Рішення № 38178151, 09.04.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2014 р. Справа № 903/142/14Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: - н/з

від відповідача: - Івчик М.О. - представник (дов. № 06-06/141 від 03.02.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом приватного підприємства "Айслаг" до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення 771 377,67 грн.

В судовому засіданні 09.04.2014 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Айслаг" звернулося в суд з позовом до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення 795 632,33 грн.

Позов мотивувало тим, що 17.09.2009 р. між приватним підприємством "Айслаг" та Луцьким підприємством електротранспорту укладено договір № 307 на поставку нафтопродуктів.

На виконання умов даного договору приватне підприємство "Айслаг" за період з листопада 2013 р. - січень 2014 р. поставило відповідачу нафтопродукти на загальну суму 831 693,59 грн.

Поставка нафтопродуктів підтверджується накладними на відвантаження товару, які наявні в матеріалах справи.

На момент звернення до суду відповідач свої зобов'язання перед позивачем виконав частково на суму 36 061,26 грн.

Всього позивач просив стягнути із відповідача 795 632,33 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2014 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

27.02.2014 р. ухвалою суду було відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання з метою повного та всебічного розгляду справи.

19.03.2014 р. представник відповідача подав заперечення на позовну заяву в яких позовні вимоги не визнає, оскільки за даний період заборгованість сплачена.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог.

Cуд прийняв дане клопотання, тому має місце нова ціна позову 776 953,76 грн.

В даному судовому засіданні було оголошено перерву для надання можливості представнику позивача ознайомитись із поданими запереченнями на позовну заяву та для витребування додаткових доказів.

26.03.2014 р. представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних.

Cуд розцінює подане аналогічне клопотання, як зменшення розміру позовних вимог, тому має місце нова ціна позову 771 377,67 грн.

В даному судовому засіданні було оголошено перерву для витребування додаткових доказів, які необхідні для подальшого розгляду справи.

09.04.2014 р. представник позивача в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи (а.с.139). 08.04.2014 р. через канцелярію суду позивач подав клопотання щодо розгляду справи за відсутності його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, однак зазначив, що борг існує, але не за зазначений період, що вказує позивач.

Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено що 17.09.2009 р. між приватним підприємством "Айслаг" та Луцьким підприємством електротранспорту укладено договір № 307 на поставку нафтопродуктів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 307 від 17.09.2009 р.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставити та передати або передати зі свого складу відповідачу у власність нафтопродукти а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Факт поставки товару позивачем за період з 29.11.2013 р. по 16.01.2014 р. підтверджується копіями накладних на відвантаження палива (оригінали оглянуті в судовому засіданні): № 004059 від 29.11.2013 p. на суму 39 625,80 грн., № 004067 від 29.11.2013 p. на суму 6 567,76 грн., №004083 від 29.11.2013 p. на суму 10 423,36 грн., № 004090 від 29.11.2013 р. на суму 11 794,06 грн., № 004072 від 02.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., №004092 від 03.12.2013 р. на суму 10 045,36 грн., № 004109 від 04.12.2013 р. на суму 23005,50 грн., № 004110 від 04.12.2013 р. на суму 4 592,70 грн., № 004130 від 05.12.2013 р. на суму 5 603,86 грн., № 004139 від 06.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., № 004153 від 06.12.2013 р. на суму 5 632,20 грн., № 004159 від 09.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., №004163 від 09.12.2013 р. на суму 14 061 грн., № 004169 від 10.12.2013 р. на суму 5 859,00 грн., № 004178 від 11.12.2013 р. на суму 22 817,70 грн., № 004182 від 11.12.2013 p. на суму 5 547,16 грн., № 004194 від 12.12.2013 р. на суму 5 159,70 грн., № 004198 від 13.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., № 004201 від 13.12.2013 р. на суму 4 970,70 грн., № 004208 від 16.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., № 004211 від 16.12.2013 р. на суму 13 541,86 грн., №004226 від 17.12.2013 р. на суму 4 139,10 грн., № 004241 від 18.12.2013 p. на суму 5216,40 грн., № 004246 від 19.12.2013 р. на суму 5 679,46 грн., № 004251 від 20.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., № 004255 від 20.12.2013 р. на суму 5 131,36 грн., № 004266 від 23.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., № 004270 від 23.12.2013 р. на суму 12 955,96 грн., № 004284 від 24.12.2013 р. на суму 4 006,80 грн., № 004295 від 25.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., №004299 від 25.12.2013 р. на суму 4 630,50 грн., № 004311 від 26.12.2013 p. на суму 4932,90 грн., № 004316 від 27.12.2013 р. на суму 5 027,40 грн., № 004320 від 30.12.2013 р. на суму 10 272,16 грн., № 004322 від 30.12.2013 р. на суму 39 625,80 грн., № 004340 від 31.12.2013 р. на суму 23 005,50 грн., № 004348 від 31.12.2013 р. на суму 4 148,56 грн., №004355 від 31.12.2013 р. на суму 4 063,50 грн., № 004358 від 31.12.2013 р. на суму 12865,50 грн., № 000012 від 03.01.2014 р. на суму 5 981,86 грн., №000013 від 03.01.2014 р. на суму 23 005,50 грн., № 000018 від 08.01.2014 р. на суму 23005,50 грн., № 000019 від 08.01.2014 р. на суму 17 038,37 грн., № 000020 від 08.01.2014 р. на суму 39 776,04 грн., №00027 від 09.01.2014 р. на суму 3 420,90 грн., № 000035 від 10.01.2014 р. на суму 23 005,50 грн. № 000046 від 10.01.2014 р. на суму 3 562,66 грн., №000051 від 13.01.2014 р. на суму 5 395,96 грн., № 000053 від 13.01.2014p. на суму 23 005,50грн., № 000060 від 14.01.2014 р. на суму 4 035,16 грн., № 000092 від 15.01.2014 р. на суму 4 299,76 грн., № 000094 від 16.01.2014 р. на суму 4 205,26 грн., на загальну суму 831 693,59 грн. (а.с. 5-70).

З 29.11.2013 р. у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 795 632,33 грн.

19.03.2014 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою оплатою заборгованості на суму 18 678,57 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.115-124).

26.03.2014 р. у зв'язку із частковою оплатою на суму 5 576,09 грн. позовні вимоги були зменшені до 771 377,67 грн. Оплата підтверджується платіжними дорученнями (а.с.135-137).

У відповідності до платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи заборгованість у відповідача становить 771 377,67 грн. дана сума підставна та підлягає до стягнення з відповідача.

Представник відповідача в судових засіданнях та в своїх поясненнях стверджував, що в Луцького підприємства електротранспорту існує заборгованість (що підтверджується поданим представником відповідача рахунку 361), проте не за період який просить позивач, оскільки в договорі було не обумовлено, що платежі які надходять за поставлені нафтопродукти зараховуються на погашення заборгованості, що виникла раніше (том-1 а.с.106-107).

Однак, відповідно до п. 5.7 договору сторони домовились, що при наявності заборгованості, незалежно від причин її виникнення, кошти, які надходять від покупця, зараховуються в першу чергу на погашення заборгованості, що утворилась раніше, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжних дорученнях.

З вищезазначених умов договору свідчить, що приватне підприємство «Айслаг» здійснювало зарахування платежів у відповідності до п.5.7. договору. Даний договір підписаний сторонами, отже сторони погодили порядок розрахунків та черговість зарахування коштів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не неналежне виконання відповідачем умов договору, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення в розмірі 771 377,67 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Зважаючи на те, що представник позивача зменшив позовні вимоги, судовий збір в сумі 485,10 грн. підлягає поверненню з Державної казначейської служби України у м. Луцьку.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, в сумі 15 427,55 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Луцького підприємства електротранспорту (43018, Волинська область, м. Луцьк, вул. Дальшина, 1/52, код ЄДРПОУ 03327931) на користь приватного підприємства "Айслаг" (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) 771 377,67 грн. (сімсот сімдесят одна тисяча триста сімдесят сім гривень і шістдесят сім копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 427,55 грн.

Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4а) повернути приватному підприємству "Айслаг" (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) судовий збір в розмірі 485,10 грн. згідно платіжного доручення № 480 від 19.02.2014р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено

та підписано 11.04.14 р.

Суддя І. О. Гарбар