

Під час розгляду справи позивач наполягав на задоволені позовних вимог з підстав визначених у позові.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.05.2009 р. , представник відповідача надав заперечення на позов (вих. №199 від 19.05.2009 р.), в якому зазначив, що позивачу було відмовлено у списанні основних засобів з підстав призупинення розгляду питань щодо надання дозволів на списання основних засобів , яки є державною власністю, з причин нечіткого врегулювання цієї процедури нормами діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу , суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 12.09.2003р. був укладений договір оренди №47 цілісного майнового комплексу державного підприємства радгоспу заводу “Бурлюк”(АР Крим, Бахчисарайський район, с. Каштани, вул.. Виноградна, 3). Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору відповідач на підставі пункту 3 наказу Фонду державного майна України від 31.01.2003р. № 146 “Про виконання завдань з забезпечення надходжень орендної плати до Державного бюджету в 2003 році”, наказу Фонду майна АР Крим від 12.06.2003р. № 558 “Про проведення повторної інвентаризації та передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства радгоспу заводу “Бурлюк”, розташованого за адресою: Бахчисарайський район, с. Каштани, вул. Виноградна, 3, який визначається як державне майно”, передав, а позивач прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс радгоспу заводу “Бурлюк”, склад та вартість якого визначені у акті оцінки, протоколі про результати інвентаризації та передаточним балансом Підприємства, за станом на 30.06.2003р., вартістю 18522,00 тис. грн., у тому числі основні фонди за остаточною вартістю 13497,00 тис. грн.

Згідно до п. 1.8. Договору майно державного підприємства радгоспу заводу “Бурлюк” було поставлено на облік окремо від іншого майна позивача , на окремому балансі з визначенням того, що це майно є орендованим.

Між сторонами 12.03.2003 р. був підписаний акт прийому передачі , згідно з яким на виконання наказу Фонду майна АР Крим від 12.06.2003р. № 558 “Про проведення повторної інвентаризації та передачу цілісного майнового комплексу Державного підприємства радгоспу заводу “Бурлюк”, розташованого за адресою: Бахчисарайський район, с. Каштани, вул. Виноградна, 3, який визначається як державне майно”, відповідач передав цілісний майновий комплекс державного підприємства радгоспу заводу “Бурлюк”, а позивач його прийняв в користування згідно умов договору оренди від 12.09.2003р., за даними передаточного балансу на 30.06.2003р.

Позивачем згідно з наказами № 287/1 від 28.10.2008 та № 340/1 від 23.12.2008 р. була проведена інвентаризація основних засобів

Під час її проведення було встановлено, що тутові насадження та виноградники на загальній площі 554,4 га в наслідок підмерзання в січні - лютому 2006 р. та засухи 2007-2008 р.р., незважаючи на проведення всіх агротехнічних робіт, не змогли відновитись та практично загинули, виноградники загинули, на окремих ділянках виноградників 80-90 % сухих кущів, їх відродження неможливе, на інших ділянках збереглось до 30-40 % кущів, поновлення яких потребує значних матеріально-технічних витрат, буде малоефективним з причин значного віку насаджень. В кісточкових та семечкових садах на площі 48,4 га ізреженість складає 30-40%, урожайність неефективна, витрати по їх утриманню не окупались протягом 2007-2008 р.

Крім того при проведені інвентаризації працівниками позивача було встановлено, що меблі морально застарілі та підлягали ремонту, машини, обладнання, станки, цистерни морально застаріли, знаходяться в несправному стані з причин фізичного зносу, корозії та не підлягають ремонту з причин відсутності комплектуючих частин, компютерна техніка морально застаріла, витрати на їх щорічний ремонт та обслуговування втричі перевищують їх остаточну вартість, трактори та автомобілі мають значних фізичний знос, протягом тривалого часу не експлуатувались, що потребує значних коштів на їх поновлення та ремонт, склади ядохімікатів непридатні для подальшого використання, порушені в наслідок тривалого їх невикористання.

Позивач звертався до Міністерства аграрної політики України з заявами на списання з балансу підприємства основних засобів, та отримав згоду на їх списання.

Після отримання згоди Міністерства аграрної політики України позивача у січні 2009 р. надіслав до відповідача заяви про надання дозволу на списання основних засобів, яки знаходились у нього в оренді.

Відповідач надіслав на адресу позивача відмову (вих. № 08-10/ 1754 від 23.03.2009 р.) у наданні дозволу на списання садів на площі 48,4 га, виноградників на площі 554,4 га, будівель та споруд в кількості 4 одиниць, обладнання меблів, транспорту та спеціалізованої техніки у кількості 206 одиниць, з причин відсутності порядку списання державного майна, яке знаходиться в оренді.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з аграрної політики України дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 (далі Положення), визначені методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Норми цього Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Згідно до п. 33 Положення об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Слід звернути увагу, що згідно п. 6 Положення Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Позивачем надані техніко - економічні обґрунтування, яки свідчать про те, що основні засоби, списання яких намагався узгодити позивач, морально застаріли, потребують значних матеріальних витрат для їх приведення в робочий стан, насадження в наслідок заморозків та засухи не змогли відновитись та практично загинули, виноградники загинули , на окремих ділянках виноградників 80-90 % сухих кущів, їх відродження неможливе, на інших ділянках збереглось до 30-40 % кущів , поновлення яких потребує значних матеріально-технічних витрат , буде малоефективним з причин значного віку насаджень. Відповідачем на надані докази, яки б спростовували висновки , зазначені у техніко - економічних обґрунтуваннях позивача.

Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що знайшли підтвердження пояснення позивача про те, що основні засоби, згоду на списання яких він просив у відповідача, не відповідають критеріям активів, у розумінні п.6 Положення, та, відповідно, до п. 33 Положення списується з балансу.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України “Про власність” державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

У ст. 1 Закону України “Про управління обєктами державної власності” зазначено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про управління обєктами державної власності” Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Як зазначене вище, Міністерство аграрної політики України листами № 37-11-3-15/22511 від 26.12.2008 р. та № 37-24-1-15/154151 від 24.10.2006 р. надало згоду на згоду на списання з балансу підприємства ЗАТ “Бурлюк” багаторічних насаджень виноградників та садів на загальній площі 584,4 га та 206 одиниці основних засобів .

За таких обставин , суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги по спонукання відповідача дати погодження (дозвіл) на списаннях основних засобів, перелічених у зазначених вище дозволах Міністерства аграрної політики України та виключити зазначено майно зі складу цілісного майнового комплексу державного підприємства радгоспу-заводу «Бурлюк» .

В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з причин того, під час розгляду справи не знайшли підтвердження факти відмови відповідача затвердити (підписати) необхідні зміни до Договору № 47 від 12.09.2003 р. про оренду цілісного майнового комплексу , укладеного між сторонами .

Під час судового засідання, яке відбулось 26.05.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 02.06.2009 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково..

2. ЗобовязатиФонд майна АРК дати погодження (дозвіл) Закритому акціонерному товариству «Бурлюк» ( Бахчисарайський район, с. Каштани, вул. Виноградна 3, код ЄДРПОУ 32323045) на списання основних засобів , які є обєктом оренди згідно з Договором оренди від 12.09.2003 р. № 47, дозволи на списання яких надані Міністерством аграрної політики України у листах № 37-24-1-15/15415 від 24.10.2006 р. та № 37-11-3-15/22511 від 26.12.2008 р.

3. Зобовязати Фонд майна АРК виключити зі складу цілісного майнового комплексу державного підприємства радгоспу-заводу «Бурлюк» основні засоби , які є обєктом оренди згідно з Договором оренди від 12.09.2003 р. № 47, дозволи на списання яких надані Міністерством аграрної політики України у листах № 37-24-1-15/15415 від 24.10.2006 р. та № 37-11-3-15/22511 від 26.12.2008 р.

4. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.