Постанова № 38178617, 11.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 р. Справа № 804/3491/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Рябоконь С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.01.2014 року № 0000101703, № 0000111703 та № 0000031703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач дійшов до безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Укрпостачання», Товариством з обмеженою відповідальністю «РИВС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-Д», оскільки факт реальності господарської операції підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Також позивач наголосив на тому, що придбаний у ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» товар був використаний у власній господарській діяльності позивача, а саме: всі товари реалізовані на користь третіх осіб. Також позивач звернув увагу суду на той факт, що порушення податкової дисципліни вчинене ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д», а також визнання недійсними правочинів вчинених ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» з контрагентами, не можуть слугувати підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Одночасно позивач стверджує, що постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року та від 28.03.2013 року, які залишені без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року та від 09.07.2013 року, визнано протиправними дії податкових органів, які полягали у проведення перевірок ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д», за наслідками яких було складено акти перевірок

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач наголосив на тому, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д», не спрямовані на настання реальних правових наслідків у зв'язку з наступним:

- по ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» відсутнє документальне підтвердження пересування товарів;

- за результатами перевірок податковими органами господарської діяльності ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» не підтверджено реальність господарському відносин вказаних підприємств у контрагентами.

Також відповідач наголосив на тому, що оскільки податковим органом встановлено занижено позивачем податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у 2011 році на 178 770,87 грн. та у 2012 році на 113 506,94 грн. відповідно, то відповідачем нараховано позивачу єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 30 841,92 грн. - за 2011 рік та 60 174,36 грн. - за 2012 рік.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 рік.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 1377/173-21/2374420484 від 09.12.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів, які укладено позивачем з ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» на настання реальних наслідків.

Висновок відповідача щодо нереальності правочинів обгрунтовується тим, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків, у зв'язку з наступним:

- по ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» відсутнє документальне підтвердження пересування товарів;

- за результатами перевірок податковими органами господарської діяльності ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» не підтверджено реальність господарському відносин вказаних підприємств у контрагентами.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято на направлено позивачу:

- податкове повідомлення - рішення форми «р» від 08.01.2014 року № 0000101703, який збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 292 277,81 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 73 069,46 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форми «р» від 08.01.2014 року № 0000111703, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 310 106,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57 990,00 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2014 року № 0000031703, яким позивачу донараховано 91 016,28 грн. - єдиного внеску та застосовано штрафні санкції у розмірі 10 643,73 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 1377/173-21/2374420484 від 09.12.2013 року щодо нереальності договорів укладених позивачем з ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Також судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року по справі № 804/1259/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "Старт Д" (код ЄДРПОУ 32694059) в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7203/224/32694059 від 21.12.2012р.; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7203/224/32694059 від 21.12.2012р. висновків про визнання відсутності у ТОВ "Старт Д" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям у період з лютого 2012 по жовтень 2012 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Старт Д" (код ЄДРПОУ 32694059) за період з лютого 2012 року по жовтень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7203/224/32694059 від 21.12.2012р.

Суд також зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року по справі № 804/1873/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривс", за результатами якої був складений акт від 21 грудня 2012 року №7211/224/34914473.

Отже, у судовому порядку визнані протиправним дії по складанню актів перевірок ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д», які слугували єдиною підставою для висновку відповідача про нереальність правочинів укладених позивачем з ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт-Д».

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д».

Судом також встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д», укладено договори поставки, у відповідності до умов яких ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» зобов'язувалися поставити позивачу товар, а останній зобов'язувався оплатити його.

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» позивачу підтверджується копіями видаткових накладних, які знаходяться у матеріалах справи та вказані у Акті перевірки № 1377/173-21/2374420484 від 09.12.2013 року.

Вказані документи відповідають ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що позивач оплатив товар отриманий від ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д», що також відображено у Акті перевірки № 1377/173-21/2374420484 від 09.12.2013 року та не заперечується сторонами.

ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» виписали позивачу податкові накладні, які складено у відповідності до статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міндоходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТК «Укрпостачання» анульовано 25.07.2012 року, ТОВ «РИВС» анульовано 25.12.2012 року та ТОВ «СТАРТ-Д» анульовано 29.01.2014 року, тобто на момент здійснення господарської операції з позивачем ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» були платниками податку на додану вартість та вправі були видавати податкові накладні.

Судом на підставі спеціальних витягів з ЄДРПОУ, які знаходяться у матеріалах справи, встановлено, що ТОВ «ТК «Укрпостачання» та ТОВ «РИВС» припинені як юридичні особи 31.01.2014 року та 08.01.2013 року відповідно, а ТОВ «СТАРТ-Д» є зареєстрованою юридичною особою.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які підтверджується факт перевезення товару від ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» до позивача.

На підставі викладеного судом встановлено рух товарів між ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» та позивачем.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 08.01.2014 року № 0000101703 та від 08.01.2014 року № 0000111703 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2014 року № 0000031703, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для його винесення слугував факт заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у 2011 році на 178 770,87 грн. та у 2012 році на 113 506,94 грн., у зв'язку з невизнанням податковим органом понесених позивачем витрат на прибдання товарів у ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д».

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування для фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця

Оскільки судом встановлено рух товарів між ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д» та позивачем, тобто реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д», то позивач правомірно сформував витрати за господарськими операціями з ТОВ «ТК «Укрпостачання», ТОВ «РИВС» та ТОВ «СТАРТ-Д».

Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2014 року № 0000031703 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.01.2014 року № 0000101703 та від 08.01.2014 року № 0000111703 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2014 року № 0000031703 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 487,20 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.04.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіС.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка